Деркач Андрій Леонідович

Андрій Леонідович Деркач
Народився	19 серпня 1967(1967-08-19) (52 роки) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство (підданство)	СРСР  Україна
Діяльність	Народний депутат України
Alma mater	Харківське вище військове командно-інженерне училище
Науковий ступінь	кандидат юридичних наук
Посада	Народний депутат України, Народний депутат України, Народний депутат України, Народний депутат України, Народний депутат України, Народний депутат України і Народний депутат України
Партія	позафракційний раніше Партія регіонів
Батько	Деркач Леонід Васильович
Діти	Терехова Тетяна Андріївна
Нагороди
Сторінка в Інтернеті	derkach.com.ua
Медіафайли у Вікісховищі

Андрій Леонідович Деркач (19 серпня 1967 р., Дніпропетровськ, УРСР) – український політик. Народний депутат Верховної Ради ІІІ-ІХ скликань. Українець, одружений. Почесний громадянин міста Глухова.

Біографія

У 1984 році вступив до Харківського вищого військового командно-інженерного училища, яке закінчив у 1989 році зі спеціальністю «інженер-механік».

З 1989 по 1990 рік проходив службу в Ракетних військах стратегічного призначення на ТРБ (технічній ракетній базі) Первомайської дивізії РВСП, ніс бойове чергування.

У 1990-1993 роки – слухач Академії Міністерства безпеки Росії, юрист. Дипломна робота «Організація та проведення зустрічей із негласною агентурою».

Працював оперуповноваженим в Управлінні СБУ в Дніпропетровській області, заступником директора асоціації «Придніпров’я», яка займалася налагодженням кооперації підприємств єдиного технологічного циклу.

З 1994 по 1996 рік був заступником керівника Контрольної служби президента України.

З 1996 по 1997 рік – консультант президента України із зовнішньоекономічних питань.

З 1997 по 1998 рік був першим помічником Прем’єр-міністра України.

У 1998 році був обраний народним депутатом Верховної Ради України III скликання по мажоритарному округу (Глухівський, Путивльський, Кролевецький, Ямпільський, С.-Будський райони Сумщини), народний депутат України IV, V, VI, VII, VIII скликань.

Під час Помаранчевої революції, підконтрольний Андрію Деркачу медіахолдинг, куди входить в тому числі й Радіотелекомпанія «Ера», підтримав опозицію.

З 2006 року – президент Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», генеральний директор державного концерну «Укратомпром».

У 2010 році Священний Синод Російської Православної Церкви ввів Андрія Деркача до складу Міжсоборної присутності РПЦ.

З 2011 по 2013 роки очолював на громадських засадах групу радників Прем’єр-міністра України. Доктор юридичних наук, доцент Київської Духовної академії і семінарії Української Православної Церкви.

Політична діяльність

Верховна Рада України

Народний депутат України 3-го скликання (березень 1998-квітень 2002), виборчий округ № 159, Сумська обл. Явка 79,2%, за 57,4%, 11 суперників. На час виборів: перший помічник Прем’єр-міністра України. Одночасно – кандидат у народні депутати від виборчого блоку «Трудова Україна», №12 в списку.

Народний депутат України 4-го скликання (квітень 2002-квітень 2006) від блоку «За єдину Україну», №11 в списку. Член фракції «Єдина Україна» (травень-червень 2002), уповновадений представник фракції партій ППУ і «Трудова Україна» (червень 2002-квітень 2004), член фракції СПУ (грудень 2005-квітень 2006), заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (червень 2002-квітень 2006).

Народний депутат України 5-го скликання (квітень-листопад 2006) від СПУ, №9 у списку. Перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з липня 2006), член фракції СПУ (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження 2 листопада 2006.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, №96 у списку. На час виборів: генеральний директор ДК «Укратомпром», безпартійний.

Народний депутат України 7-го скликання з 2012 року (обраний по одномандатному виборчому округу №159), член бюджетного комітету Верховної Ради. Входив до фракції Партії регіонів, вийшов з неї 21 лютого 2014 після перемоги Євромайдану.

Народний депутат України 8-го скликання з 2014 року (обраний по одномандатному виборчому округу №159). Заступник глави депутатської групи «Воля народу», член бюджетного комітету Верховної Ради.

13 листопада 2015 року у Верховній Раді України було створено міжфракційне депутатське об’єднання “На захист порушених конституційних прав громадян і проти політичних репресій «Заборонено забороняти», головою якого обрано Андрія Деркача. До об’єднання  увійшли 47 народних депутатів. Метою діяльності міжфракційного об’єднання є виявлення, вивчення і запобігання фактів порушення Конституції України, законів України та міжнародних зобов’язань України. Зокрема, дискримінація за політичними ознаками, використання правоохоронних органів у політичній боротьбі, використання адміністративно-розпорядчих функцій влади у боротьбі з політичними опонентами тощо.

26 січня 2016 року Андрій Деркач написав заяву про вихід з депутатської групи «Воля народу». Деркач пояснив, що ухвалив таке рішення, оскільки вважає за неможливе бути причетним до дій, пов’язаних з порушенням конституційних прав громадян України шляхом ухвалення бюджету на 2016 рік та Податкового кодексу, «який знищує цілі галузі підприємництва та сільського господарства в обмін на посади та преференції, участь у корупційних схемах діючої влади, яка, паразитуючи на європейських лозунгах, грабує державу.

