Горби (Глобинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Горби
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Глобинський район
Рада/громада Горбівська сільська рада
Код КОАТУУ 5320681401
Основні дані
Населення 622
Площа 5,126 км²
Густота населення 143,39 осіб/км²
Поштовий індекс 39024
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°26′03″ пн. ш. 33°03′28″ сх. д. / 49.43417° пн. ш. 33.05778° сх. д. / 49.43417; 33.05778Координати: 49°26′03″ пн. ш. 33°03′28″ сх. д. / 49.43417° пн. ш. 33.05778° сх. д. / 49.43417; 33.05778
Середня висота
над рівнем моря
100 м[1]
Водойми річка Крива Руда
Місцева влада
Адреса ради 39024, Полтавська обл., Глобинський р-н, с. Горби, тел. 3-31-42
Карта
Горби. Карта розташування: Україна
Горби
Горби
Горби. Карта розташування: Полтавська область
Горби
Горби
Мапа

Горби́ — село в Україні, у Глобинському районі Полтавської області. Населення становить 622 особи. Орган місцевого самоврядування — Горбівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване за 20 км від районного центру — м. Глобине та 170 км від обласного центру — м. Полтава[2], на озері Крива руда у місці, з якого витікає річка Крива Руда. Уздовж озера на відстані 1 км розташовані села Сидори і Білоусівка, нижче за течією примикає село Гриньки.

Історія[ред. | ред. код]

Найстарішим історичним джерелом, що розкриває історію виникнення села Горби є "Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729-1730 років", яке було складене за наказом Гетьмана Данила Апостола і було спрямоване на облік податного наслення. Так на початку 18 сторіччя Російська імперія остаточно закріплює свій вплив на території Гетьманщини. Оскільки віддавна українські поселення були або вільними військовими (козацькими), або надавалися у приватне володіння козацький старшині, монастирям, церквам шляхом видання гетьманами універсалів, або набувалися у приватну власність заможними козаками шляхом купівлі. Після поразки Гетьмана Івана Мазепи російським військам Російською короною було запроваджено ряд заходів законодавчого і адміністративного характеру задля посилення свого впливу на цих землях. Так російським царем Пьотром ІІ було видано "рєшитєльниє пункти" згідно з якими український Гетьман Данило Апостол був зобов'язаний провести опис всіх поселень ( їх власників, історії створення ). З моменту приєднання земель Гетьманщини до складу Російської імперії на її землі почали претендувати представники московського дворянства у зв'язку з цим козацька старшина повинна була підтвердити свої права на ті села, що були у їхній власності. Перепис проводився спеціально призначеними канцеляристами, що їздили від одного населеного пункту до іншого опитуючи старожилів про дату заснування і власників того чи іншого хутора, села, містечка чи міста, занотувавши інформацію про населений пункт на спеціальному бланку його надсилали до м. Глухова, що на той час був столицею Гетьманщини, а з Глухова до Колегії Чужєзємних дєл у Петербург. Слід також звернути увагу на мову написання інформації про той чи інший населений пункт у Генеральному слідстві про маєтності, хоча офіційною мовою діловодства у Російській імперії була староросійська мова, проте, оскільки населені пункти описувалися різними канцеляристами у деяких описах можна побачити вкраплення староукраїнської мови, зокрема передання українських назв через написання їх за допомогою російських літер.

Ось так у "Генеральному слідстві про маєтності Лубенського полку 1729-1930 років" описано історію заснування і власника (на момент здійснення перепису) села:

" Село Горби зъ приселками 70 дворовъ, владеет чигириндубровской сотникъ Іван Булюбашъ по универсалу бывшаго лубенского полковника Савича, даному в 1713 году в спокойное владеніе".

" Село Горби зъ приселками Сидорами и Гринками сотникъ чигириндубровский Іван Булюбашъ сказкою показалъ, что от 1698 году осело на волномъ сотни Чигириндубровской степу, перво хуторами, которих поселители были первій іменно: Горбъ, Сидоръ, і Гринко; потомъ когда болшей людей захожих зъ того боку Днепра и з протчіих мест туда къ онимъ хуторам приселилися, и стало називатися тое поселеніе по імени означених первооселих хуторянъ Горби, Сидори і Гринки, тогда, а іменно в 1707 мъ году сотник чигириндубровский Іванъ Булюбашъ упросилъ оних хуторянъ въ свое послушаніе у бывшого полковника Зеленського (Дмитра Зеленського), от котораго данъ былъ ему Булюбашу універсалъ; и по тому універсалу онъ же получилъ былъ подтвердителній от гетмана Мазепи універсалъ; которого універсалу въ руину шведскую зъ протчіим его розграбованнимъ от своеволнихъ людей іменьемъ не стало; а в 1713 и въ 714 годах тое жъ село зъ приселками подтвержено ему ж Булюбашу універсаломъ полковника лубенського Савича; которіе універсали при нынішнемъ следствіи от него явлени, а універсалу гетмана Скоропадского не успілъ получит за многими его войсковими походами и службами. По 8-му достоинъ".

