Деркач Андрій Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Леонідович Деркач
Андрей Деркач.jpg
Народився 19 серпня 1967(1967-08-19)[1] (54 роки)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність Народний депутат України
Alma mater Харківське вище військове командно-інженерне училище
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Членство Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посада Народний депутат України[2], Народний депутат України[3], Народний депутат України[4], Народний депутат України[5], Народний депутат України[6], Народний депутат України і Народний депутат України
Партія позафракційний
раніше Партія регіонів
Батько Деркач Леонід Васильович
Діти Терехова Тетяна Андріївна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Сайт derkach.com.ua

Андрі́й Леоні́дович Де́ркач (нар. 19 серпня 1967, Дніпропетровськ, УРСР) — український політик, народний депутат України III—IX скликань. Почесний громадянин міста Глухова. Агент Росії, внесений до персонального санкційного списку США з формулюванням «російський агент з більш ніж десятирічним стажем».[7] За твердженням СБУ, керував в Україні агентурною мережею Головного управління Генштабу РФ, котра повинна була допомагати ворогу в захопленні України.[8][9][10]

Життєпис

Освіта

Кар'єра

Політика

Верховна Рада України

Народний депутат України 3-го скликання (березень 1998 — квітень 2002), виборчий округ № 159, Сумська область. Явка 79.2 %, за 57.4 %, 11 суперників. На час виборів: перший помічник Прем'єр-міністра України, член УПС. Одночасно — кандидат в народні депутати України від виборчого блоку «Трудова Україна», № 12 в списку[18].

Народний депутат України 4-го скликання (квітень 2002 — квітень 2006) від блоку «За єдину Україну!», № 11 в списку. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), уповноважений представник фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (червень 2002 — квітень 2004), член фракції Соціалістичної партії України (грудень 2005 — квітень 2006), заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (червень 2002 — квітень 2006).

Народний депутат України 5-го скликання (квітень — листопад 2006) від СПУ, № 9 в списку. Перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з липня 2006), член фракції СПУ (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження 2 листопада 2006[19].

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 96 в списку. На час виборів: генеральний директор ДК «Укратомпром», безпартійний.

Народний депутат України 7-го скликання від Партії регіонів з 2012 до 2014 року, член бюджетного комітету Верховної Ради.

16 січня 2014 року голосував за «Закони про диктатуру»[20][21]. Народний депутат України 8-го скликання.

13 листопада 2015 року став головою новоствореного міжфракційного депутатського об'єднання на захист порушених конституційних прав громадян і проти політичних репресій «Заборонено забороняти».

24 липня 2017 року став ініціатором розслідування ГПУ щодо втручання керівництва НАБУ, посольства України в США у вибори президента США. ГПУ почала кримінальне провадження[22].

10 жовтня 2017 року Деркач з деякими іншими депутатами подав до суду на прем'єр-міністра Гройсмана, звинувативши його в затягуванні внесення кандидатури міністра охорони здоров'я на затвердження Верховної Ради.[23]

9 жовтня 2019 року Деркач оприлюднив документи 11 кримінальних справ, де йшлося, що начебто перший заступник директора НАБУ Гізо Углава протягом кількох років надавав посольству США у Києві інформацію, яка негативно вплинула на хід подій в Україні та США[24].

19 травня 2020 року Андрій Деркач оприлюднив першу, а 22 червня 2020 наступну, другу, порцію так званих «плівок Деркача», на яких ніби фігурують голоси, схожі на голоси Петра Порошенка і екс-віцепрезидента США Джо Байдена та які Петро Порошенко оцінив як спроби Росії втрутитися у президентські вибори в США[25]. Через «плівки Деркача» на Петра Порошенка в травні 2020 року відкрили кримінальну справу за двома статтями: частина 1 статті 111 (державна зрада) та частина 2 статті 364 (зловживання владою)[26].

На пресконференції 22 червня 2020 року Андрій Деркач разом із колишнім прокурором Костянтином Куликом висловив чергові звинувачення в сторону Демпартії США у «міжнародній корупції».

9 липня 2020 року на Деркач пред'явив третю порцію плівок, серед яких значиться запис «розмови Порошенка з Путіним». Представники партії Порошенка назвали записи фейком[27]. У США вважають, що Деркач це робив з метою дискредитації чиновників США[28].

У жовтні 2020 року Офіс генпрокурора відмовився відкривати кримінальну справу щодо ймовірної державної зради нардепів Деркача і Олександра Дубінського. При цьому, журналісти «Центру протидії корупції» стверджують, що «надали цілком конкретні фактичні дані щодо можливого вчинення злочину і Деркачем, і Дубінським»[29]. У жовтні 2020-го Facebook заблокував акаунт Деркача, якого в США називають агентом РФ за втручання у вибори Штатів[30].

В лютому 2020 року Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова повідомила про закриття розслідуваної Національною поліцією України кримінальної справи проти віце-президента США Джо Байдена та продовження експертизи «плівок Деркача»[31].

