Деркач Андрій Леонідович

Андрій Леонідович Деркач
Народився	19 серпня 1967(1967-08-19) (50 років) Дніпропетровськ
Громадянство (підданство)	СРСР  Україна
Діяльність	Народний депутат України
Партія	Партія регіонів
Нагороди
Сторінка в Інтернеті	www.derkach.com.ua

Андрі́й Леоні́дович Де́ркач (нар. 19 серпня 1967, Дніпропетровськ) — український політик. Почесний громадянин міста Глухова.

Біографія

Українець, син генерала КДБ і СБУ Леоніда Деркача.

Освіта

• Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ імені маршала Крилова (1984—1989), «інженер-механік»;
• 1990—93 — слухач, Академія Міністерства безпеки Росії, юрист. Дипломна робота рос. «Организация и проведение встреч с негласной агентурой»;

Кар'єра

• З 1989 по 1990  рік проходив службу в Ракетних військах стратегічного призначення на ТРБ (технічній ракетній базі) Первомайської дивізії РВСП, ніс бойове чергування. Працював оперуповноваженим в Управлінні КДБ у Дніпропетровській області, заступником директора асоціації «Придніпров'я», яка займалася налагоджуванням кооперації підприємств єдиного технологічного циклу.
• З 1994 по 1996  рік був заступником керівника Контрольної служби Президента України.
• З 1996 по 1997  рік — консультант президента України із зовнішньоекономічних питань.
• З 1996 по 1997  рік — консультант президента України із зовнішньоекономічних питань.
• З 1997 по 1998 рік був першим помічником Прем'єр-міністра України.
• У 1998 році був обраний народним депутатом Верховної Ради України ІІІ скликання по мажоритарному округу (Глухівський, Путивльський, Кролевецький, Ямпольський, С.-Будський райони Сумщини); народний депутат України IV, V, VI скликань.;
• З 2006 року — президент Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», генеральний директор державного концерну «Укратомпром».
• У 2010 році Священний Синод Російської Православної Церкви ввів Андрія Деркача до складу Міжсоборної присутності РПЦ.
• З 2011 року Андрій Деркач очолює на громадських засадах групу радників Прем'єр-міністра України (Азарова). Кандидат юридичних наук, доцент Київської Духовної академії та семінарії Української Православної Церкви.
• 2012—2014 — народний депутат України VII скликання від Партії регіонів, член бюджетного комітету Верховної Ради.
• з 2014 — народний депутат України VIII скликання, заступник голови депутатської групи «Воля народу», член бюджетного комітету Верховної Ради. Після смерті Ігоря Єремеєва став виконувачем обов'язків голови депутатської групи «Воля народу».

Політична діяльність

Верховна Рада України

Народний депутат України 3-го скликання березень 1998-квітень 2002, виборчий округ № 159, Сумська область. З'явка 79.2 %, за 57.4 %, 11 суперників. На час виборів: перший помічник Прем'єр-міністра України, член УПС. Одночасно — кандидат в народні депутати України від виборчого блоку «Трудова Україна», № 12 в списку.

Народний депутат України 4-го скликання квітень 2002-квітень 2006 від блоку «За єдину Україну!», № 11 в списку. Член фракції «Єдина Україна» (травень-червень 2002), уповноважений представник фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (червень 2002-квітень 2004), член фракції СПУ (грудень 2005-квітень 2006), заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (червень 2002-квітень 2006).

Народний депутат України 5-го скликання квітень-листопад 2006 від СПУ, № 9 в списку. Перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з липня 2006), член фракції СПУ (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження 02 листопада 2006.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 96 в списку. На час виборів: генеральний директор ДК «Укратомпром», безпартійний.

Народний депутат України 7-го скликання від Партії регіонів з 2012 до 2014 року, член бюджетного комітету Верховної Ради.

16 січня 2014 року голосував за «Закони про диктатуру».

Народний депутат України 8-го скликання, разом зі сватом Володимиром Литвином.

Громадська діяльність

З 1997 року очолює благодійницький фонд екології та соціального захисту «Наше майбутнє». Президент Міжнародного фестивалю православного кіно «Покров». Почесний президент медіа-холдингу «Ера-медіа», голова художньої ради ТРК «Ера».

Сім'я

Одружений. Дружина — Терехова Оксана Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри культурології Київського національного університету культури та мистецтв.

У родині три доньки — Тетяна (одружена з Іваном Литвином, сином Володимира Литвина), Ксенія та Катерина — та два сини Григорій та Михайло.

Відзнаки

Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня. Також має вищі церковні ордени — Святого Рівноапостольного князя Володимира, Преподобного Нестора-літописця, Святих Антонія і Феодосія Печерських, Святого Димитрія Ростовського, Святого Феодосія Чернігівського. Нагороджений державним орденом Італії «За заслуги перед Італійською Республікою» ступеня Командора.

Літературна творчість

Автор книги «Глухів — гетьманська столиця» (2000), співавтор монографій: «Бесконечно длящееся настоящее: Украина: четыре года пути» (1995), «Украина-Россия: испытание дружбой» (1997).

Посилання

• Особистий сайт Андрія Деркача
• http://www.derkach.openua.net
• http://www.ya2006.com.ua/partiya/derkach/
• http://oligarh.net/?/files/2125/
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»