Деркач Леонід Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Деркач Леонід Васильович
4-й Голова Служби безпеки України
22 квітня 1998 — 10 лютого 2001[1]
Президент Леонід Кучма
Попередник Радченко Володимир Іванович
Наступник Радченко Володимир Іванович
Народився 19 липня 1939(1939-07-19) (81 рік)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР СРСР
Звання UA-OF10-ARMY-GEN-GSB-H(2015).png Генерал армії України
Нагороди Орден «Знак Пошани» Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Україна Народний депутат України
4-го скликання
висунутий блоком «За єдину Україну!», виборчий окр. №36 «Дніпропетровська область»
блок За єдину Україну! 14.05.2002 25.05.2006

Леоні́д Васи́льович Де́ркач  (*19 липня 1939, Дніпропетровськ)  — український політик, генерал армії України. Батько Андрія Деркача.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 19 липня 1939 року в місті Дніпропетровську, українець, одружений. У 1970 році закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського університету. За фахом — інженер-механік.

У 1973 році закінчив вищі курси КДБ СРСР. Працював на «Південмаші» начальником першого відділу, на підприємствах ракетної промисловості. З 1972 року — в Управлінні КДБ СРСР в Дніпропетровській області. Був заступником директора Павлоградського механічного заводу, начальником Павлоградського відділу КДБ.

З грудня 1992 року керівник Державної служби України з питань технічного захисту інформації[2].

З серпня 1994 по липень 1995 року — перший заступник голови СБУ[3][4].

З липня 1995 року голова Держмиткому України[5] (Указ Президента України від 11 липня 1996 року № 525/96[6]).

Дійсний державний радник митної служби (Указ Президента України від 24 червня 1996 року № 461/96)[7]. 22 квітня 1998 року його було звільнено з посади (Указ Президента України № 352/98[8]) та призначено Головою СБУ (Указ Президента України від 22 квітня 1998 року № 353/98[9]).

З 14 травня 2002 до 25 травня 2006 — Народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 36 «Дніпропетровська область», висунутий виборчим блоком політичних партій «За єдину Україну!». Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Блоку НДП, № 13 в списку[10].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Орден «Знак Пошани» (1990). Орден Богдана Хмельницького III ступеня (07.1999)[11]. Іменна вогнепальна зброя (1996, 1998, 1999, 2000). 6 медалей. Нагрудний знак «Почесна відзнака Служби безпеки України» (1999). Відзнаки Міністерства оборони України «Доблесть і честь» (1998), «Ветеран військової служби» (2000). Почесна відзнака НОК України (1999). Відзнака Міністерства вугільної промисловості України «Шахтарська доблесть» I ступеня (1999).

9 липня 1999 року «за сумлінну державну службу, значні заслуги у становленні громадянського суспільства та захист національних інтересів України» нагороджений Орденом Святого Станіслава[12][уточнити] 1 ступеня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 10 лютого 2001 року № 83/2001 «Про звільнення Л. Деркача з посади Голови Служби безпеки України»
  2. Указ Президента України від 1 грудня 1992 року № 593/92 «Про Державну службу України з питань технічного захисту інформації»
  3. Указ Президента України від 9 серпня 1994 року № 433/94 «Про першого заступника Голови Служби безпеки України»
  4. Указ Президента України від 20 липня 1995 року № 632/95 «Про увільнення Л. Деркача з посади першого заступника Голови Служби безпеки України»
  5. Указ Президента України від 20 липня 1995 року № 633/95 «Про призначення Л. Деркача Головою Державного митного комітету України»
  6. Указ Президента України від 11 липня 1996 року № 525/96 «Про призначення Л. Деркача Головою Державного митного комітету України»
  7. Указ Президента України від 24 червня 1996 року № 461/96 «Про присвоєння Л. Деркачу персонального звання державної митної служби»
  8. Указ Президента України від 22 квітня 1998 року № 352/98 «Про звільнення Л. Деркача з посади Голови Державної митної служби України»
  9. Указ Президента України від 22 квітня 1998 року № 353/98 «Про призначення Л. Деркача Головою Служби безпеки України»
  10. Постанова Центральної виборчої комісії від 31 грудня 2005 року № 345 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Блоку НДП»
  11. Указ Президента України від 19 липня 1999 року № 873/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден Богдана Хмельницького"»
  12. http://www.ststanislas.org.ua/orden/persons/info/295/

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Голова Державної митної служби України
11 липня 199522 квітня 1998
Наступник:
Кравченко Юрій Федорович Соловков Юрій Петрович
Попередник: 4-й Голова Служби безпеки України
22 квітня 199810 лютого 2001
Наступник:
Радченко Володимир Іванович
Радченко Володимир Іванович