Громадською Організацією «Центр протидії корупції» були виявлені факти, що можуть свідчити про вчинення народним депутатом Деркачем Андрієм Леонідовичем злочину, що передбачений ст. 366-1 Кримінального кодексу України, декларування недостовірної інформації[32]. Сам Деркач А. Л. повідомив про свої корпоративні права: частка в статутному капіталі 5 % ТОВ «Ера-Медіа»; частка в статутному капіталі 5 % ПАТ "Інформаційно-видавнича група «Телеграф»; дохід за рік склав 81 788,57 гривень. Однак, приховав від декларування деякі корпоративні права своєї дружини — Терехової Оксани[33][34][34].

24 червня 2022 року СБУ викрила агентурну мережу ГУ ГШ РФ, у якій, за даними слідства, Андрій Деркач координував створення кількох приватних охоронних фірм у різних областях, щоб використати їх для швидкого захоплення України[10]. За інформацією Служби безпеки України, Андрій Деркач був завербований ГУ ГШ ЗС РФ у 2016 році. З ним особисто працювало вище керівництво ГУ — начальник управління Ігор Костюков і його перший заступник Володимир Алєксєєв.[9]

Санкції

Україна

У серпні 2021 року РНБО ввела санкції проти Деркача та ряду інших осіб, що перебувають під санкціями США[35].

США

10 вересня 2020 року Міністерство фінансів США запровадило проти Деркача персональні санкції через спроби вплинути на вибори президента США 2020 року. За даними Міністерства, Деркач є агентом РФ протягом більш ніж десяти років та підтримує тісний зв'язок із російською розвідкою[36]. Сам народний депутат Верховної Ради Андрій Деркач назвав це «помстою представників демокорупції» й пообіцяв продемонструвати «шокуючі факти викриття» у відповідь на американські санкції. Також він зазначив, що ймовірно буде судитися з Міністерством фінансів США.[37]

10 січня 2021 року Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США запровадило санкції (за втручання в американські вибори та участь в російській мережі зовнішнього впливу зокрема, в російській кампанії з дезінформації) проти семи осіб (Олександр Дубінський, Дмитро Ковальчук, Костянтин Кулик, Олександр Онищенко, Антон Симоненко, Андрій Теліженко, Петро Журавель) та чотирьох юридичних осіб (ТОВ «Ера-Медіа», Інформаційне агентство Only News; Сайт NabuLeaks та ТОВ Скептик / Бегемот Медіа), які мають безпосередній зв'язок з Андрієм Деркачем. За даними Мінфіну США, «Деркач і його соратники з 2019 року використовували американські ЗМІ, соцмережі і впливових американців для поширення необґрунтованих і оманливих тверджень і таких, про те, що нинішні і колишні офіційні особи США причетні до корупції, відмивання грошей і незаконного політичного впливу в Україні».[38][39][40]

Громадська діяльність

З 1997 року очолює благодійницький фонд екології та соціального захисту «Наше майбутнє». Президент Міжнародного фестивалю православного кіно «Покров». Був почесним президентом медіахолдингу «Ера-медіа» та головою художньої ради ТРК «Ера». «Радіо Ера» протягом багатьох років співпрацювала з такими відомими іноземними медіа, як «Радіо Свобода», «ВВС», «Polskie radio».

У вересні 2018 року був одним із підписантів листа до патріарха Варфоломія, в якому закликав відкласти надання томосу Українській православній церкві[41].

Восени 2020 року Деркач був президентом «XVIII Міжнародного фестивалю православного кіно “Покров”», на якому пропагувались мир і дружба із країною агресором - Росією.[42]

У лютому 2021 року написав листа до Вселенського патріарха Варфоломія у якому просив його не приїжджати в Україну із «загарбницьким планом» на 30-ту річницю відзначення Дня Незалежності України.[43][44] Візит патріарха Варфоломія в Україну таки відбувся. Крім того у листі Деркач просив патріарха Варфоломія взяти участь у новому «Аммані» і тільки тоді їхати в Україну із “дорожньою картою”[43].

Сім'я

За офіційною біографією, розлучений[16]. Колишня дружина — Терехова Оксана Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри культурології Київського національного університету культури та мистецтв.

У родині три доньки — Тетяна (одружена з Іваном Литвином, сином Володимира Литвина[45]), Ксенія та Катерина — та два сини Григорій та Михайло[16].

Батько — генерал КДБ і СБУ, голова Служби безпеки України в 1998-2001 роках Леонід Деркач (1939—2022), змушений піти у відставку з посади голови СБУ через скандал з так званими «плівками Мельниченка», після якого Президент України Леонід Кучма потрапив під сильний вплив Російської Федерації[46].

Літературна творчість

Автор книги «Глухів — гетьманська столиця» (2000), співавтор монографій: «Бесконечно длящееся настоящее: Украина: четыре года пути» (1995), «Украина-Россия: испытание дружбой» (1997).

