Дем'янська операція (1941)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дем'янська операція (1941)
Демянская оборонительная операция
Битва за Ленінград
Німецько-радянська війна
Bundesarchiv Bild 101I-186-0199-07A, Russland, motorisierte Truppen, russischer Panzerwagen BA10.jpg
Німецькі моторизовані підрозділи просуваються російським містом. На узбіччі підбитий радянський бронеавтомобіль БА-10
Дата: 1 — 26 вересня 1941
Місце: Ленінградська та Калінінська області РРФСР
Результат: успіх наступу військ Вермахту
Сторони
Третій Рейх Третій Рейх СРСР СРСР
Командувачі
Третій Рейх В. фон Лееб
Третій Рейх Е.Буш
Третій Рейх Е. фон Манштейн
Третій Рейх Ф. Шааль
Третій Рейх Х. Хансен
Третій Рейх В.фон Брокдорф-Алефельд
Третій Рейх А. Кунтцен
Третій Рейх В. фон Ріхтгофен
Союз Радянських Соціалістичних Республік Курочкін П. О.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Качанов К. М.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Коровніков І. Т.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Морозов В. І.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Алфер'єв П. Ф.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Берзарин М. Е.
Військові формування
Третій Рейх 16-та армія
* 10-й армійський корпус
* 2-й армійський корпус
* 56-й моторизований корпус
* 57-й моторизований корпус[1]
Союз Радянських Соціалістичних Республік Північно-Західний фронт
* Новгородська АОГ
* 11-та армія
* 34-та армія
* 27-ма армія
Військові сили
Союз Радянських Соціалістичних Республік н/д Третій Рейх н/д
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Карта оборонних боїв під Дем'янськом

Дем'янська операція (1941) — оборонні дії радянських військ Північно-Західного фронтів (командувач генерал-лейтенант Курочкін П. О.) в ході загального наступу Вермахту восени 1941 року в районі селища Дем'янськ південніше озера Ільмень. Бойові дії в ході операції точилися на території нинішньої Новгородської області (під час війни Ленінградська область) і почасти на території Калінінської області.

Історія[ред. | ред. код]

24 серпня 1941 Верховне командування Вермахту наказало LVI-му моторизованому, II-му та X-му армійським корпусам 16-ї армії генерал-полковника Е.Буша групи армій «Північ», а також LVII-му моторизованому корпусу групи армій «Центр» розвивати наступ на схід у напрямку Дем'янська і Великих Лук. 30 серпня німці перейшли в наступ. 8 вересня німецька 19-та танкова дивізія опанувала Дем'янськ. 20-та танкова дивізія LVII-го корпусу вдарила з півдня і з'єдналася з X-м корпусом, оточивши більшу частину 27-ї радянської армії та частину сил 11-ї і 34-ї армій. Німцями було заявлено про захоплення 35 тис. полонених, знищення або захопленні 117 танків і 254 гармат.

У районі Холма удар був завданий більш ніж двома німецькими піхотними дивізіями проти ослаблих частин 27-ї армії, і остання вже 1 вересня почала відходити з важкими ар'єргардними боями на Аполець — Марьово. 7 вересня німці силами трьох піхотних дивізій за підтримки танками, почали атаки в стик 34-й і 11-й армій у напрямку Туганово — Сорокино — В'язівка.

8-9 вересня бойові дії вже йшли в смузі шириною до трьохсот кілометрів. Особливо гострою виявилася ситуація під Личково, куди спішно була перекинута 202-га стрілецька дивізія (без танкового і всього двох піхотних полків). Її бійці щойно вийшли з оточення, подолавши тридцять кілометрів лісу і багні майже непрохідного болота Невий мох.

Радянським командуванням були вжиті необхідні заходи щодо виведення з оточення військ 34-ї армії. Один із штабних офіцерів перелетів на літаку По-2 через ворожі бойові порядки і виявив в лісі трьох комдивів цієї армії — двох генералів і одного полковника. Розділивши оточені частини армій на три колони, вони повели їх на прорив. З оточення вийшли 163-тя мотострілецька дивізія, 257-ма і 259-та стрілецькі дивізії, 270-й корпусний артилерійський полк з матеріальною частиною, а також залишки кількох інших з'єднань, очолені начальником оперативного відділу штабу армії полковником Юдінцев.

11 вересня неподалік від села Заборов'е встановлено контакт з другим ешелоном штабу 34-ї армії. Тут виявилися начальник артилерії армії генерал-майор артилерії Гончаров В. С. і командарм Качанов К. М.. Обидва вони нічого толком про свої війська не знали і виглядали розгубленими. Через день армійське керівництво було замінено. Виконуючим обов'язки командарма став генерал-майор Алфер'єв П. Ф., начальником штабу — генерал-майор Романов М. Т., начальником артилерії — генерал-майор артилерії Чистяков М. М..

12 вересня 11-та і 27-ма армії поповнилися кожна двома дивізіями. 19 вересня на посилення Північно-Західного фронту з Далекого Сходу прибула 26-та Златоустівська Червонопрапорна дивізія.

У другій половині вересня 1941 року активна фаза операції практично була закінчена. Противник, опанувавши Дем'янськ і закріпившись по лінії озер, через брак сил та підготовку до стратегічного наступу на московському напрямку значної активності не проявляв. Тим часом, радянське командування активно поповнювало Північно-Західний фронт і перекидало туди підкріплення. Продовжували вихід з оточення окремі радянські підрозділи. Одночасно, радянські війська обладнували оборонні позиції і проводили турбуючі атаки позицій супротивника. Так, Франц Гальдер зазначив у своєму щоденнику за 21 вересня 1941 року «Противник чинить сильний тиск на наші війська в районі Валдайських висот. Проти 2-го армійського корпусу противник навіть зробив атаку за підтримки танків».

26 вересня оборонна операція Північно-Західного фронту проти 16-ї армії і 3-ї танкової групи завершилася. Війська 11-ї, 34-ї і 27-ї армій міцно закріпилися на лінії озеро Ільмень — Личкове — озеро Велье — озеро Селігер — озеро Волго.

До 30 вересня 1941 року лінія фронту в смузі операції проходила від озера Ільмень на схід до району східніше Личкове. Радянським військам на цій ділянці фронту протистояли частини 32-ї, 290-ї піхотних дивізій, 30-та піхотна дивізія і два полки дивізії СС «Мертва голова».

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • На Северо-Западном фронте/Сост. Ф. Н. Утенков, под ред. П. А. Жилина. — М.: Наука, 1969. — 896 с.
  • Хаупт В. Группа армий «Север». Бои за Ленинград. 1941–1944. / Пер. Е. Захарова. — М.: Центрполиграф, 2005. — 384 с. — (За линией фронта. Мемуары). — ISBN 5-9524-1672-1.
  • Шигин Г. А. Битва за Ленинград: крупные операции, «белые пятна», потери / Под ред. Н. Л. Волковского. — СПб.: Полигон, 2004. — 320 с. — ISBN 5-17-024092-9.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. переданий зі складу військ групи армій «Центр»