Себто, з цього невеликого фрагменту опису села Горби можна зробити висновки, що село було заснове в кінці 17 сторіччя козаками, що оселилися тут і створили власні хутори, які були названі за їхніми прізвищами - Горби (від козака Горба), Гриньки (від козака Гринька), Сидори (від козака Сидора). У 17-18 сторіччі село входило до складу Чигириндібровської сотні Лубенського полку. У 18 сторіччі власником села відповідно до універсалу полковника Лубенського Василя Савича був сотник чигириндібровський Іван Булюбаш.

Село у 19 сторіччі[ред. | ред. код]

Слід зазначити, що після остаточної ліквідації полково-сотенного устрою Гетьманщини села Горби, Гриньки та Сидори увійшли до новоствореного Кременчуцького уїзду.

На трьоверстовій мапі Шуберта за 1861 рік можна побачити, що за течією р. Кривої Руди у селі були побудовані водяні млини. На південному-заході села були розташовані кам'яні і дерев'яні вітряки. Також у селі знаходився господарчий двір.

Відповідно до "Покажчика насєльонних мєст Полтавской губернії" 1862 року у селі Горби проживало 682 душі чоловічої статі і 701 душа жіночої. У селі знаходилося 201 двір. Функціонувала православна церква і проводилося два ярмарки щороку. Горби було селом оскільки відповідно до російської класифікації мало церкву до нього були приписані дєрєвні (згідно з російською класифікацією) Горби та Сидори, які церков не мали.

У селі Сидори відповідно до покажчика проживало 271 душа чоловічої статі і 275 жіночої, що проживали на 92 дворищах.

У селі Гриньки 603 душі чоловічого і 642 жіночої статі, що проживали на 189 дворищах.

У покажчику зазначено, що село Горби власницьке і козацьке. Це означає, що окремі селяни могли бути залежні від поміщика, а деякі були вільними козаками.

Репресовані радянською владою односельці[ред. | ред. код]

1. Білуха Данило Павлович - 1890 року народження, місце народження: Полтавська обл. с. Горби Полтавського р-ну, національність: українець, соціальне походження: із селян, останнє місце проживання: с. Горби, останнє місце роботи: робітник радгоспу, Заарештований 14 жовтня 1932 р., Засуджений Особливою нарадою при Колегії ДПУ УСРР 9 грудня 1932 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УСРР до 3 років заслання.

2. Горб Василь Максимович - 1917 року народження, місце народження: Полтавська обл. с. Горбівка Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне походження: із селян, останнє місце проживання: с. Горби Полтавського р-ну, Червоноармієць, Заарештований 10 липня 1941 р., Засуджений Військовим трибуналом Одеської Військово-морської бази Чорноморського флоту 14 липня 1941 р. за ст. 54-10 ч. 2 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років та з конфіскацією особистого майна.

3. Гнида Федір Олексійович - 1900 року народження, місце народження: Полтавська обл. с. Горби Полтавського р-ну, національність: українець, соціальне походження: із селян, останнє місце проживання: с. Горби, останнє місце роботи: Селянин-одноосібник, Заарештований 10 червня 1929 р., Засуджений Особливою нарадою при ОДПУ 16 серпня 1929 р. за ст. 58-10 КК РСФРР до 3 років позбавлення волі.

4. Гнида Андрій Корнійович - 1891 року народження, місце народження: Полтавська обл. с. Горби Полтавського р-ну, національність: українець, соціальне походження: із селян, останнє місце проживання: с. Горби, останнє місце роботи: Селянин-одноосібник, Заарештований 22 січня 1930 р., Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 24 березня 1930 р. за ст. ст. 54-2, 54-11 КК УСРР до розстрілу. Відомості про виконання вироку відсутні.