Примітки

  1. https://web.archive.org/web/20200910161309/https://home.treasury.gov/policy-issues/financial-sanctions/recent-actions/20200910
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  5. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  6. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  7. Treasury SanctionsRussia-LinkedElectionInterferenceActors. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 13 жовтня 2020. 
  8. Валентина Романенко (24.06.2022). СБУ заявила, що нардеп Деркач завербований російською розвідкою. pravda.com.ua. 
  9. а б Нардеп Андрій Деркач був завербований російською розвідкою, – СБУ (відео). Конкурент (укр.). Процитовано 24 червня 2022. 
  10. а б СБУ викрила агентурну мережу ГРУ рф, до якої входив народний депутат України (відео). SSU (укр.). Процитовано 24 червня 2022. 
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 22 листопада 2009. 
  12. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 1997 року № 790 «Про призначення Деркача А.Л. першим помічником Прем'єр-міністра України».
  13. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 травня 1998 року № 595 «Про звільнення Деркача А.Л. з посади першого помічника Прем'єр-міністра України».
  14. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2006 року № 1401 «Про призначення Деркача А.Л. президентом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"».
  15. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 року № 946-р «Про Деркача А.Л.».
  16. а б в Біографія. Андрій Деркач (ua-UA). Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 23 червня 2020. 
  17. Деркач Андрій Леонідович. rada.gov.ua. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 22 травня 2020. 
  18. Постанова Центральної виборчої комісії від 18 грудня 1997 року № 70 «Про реєстрацію списку кандидатів у народні депутати України від виборчого блоку "Трудова Україна", в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі по виборах народних депутатів України 29 березня 1998 року»
  19. Постанова Верховної Ради України від 2 листопада 2006 року № 296-V «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Деркача А.Л.»
  20. Повний список депутатів, що голосували за диктаторські закони. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 20 березня 2015. 
  21. На виборах до ВР балотується 54 кандидатів, які голосували за диктаторські закони 16 січня. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 25 листопада 2021. 
  22. ГПУ відкрила справу за втручання НАБУ у вибори президента США. LB.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 11 вересня 2020. 
  23. https://www.rbc.ua/ukr/news/derkach-podal-sud-groysmana-nemedlenno-vnes-1507618401.htmlhttps://www.rbc.ua/ukr/news/derkach-podal-sud-groysmana-nemedlenno-vnes-1507618401.html
  24. Нардеп Андрій Деркач оприлюднив документи про тиск посольства США на НАБУ. Zaxid.net. 9 жовтня 2019. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  25. Плівки Деркача-2. Порошенко каже про сценарій Кремля, 23 червня 2020 року
  26. Щодо Порошенка відкрили справу про держзраду після «плівок Деркача» — Офіс генпрокурора, 20 травня 2020
  27. Кондратенко, Микола (9 липня 2020). У партії Порошенка назвали фейком його "розмову" з Путіним. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 25 січня 2022. 
  28. «Плівки Деркача»: Чи зможе Зеленський зупинити «втручання у вибори у США»?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021. 
  29. Венедіктова відмовилася відкрити справу щодо держзради Деркача і Дубінського – ЦПК. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021. 
  30. Facebook видалив сторінку Деркача. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021. 
  31. Експертизи у справі «плівок Деркача» тривають, 03.12.2020
  32. Деклараційні тіньовики Верховної Ради. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 25 листопада 2021. 
  33. ТОВ "Ера-медіа" | Каталог ФАР | ЧЕСНО. www.chesno.org. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021. 
  34. а б Просимо покарати депутата Деркача за брехню в декларації. украв / ukr.aw. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021. 
  35. РНБО вводить санкції проти нардепа Деркача. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021. 
  36. Treasury Sanctions Russia-Linked Election Interference Actors. home.treasury.gov (англ.). U.S. Department of the Treasury. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 11 вересня 2020. 
  37. Деркач пообіцяв продемонструвати "шокуючі факти викриття" у відповідь на американські санкції. Інтерфакс Україна. 11 вересня 2020. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 14 вересня 2020. 
  38. Уряд США запровадив санкції проти семи українців. Серед них – Дубінський та Онищенко. Радіо Свобода. 11 січня 2021. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  39. США запровадили санкції проти «слуги народу» Дубінського та соратників Деркача. НВ. 11 січня 2021. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021. 
  40. Foreign Interference in U.S. Election Designations.. U.S. Department of the Treasury. 11 січня 2021. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.  (англ.)
  41. Путін проти томосу для України: 5 осіб написали листа патріарху Варфоломію (огляд преси). Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018. 
  42. На кінофестивалі РПЦвУ «Покров» говорять про єдність із Росією і показали фільм із Усиком та Ломаченком. Духовний фронт (укр.). 16 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020. 
  43. а б Залякування та маніпуляції: Агент ФСБ Деркач пише листа та відмовляє Вселенського патріарха від візиту в Україну. Духовний Фронт України (укр.). 18 лютого 2021. Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2021. 
  44. Звернення до Його Всесвятості Варфоломія, Архієпископу Константинополя – Нового Риму і Вселенському Патріарху. Андрій Деркач (ua-UA). Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 26 лютого 2021. 
  45. Деркач и Литвин ждут внука [Архівовано 5 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  46. Коментар: Скандал з "плівками Деркача" - удар по Байдену і Порошенку, 21.05.2020

Посилання