Федір (Бубнюк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір (Бубнюк)
Архиєпископ Полтавський і Кременчуцький Федір.jpg
 
Народження: 21 липня 1978(1978-07-21) (40 років)
Ківерцівський район, Волин. обл., Українська РСР, СРСР
 
Нагороди:
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції»

Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір (у світі Бубню́к Валенти́н Леоні́дович; *21 липня 1978, Липне Ківерцівського району Волинської області) — архієрей Української православної церкви Київського патріархату; архієпископ Полтавський і Кременчуцький.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився на Волині у родині вчителів. 1995 закінчив Липненську ЗОШ І-ІІІ ступенів і того ж року вступив до Волинської духовної семінарії УПЦ КП. 1999 вступив до Київської духовної академії.

6 травня 1999 Високопреосвященнійшим митрополитом Луцьким і Волинським Яковом (Панчуком) рукоположений у сан диякона, а 23 травня того ж року — у сан священика.

З червня до листопада 1999 ніс священиче служіння на парафії Вознесіння Господнього в селі Рокині Луцького району Волинської області.

15 листопада 1999, з благословення митрополита Якова, перейшов до кліру Київської єпархії для продовження свого навчання на стаціонарному відділенні Київської духовної академії.

З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета прийнятий до кліру Київської єпархії і призначений настоятелем парафії Святого Іоана Золотоустого с. Півні Фастівського району Київської області.

18 квітня 2002, з благословення Святійшого Патріарха, призначений штатним священиком Свято-Покровського храму на Солом'янці міста Києва.

У червні 2003 закінчив Київську Духовну Академію і здобув науковий ступінь кандидата богословських наук, захистивши дисертацію «Зовнішня діяльність Російського Святійшого Синоду наприкінці XIX — початку ХХ століття».

26 серпня 2003 прийняв чернечий постриг з ім'ям Федора від намісника Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископа Переяслав-Хмельницького Димитрія (Рудюка) і був зачислений до числа братії цього монастиря.

29 серпня 2003 призначений помічником інспектора та викладачем Київської Духовної Академії.

27 квітня 2004 призначений на посаду секретаря Вченої Ради КДАіС.

10 березня 2005 Священним Синодом УПЦ Київського Патріархату призначений Головою Синодального управління у справах молоді.

9 березня 2006 указом Святійшого Патріарха призначений намісником Свято-Феодосіївського ставропігіального монастиря Києва та Секретарем Святійшого Патріарха.

Навесні 2014 року з кількома однодумцями заснував на базі полтавського Свято-Успенського собору волонтерську організацію «Полтавський батальйон небайдужих», що зайнялася допомогою українським військовим спочатку в Криму, а потім на Сході України. Вона стала найпотужнішою з-поміж подібних організацій Полтавщини[1][2].

Єпископське служіння[ред. | ред. код]

20 жовтня 2006 рішенням Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату обраний єпископом Полтавським і Кременчуцьким.

12 листопада 2006 у Свято-Володимирському Патріаршому кафедральному соборі Києва хіротонізований на єпископа Полтавського і Кременчуцького.

Удостоєний вищих церковних нагород: Ордену Святого Юрія Переможця (14 грудня 2006 року).

23 січня 2012 Указом Святійшого Патріарха Філарета зведений у сан архієпископа.

Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (указ президента України від 22 липня 2008)[3].

У червні 2015 отримав премію імені Панаса Мирного Полтавської обласної ради у номінації «Благодійна та громадська діяльність» за організацію надання допомоги учасникам АТО[4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Цвігуненко О. (08.08.2014). «Полтавський Батальйон Небайдужих» – найактивніше волонтерське об’єднання області. Події та коментарі. Архів оригіналу за 22.06.2016. 
  2. Скобельський В. (вересень 2014). На перекладних... БТРах. Віче. Архів оригіналу за 22.06.2016. 
  3. Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України діячів Української православної церкви Київського патріархату» від 22.07.2008 № 664/2008. Архів оригіналу за 05.04.2016. 
  4. Вітаємо лауреатів. Полтавська обласна рада. 28.04.2015. Архів оригіналу за 27.06.2016. 
  5. Пругло Ян. (03.06.2015). Владика Федір отримав премію за волонтерство. Інтернет-видання «Полтавщина». Архів оригіналу за 27.06.2016. 

Посилання[ред. | ред. код]