Село у 20 сторіччі[ред. | ред. код]

У 1932—1933 роках село Горби відповідно до тогочасного адмінстративно-територіального устрою насежало до Горбівської сільської ради Харківської області.
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 136 мешканців села загинули від голоду.[3]
Факт Голодомору пітверджують: Козик А. П., Посьмашна А. К., Шевченко Г. І.
З 136 померлих 74 проживали в селі Горби, встановлено 46 імен:
1. (?) Гнат. Померла також його дружина та 2 дітей.
2. Балоцьки, родина. Померли дід, баба та 2 дітей.
3. Білобаба Галина.
4. Білобаба Григорій.
5. Білобаба Марія.
6. Білобаба Федір.
7. Бурбига Тимофій. Померла також його дружина.
8. Вірьовка Григорій. Померла також його дружина та 2 дітей.
9. Гармаш Антон Петрович. Померла також його дружина та 2 дітей.
10. Гармаш Г. Померла також 3 його дорослих сина.
11. Гармаш Іван Іванович. Померло також 3 його дорослих дітей.
12. Гармаш Марія. Померла також її донька.
13. Гармаш Михайло Сергійович. Померла також його дружина та 3 дітей.
14. Гнида Кіра Андріївна, дитина.
15. Гупало Ліді Іванівна, 3 р.
16. Капуста Андрій Гнатович. Померла також його дружина та 3 дітей.
17. Капуста Володимир Гнатович. Померла також його дружина та 3 дітей.
18. Капуста М. Померла також його дружина та 3 дітей.
19. Капуста Олександр. Померла також 2 його дітей.
20. Кісіль Іван.
21. Кісіль Констянтин. Померла також його дружина та 3 дітей.
22. Козик Андрій Федосійович. Померла також його дружина.
23. Лучина Олександра. Помер також її брат.
24. Маяцький Григорій. Померла також його дружина.
25. Маяцькі, родина. Померло 4 дітей.
26. Маяцькі, родина. Помер голова родини та його дружина.
27. Нестеренки (по-вуличному, Чередники), родина. Померла дружина голови родини та 2 дітей.
28. Панчоха Ілля. Померла також його дружина.
29. Панчоха Юхім. Померла також його дружина.
30. Погорілий Левонтій. Померла також його дружина та 3 дітей.
31. Прокопівський Василь. Пом. такж його дружина.
32. Середа Антон.
33. Середа Іван.
34. Середа Марія.
35. Середа П. Померла також його дружина та 2 дітей.
36. Сподін Андрій Прокопович. Померла також його мати та дружина.
37. Товченик А. Померла також його дружина та 3 дітей.
38. Товченик Григорій.
39. Товченик Григорій. Померла також його дружина та 2 дітей.
40. Товченик Степан. Померла також його дружина, дочка і син.
41. Товченик Степанида.
42. Товченик Уляна.
43. Халявка Зінаїда. Померли також 3 її дітей.
44. Шпак Архіп. Померла також його дружина та 3 дітей.
45. Щербина Григорій. Померла також його дружина і 5 дітей.
46. Щербина Петро. Померла також його дружина та 3 дітей.
Ще 27 імен віднесені до жителів Горбівської сільської ради:
1. Житенко Юхим Григорович.
2. Карась Володимир Якович.
3. Кулибаба Дмитро Тихонович.
4. Мальцева Ганна Данилівна.
5. Михайлик Андрій Арсентійович.
6. Михайлик Андрій Радіонович.
7. Михайлик Григорій Андрійович.
8. Михайлик Марія Андріївна.
9. Михайлик Марфа Василівна.
10. Михайлик Микита Іванович.
11. Михайлик Микола Андрійович.
12. Михайлик Олександр Миколайович.
13. Михайлик Олексій Арсентійович.
14. Михайлик Олексій Федорович.
15. Михайлик Олена Микитівна.
16. Михайлик Федір Іванович.
17. Михайлик Федір Павлович.
18. Різник Галина Іванівна.
19. Різник Іван Тимофійович.
20. Різник Павло Якимович.
21. Різник Тетяна Іванівна.
22. Ромащенко Дмитро Іванович.
23. Ромащенко Марія Іванівна.
24. Середа Денис Йосипович.
25. Середа Іван Йосипович.
26. Середа Марій Данилівна.
27. Середа Параска Федорівна.

У липні 2017 року в Горбах архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір здійснив освячення Свято-Михайлівського храму[4].

Населення[ред. | ред. код]

Населення села на 1 січня 2011 року становить 622 чоловік.[2]

Освіта[ред. | ред. код]

Працюють такі заклади освіти[2]

Медицина[ред. | ред. код]

Амбулаторія загальної практики сімейної медицини[2]

Культура[ред. | ред. код]

Серед закладів культури є[2]:

  • Сільський будинок культури
  • Бібліотека

Пам'ятники[ред. | ред. код]

У центрі села Горби розташований пам'ятник односельцям, які загинули в роки Другої світової війни, споруджений у 1963 році.[2]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]