Густав Лільєкрона
| Ґустав Лілієкрона | |
|---|---|
| швед. Gustaf Lilliecrona | |
 Густав Лільєкрона | |
| Народився |
10 жовтня 1623 у маєтку Седерманланду |
| Помер |
24 квітня 1687 (63 роки) Стокгольм |
| Поховання | Седертельє |
| Підданство |
 Швеція |
| Національність | швед |
| Діяльність | дипломатія, державна служба |
| Відомий завдяки | дипломат |
| Alma mater | Уппсальський університет, Лундський університет |
| Титул | шведський шляхтич (лицар), комісар, таємний радник короля, лантмаршалок |
| Посада | посол Швеції, губернатор, ректор |
| Конфесія | християнин |
| Рід | Кенігів (Лілієкронів) |
| Батько | Каспер Кеніг (Лілієкрона) |
| Мати | Бріта Йохансдотер |
 герб роду Ліоієкрона | |
Ґустав Лілієкрона, Лільєкрона, Лільєнкрона, Лілієнкрон (швед. Gustaf Lilliecrona — народився 10 жовтня 1623, Седерманланд — †24 квітня 1687, Стокгольм) — відомий шведський дипломат (комісар)[1], посадова особа Швеції, ректор, таємний радник короля, лантмаршалок і губернатор.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у маєтку Седерманланду. Його батько був під час війні комісаром — Каспер Кеніг, який в 1603 році представляв Швецію у Сілезії і 1637 р. отримав прізвище Лільєкрона замість Кеніг.
- У 1639 р. Густав Лільєкрона поступив в Уппсальський університет, а потім продовжив своє навчання за кордоном у Лейдені. Крім шведської, володів французькою, німецькою, голландською, італійською мовами[2].
- У 1646 р. — учасник посольств в Амстердамі та Парижі[2].
- У 1647 р. Г. Лільєкрона потім отримав службу від шведської королеви Христини в суді. У 1654 р. був у посольствах в Антверпені, Брюсселі[2]. Він залишався на службі у королеви, і
- у 1655 р. супроводжував її у поїздці до Італії, у Рим[2]. Г. Лільєкрона брав участь у справах королеви Христини в Римі, посилав доповідь про це Карлу X Густаву.
- 10 квітня 1657 р. він був призначений шведським королем Карлом Х Густавом комісаром (послом) дипломатичної служби Швеції на червень-жовтень 1657 р. для переговорів з українським гетьманом Богданом Хмельницьким щодо шведсько-українського союзу проти Польщі й Московії[1][3]. Він отримав додаткові завдання на шведській дипломатичній службі. 22 червня 1657 р. його урочисто було прийнято гетьманом України у м. Чигирині, де він обговорював союз Швеції та України проти Польщі і Московії[3]. Участь з ним брав Д. Калаугер від імені Швеції[3]. Дійшов згоди з української стороною щодо того, що Швеція отримає частину польських земель, а до Гетьманщини відходили західноукраїнські землі з-під Речі Посполитої та Південна Білорусь[3]. Українська сторона зобов'язувалась перед Швецією виставити 30-тисячний козацький корпус для війни[3]. Його діяльність сприяла укладанню Корсунської угоди 7 жовтня 1657 р. при укладанні якої він був присутній особисто[1]. Потім він повернувся у Швецію.
- Був у королівському посольстві в Данії за дансько-шведської війни 1658-1660 років[2].
- В період з 1662 р. до 1675 р. він був шведським послом у Данії.
- у 1676 р. за свої заслуги він був призначений на посаду губернатора Крунуберга.
- У 1679 р. він мав службу в місті Стокгольм й місті Уппсала.
- У 1681 р. він став на посаду губернатора Нерке і Вермланду. Король Карл XI мав велику довіру до Густава Лільєкрони.
- Наприкінці 1682 р. шведський парламент Риксдаг доручив його королеві як лантмаршалка швед. Lantmarskalk через постійні хвороби пана Фабіана Вреде (швед. Fabian Wrede) на цій посаді.
- У 1685 р. був призначений на посаду таємного радника і голови Адміністративної ради, Ради торгівлі і фінансів, але намагався в той час відмовитися від служби через власне слабке здоров'я.
- У 1686 р. він був призначений на ректора (канцлера) Університету Лунда.
Він помер мавши свою родину. Похований в каплиці Лільєкронів у церкві Седертельє (у передмісті Стокгольму).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в стор. 1316, том 4, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1994 р. ISBN 5-7707-5493-1
- ↑ а б в г д Gustaf Lilliecrona [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.] (швед.)
- ↑ а б в г д Довідник з історії України, том 2 (Л): ЛІЛІЄНКРОНА ГУСТАВ. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 16 жовтня 2014.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Я. Д. Ісаєвич, Ю. А. Мицик. Лілієкрона (Лільєкрона; Liliencrona) Густав [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 215-216. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Lilliecrona [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (521—522), Gustaf i Nordisk familjebok (2:a upplagan, 1912) (швед.)
- II,57 [Архівовано 11 липня 2014 у Wayback Machine.], Svenskt biografiskt handlexikon, 1906 (швед.)
- Ståthållare och landshövdingar i Uppsala län; Nils Sundquist och Anna-Märta Tjernberg. (швед.)
- Gabriel Anrep, Svenska adelns Ättar-taflor, volym 2 (швед.)
- Riddarhusets ätt- och vapendatabas (швед.)
- «Архив Юго-Западной России», ч. З, т. 6, 1908 г. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Лілієкрона (Лільєкрона; Liliencrona) Густав // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.263
- Лілієкрона Ґустав [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 846. — 1000 екз.
- стор. 1316, том 4, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1994 р. ISBN 5-7707-5493-1 [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
- ЛІЛІЄНКРОНА ГУСТАВ [Архівовано 23 січня 2010 у Wayback Machine.]
- том 10, М. Грушевський, «Історія України» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Шведсько-український союз Богдана Хмельницького. Архівні документи
- ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
- Зовнішня політика козацької держави у 1654—1657 рр. [Архівовано 7 травня 2015 у Wayback Machine.]
- публікації архівних документів, Лідія Сухих, До 350-ї річниці Конотопської битви 1659 року [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- 4. В ЗАХІДНИХ ДЖЕРЕЛАХ ЕПОХИ БАРОКО [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Герб роду Лілієкронів [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (швед.)
- Gustaf Lilliecrona [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.] (швед.)
- 42 Внешняя политика казацкого государства в 1654-1657 гг. [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
|
