Гуцулка Ксеня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гуцулка Ксеня (пісня))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Гуцулка Ксеня»
Пісня у виконанні Сестер Байко
Випущено 1932
Жанр пісня-танго
Мова українська
Автор пісні Ярослав Барнич або Роман Савицький
Композитор Ярослав Барнич або Іван Недільський

«Гуцулка Ксеня» — пісня-танго, що стала однією з найвідоміших українських пісень у XX ст. у світі [1].

Історія створення[ред. | ред. код]

Існує дві версії створення пісні.

Версія перша[ред. | ред. код]

Автор — український композитор, диригент, педагог і музично-громадський діяч Ярослав Барнич, про що й свідчить племінниця композитора Олена Вергановська, у коломийському будинку якої часто бував Ярослав Барнич, приїжджаючи зі Станиславова. Тут він і працював над улюбленою народом піснею «Гуцулка Ксеня» — це підтверджують учні та сучасники митця.

Дівчиною-прообразом героїні пісні була вродлива Ксеня Клиновська з Небилова (біля Перегінська Рожнятівського району Івано-Франківської області, на межі Бойківщини й Гуцульщини). Вона вчилась у композитора в Станиславові і надихнула його на створення пісенного шедевру, що й часто буває в творчості видатних митців. Протягом останніх десятиріч встановити істину намагалися неодноразово, проте не вистачало документальних матеріалів.

У 1938 році Ярослав Барнич написав за мотивами пісні відому оперету «Гуцулка Ксеня»

Версія друга[ред. | ред. код]

Автор — учитель зі села Семигинів Стрийського району Львівської області Роман Савицький, який музикою цікавився усе своє життя, хоч жодної спеціальної музичної школи не закінчував.

У ті роки Станіслав був значним центром української музичної культури. Активна участь у музичному житті міста була одним з найсильніших стимулів для композиторської діяльності. Свою літню відпустку Савицький проводив, як правило, у домі двоюрідної сестри Ірини Бурачинської, яка жила в селі Шешори на Косівщині. Сестра мала вродливу доньку Ксеню[2][3], яка дуже любила свого дядька Романа. На одному з вечорів, коли молодь забавлялася під час вакацій, десятирічну племінницю Савицького обрали «королевою» вечора: Ксеня виявилася дуже веселою і дотепною, кожному давала якісь доручення, а до свого дядька звернулася з проханням написати таку пісню, щоб уся Гуцульщина її співала! Незабаром таку пісню написано, а музику на слова згодом написав І.Недільський [4].

А Ярослав Барнич, згідно з цією версією, 1938 року написав однойменну оперету, використавши мотиви пісні.

Текст пісні[ред. | ред. код]

Головний варіант[ред. | ред. код]

Темна нічка гори вкрила
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла
Гуцул Ксеню в ній впізнав.

Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова ніжні любовні
Він до неї промовляв:

Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.

Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любить скрито,
А гуцулку синьооку
Він в останню ніч прощав.

Черемоша грали хвилі
Сумували очі сині
тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав.

Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Варіант сестер Байко[ред. | ред. код]

Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла, -
Гуцул Ксеню в ній впізнав.
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова палкі любові
Він до неї промовляв:

Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Вже пройшло гаряче літо,
Гуцул іншу любив скрито,
А гуцулку чорнобриву
Він в останню ніч прощав.
В Черемоші грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині
Сумно пісню вигравав:

Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар.

Оригінальний варіант (трагічний)[ред. | ред. код]

—1—
Сонні гори нічка вкрила
Полонину всю залила
Ніжно череду пестила
Молодий вівчар не спав

Він у ранішній хвилині
Ксеню стрів на полонині
І одній в гірській країні
На трембіті тужно грав

—Приспів—
Гуцулко Ксеню
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про свій жаль

Душа страждає
Звук трембіти лунає
Та що серце кохає
Бо гаряче мов жар

—2—
В кожну ніченьку пестливу
Він дививсь у млу зрадливу
Бачив постать срібно сиву
В ній гуцулку пізнавав

Тихо спершись на соснині
В очі він дививсь невинні
І слова ці безупинні
Про кохання присягав

<Приспів>

—3—
Покохав дівчину скрито
І пройшло гаряче літо
Буря йшла несамовито
В ліс вівчар отару гнав

Черемоша били хвилі
Бігла Ксеня у безсиллі
На стрімкому впала шпилі
Сумно вітер завивав

<Приспів>

—4—
Череду лишав щоночі
Та шукав сліди дівочі
Як знайшов закриті очі
Їх востаннє цілував

Важко спершись на соснині
З болем серця грав дівчині,
Щоб і гори чули сині
Як гуцулку він кохав

<Приспів>

У кінематографі[ред. | ред. код]

  • Пісня «Гуцулка Ксеня» є частиною саундтреку кінострічки «Кіборги» (2017), режисера Ахтема Сеїтаблаєва, в якому виступає як музична тема одного з головних героїв — Серпня.
  • На основі лібрето оперети Ярослава Барнича (1938) був знятий фільм-мюзикл «Гуцулка Ксеня» (2019), режисера Олени Дем'яненко, кінокомпанія «Гагарін Медіа».[5]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]