26 січня 2016 року депутат Андрій Деркач виступив з ініціативою створення тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань перевірки фактів порушення конституційних прав громадян владою. Основні завдання ТСК – «перевірка зловживання владою з боку Кабінету міністрів під час підготовки та ухвалення держбюджету на 2016 рік, махінацій Міністерства фінансів з борговими зобов’язаннями України, розкрадання коштів Національного банку керівництвом НБУ на чолі з Валерією Гонтаревою».

24 липня 2017 року Андрій Деркач став ініціатором розслідування Генеральної прокуратури України (ГПУ) з приводу незаконного втручання організованої злочинної групи у складі керівництва Національного антикорупційного агентства України (НАБУ), посадових осіб України, посольства України у США, суспільних організацій у вибори президента США. За фактами, викладеними в його офіційному зверненні, ГПУ почала офіційне кримінальне провадження. За словами Деркача, «своїми необдуманими діями члени угрупування завдали серйозної шкоди українсько-американським відносинам, Україна постала в очах США як ненадійний партнер».

25 липня 2017 року президент США Дональд Трамп виступив за проведення розслідування дій України з підтримки кандидата від Демократичної партії Хілларі Клінтон під час американської виборчої кампанії. «Українські спроби підірвати кампанію Трампа – «тиха робота з просування Клінтон». То де ж розслідування генпрокурора?», – написав він у мікроблозі «Twitter».

10 жовтня 2017 року Андрій Деркач разом з колегами по парламенту подав до суду на прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з приводу умисного затягування внесення кандидатури міністра охорони здоров’я на затвердження Верховної Ради. За словами депутата, «за півтора року роботи Кабмін Гройсмана не зробив жодної спроби призначити легітимного главу Мінохорони здоров’я, в результаті Супрун (виконує обов’язки міністра) наламала чимало дров та підготувала «медичну реформу», яка порушує конституційні права українців.

Постановою Кабміну Уляна Супрун була призначена в.о. міністра охорони здоров’я 27 липня 2016 року. У липні 2015-го вона отримала українське громадянство.

Як позафракційний народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання Андрій Деркач 9 жовтня 2019 року оприлюднив документи в рамках 11 кримінальних справ, з яких випливає, що перший заступник директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Гізо Углава  протягом декількох років надавав посольству США у Києві інформацію, яка негативно вплинула на хід подій в Україні та США.

Він також оприлюднив інформацію, що колишній віце-президент США Джо Байден отримав не менше $900 тис. за лобістську діяльність від нафтогазової компанії Burisma. Крім нього, згідно з документами, на користь Хантера Байдена, Олександра Квасьневського, Алана Аптера та Девона Арчера Burisma виплатила щонайменше 16,5 млн. доларів.

За словами Деркача, ключове завдання оприлюднення ним документів – відновлення довірчих стосунків між стратегічними партнерами Україною та США. Як зазначив Деркач, лише відкрите та публічне розслідування може поставити крапку у низці міжнародних скандалів та корупції, в яких загрузли откремі представники правоохоронних та дипломатичних органів двох країн. Народний депутат запропонував українській владі передати до Мінюсту США усі документи, які є в рамках 11-ти кримінальних справ, без будь-яких запитів з американського боку, у рамках діючої угоди про правову форму.

На прес-конференції 22 червня 2020 року, яку транслювали та коментували в українських інформаційних ЗМІ – «Інтерфакс-Україна», «Наш», NewsOne, Zik тощо, Андрій Деркач додатково оприлюднив факти міжнародної корупції з поясненням, як влаштована система впливу Демпартії США в Україні.

9 липня 2020 року на черговій прес-конференції Андрій Деркач пред’явив третю порцію плівок, серед яких є запис «розмови Порошенка з Путіним», яка викликала скандал. Численні коментарі з’явилися як в українських, так і у закордонних ЗМІ.

Громадська діяльність

З 1997 року очолює благодійний фонд екології та соціального захисту «Наше майбутнє». Президент Міжнародного фестивалю православного кіно «Покров». Почесний президент медіа-холдингу «Ера-медіа», голова художньої ради ТРК «Ера». «Радіо Ера» на протязі багатьох років співпрацювала з такими відомими іноземними медіа, як «Радіо Свобода», «ВВС», «Polskie radio».

У січні 2009 року був делегатом Помісного Собору Російської Православної Церкви від мирян Конотопської єпархії.

З 27 липня 2009 по 23 жовтня 2014 року – член Міжсоборної присутності Російської православної церкви.

Родина

Одружений. Дружина – Терехова Оксана Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри культурології Київського національного університету культури та мистецтв.

У сім’ї три дочки – Тетяна, Ксенія та Катерина – і два сини – Григорій та Михайло.

Батько – Деркач Леонід Васильович, колишній глава Служби безпеки України.

Літературна творчість

Автор книги «Глухів – гетьманська столиця» (2000), співавтор монографій «Теперішнє, що нескінченно триває: Україна: чотири роки шляху» (1995),  «Україна-Росія: випробування дружбою» (1997).

Відзнаки

Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня. Також вищі церковні ордени – Святого Рівноапостольного князя Володимира, Преподобного Нестора-літописця, Святих Антонія і Феодосія Печерських, Святого Димитрія Ростовського, Святого Феодосія Чернігівського. Нагороджений державним орденом Італії «За заслуги перед Італійською Республікою» ступеня Командора.

Посилання

• Андрій Деркач у соціальній мережі «Facebook»
• Офіційний вебсайт