Даффі (співачка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даффі
Duffy (singer).jpg
Основна інформація
Дата народження 23 червня 1984(1984-06-23)[1][2] (36 років)
Місце народження Бангор, Гвінет, Уельс, Велика Британія
Роки активності 2004 — тепер. час
Громадянство Велика Британія
Професії співачка, авторка пісень, композиторка, кіноакторка, авторка-виконавиця
Освіта University of Chesterd
Співацький голос сопрано
iamduffy.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Еймі Енн Даффі (валл. Aimee Anne Duffy, нар. 23 червня 1984, Гвінет, Уельс) — британська поп-виконавиця, яку музична преса називає «новою Дасті Спрингфілд» або «новою Емі Вайнхаус»). Дебютний альбом Даффі Rockferry, записаний з продюсером Бернардом Батлером (в минулому — гітаристом Suede) і випущений компанією Polydor Records 3 березня 2008 року, став британським чарттоппером і на початок червня залишався бестселером #1 2008 року в Британії. Сингл з нього «Mercy» очолив як британський хіт-парад, так і Hot European 100[3]. У США Даффі сприймають як частину новітнього британського вторгнення, аналогічного тому, що в 60-х роках очолили The Beatles і The Rolling Stones[4].

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство Еймі Енн Даффі пройшло на валлійському півострові Ллайн. У шість років за власними спогадами, вона вперше відкрила в собі здатність до співу, спочатку підспівуючи платівкам Beatles, Rolling Stones і Сенді Шоу з батьківської бібліотеки (яка налічувала 2,5 тисячі платівок). У старших класах Еймі Енн почала виступати на сцені місцевого джаз-бару, де стала підробляти офіціанткою.

У 2003 році Даффі (відкинувши подвійне ім'я) посіла друге місце на Waw Ffactor, валлійській філії телеконкурсу Pop Idol[5]. Голова журі Оуен Пауелл (в минулому — гітарист Catatonia) допоміг їй записати і випустити перший альбом Rock Roll & Soul (2004) — збірник поп-балад кельтського звучання. Реліз був помічений учасниками манчестерської біг-біт-групи Mint Royale, і вони запросили співачку до співпраці.

У 2005 році Пауелл познайомив Даффі з антрепренером Джанет Лі (один час — учасницею Public Image Limited, пізніше — співвласницею Rough Trade), яка стала її менеджером[6]. Лі всвою чергу звела співачку з Річардом Парфіттом, гітаристом валлійської групи 60ft Dolls, який допоміг їй записати демо. Плівка справила враження на представників Rough Trade Records. Контракт був підписаний, але менеджер вирішила не квапити події, щоб дати можливість розвинутися авторському таланту своєї підопічної і знайти їй авторитетного ментора. Таким став для Даффі продюсер Бернард Батлер, в минулому гітарист Suede. Саме він — спочатку провів з нею інтенсивний курс вивчення музики соул, потім — з давнім партнером Девідом Макалмонтом — зібрав бекінг-гурт (куди увійшов сам), нарешті виробив для своєї підопічної впізнаваний саунд.

Альбом Rockferry отримав найвищі оцінки критиків, які відзначили рідкісне поєднання особистісної чарівності, вокальних даних і тонкого музичного смаку. Два сингли — «Rockferry» і «Mercy» — стали хітами в Британії. Альбом отримав статус шестиразово платинового і став головним бестселером 2008 року[7]. У лютому 2009 року Даффі отримала три нагороди Brit Awards: як найкраща співачка року, за альбом Rockferry і як відкриття року.

У лютому 2011 року Даффі оголосила про безстрокову перерву у музиці. Вона ненадовго повернулася у 2015 році, знявшись у фільмі Легенда та створивши три пісні до саундтреку фільму[8], але повноцінно на сцену не повернулась. У 2020 році вона пояснила свою тривалу відсутність у музичній індустрії, заявивши, що її викрали та зґвалтували.

25 лютого 2020 року у публікації на своєму акаунті в Instagram Даффі написала, що її «зґвалтували, накачали наркотиками та тримали в заручниках протягом декількох днів». Вона сказала, що вона зникла зі сцени, щоб відновитися, додавши, що їй зараз добре, але на її відновлення знадобився час[9][10]. У її обліковому записі не було вказано особу її зловмисника чи згадування, коли або де відбувся напад[11].

У більш довгій заяві, опублікованій в квітні, Даффі написала, що її в день народження накачали наркотиками тримали в полоні в своєму будинку, вивозили на літаку в іноземну країну і ґвалтували. Даффі сказала, що її тримали у полоні під наркотиками протягом чотирьох тижнів, після чого вона провела «майже 10 років повністю в самоті», і подякувавши своєму психологу, сказала, що зараз відчуває, що може «залишити це десятиліття позаду», але додала: «Я дуже сумніваюся, що коли-небудь буду людиною, яку люди колись знали»[12][13].

Дискографія[ред. | ред. код]

Даффі на концерті в Мурсії, 2009 рік.

Альбоми[ред. | ред. код]

Сингли[ред. | ред. код]

EP's[ред. | ред. код]

  • 2004: Aimee Duffy
  • 2008: Live from London
  • 2008: FNMTV Live
  • 2009: Deluxe EP
  • 2009: Live at the Theatre of Living Arts
  • 2010: Spotify Session[15]
  • 2011: NRJ Live Sessions: Duffy[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #135520703 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Discogs — 2000.
  3. www.billboard.com: News
  4. www.medialifemagazine.com. Архів оригіналу за 2008-05-11. Процитовано 2008-06-10. 
  5. The Independent. 10 facts about Duffy
  6. www.dailypost.co.uk
  7. www.guardian.co.uk
  8. Bustos, Kristina (13 September 2015). Duffy has quietly released her first new single in five years. Архів оригіналу за 14 September 2015. Процитовано 14 September 2015. 
  9. Singer Duffy 'drugged, raped and held captive'. BBC News. 25 February 2020. Процитовано 25 February 2020. 
  10. @duffy on Instagram: "You can only imagine the amount of times I thought about writing this. The way I would write it, how I would feel thereafter. Well, not…". Instagram. Процитовано 25 February 2020. 
  11. Beaumont-Thomas, Ben (25 February 2020). Pop star Duffy says she was raped, drugged and held captive. The Guardian. Процитовано 25 February 2020. 
  12. Youngs, Ian (5 April 2020). Duffy: Singer was 'drugged for four weeks, raped and taken abroad'. BBC News. 
  13. Duffy reveals rape ordeal to 'help others who have suffered the same'. The Guardian. 5 April 2020. ISSN 0261-3077. Процитовано 6 April 2020 — через www.theguardian.com. 
  14. Bustos, Kristina (13 September 2015). Duffy has quietly released her first new single in five years. Процитовано 14 September 2015. 
  15. Spotify Session by Duffy on Spotify. Spotify. Процитовано 18 October 2011. 
  16. NRJ Live Sessions: Duffy – EP. iTunes Store Deutschland. Apple Inc. Процитовано 21 February 2011. 

Посилання[ред. | ред. код]