Смешко Ігор Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Петрович Смешко
Ігор Петрович Смешко
Україна Голова Комітету з питань розвідки при Президентові України
7 жовтня 2014 — 15 березня 2015
Президент Петро Порошенко
Україна 6-й Голова Служби безпеки України
4 вересня 2003 — 4 лютого 2005
Президент Леонід Кучма, Віктор Ющенко
Попередник Володимир Радченко
Наступник Олександр Турчинов
Народився 17 серпня 1955(1955-08-17) (66 років)
Христинівка, Черкаська область, Українська РСР
Відомий як політик, державний діяч
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Освіта Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Політична партія Сила і Честь
У шлюбі з одружений
Діти два сини
Релігія Православ'я
Нагороди
Медаль «За військову службу Україні»
Державна премія України в галузі науки і техніки
sylaichest.org/igor-smeshko/

І́гор Петро́вич Смешко́ (нар. 17 серпня 1955, Христинівка, Черкаська область) — український військовий, політичний і державний діяч, очільник партії «Сила і честь». Голова Комітету з питань розвідки при Президентові України (з 7 жовтня 2014 року до 12 березня 2015 року)[1][2][3].

Голова Служби безпеки України (4 вересня 2003 — 4 лютого 2005).

З квітня 2014 року — радник Президента України.[4]

Надзвичайний і Повноважний Посол, генерал-лейтенант (серпень 1998), генерал-полковник (2004), доктор технічних наук, професор (1992), військовий інженер.

Кандитат у Президенти України (2019). Посів 6 місце (6,04 %)

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 17 серпня 1955 року в Христинівці на Черкащині в родині залізничника. Батько — Смешко Петро Іванович. Мати — Марія Миколаївна Щупаківська (Оліфіренко).

Прослухав спеціальний курс для вищих посадових осіб у сфері національної безпеки «Концепції національної безпеки та державні інститути її забезпечення у демократичному суспільстві» у Вищий школі урядового управління ім. Дж. Кеннеді при Гарвардському університеті (1996).

1997 року в Стокгольмі пройшов спеціальний курс для керівників розвідувальних органів країн — учасниць програми НАТО «Партнерство заради миру» — «Концепції національної безпеки і оборони та система демократичного контролю над Збройними Силами і спецслужбами у демократичному суспільстві» в Національному королівському оборонному коледжі.

У Великій Британії пройшов курс для керівників розвідувальних органів «Організація боротьби з міжнародним тероризмом і роль розвідувальних структур у цій боротьбі».

Вільно володіє українською, російською, англійською, німецькою та французькою мовами.

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

Голова Комітету з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при Президентові України (жовтень 2002 — вересень 2003).

Член Ради національної безпеки і оборони України (вересень 2003 — лютий 2005).

Член Антикризового центру (листопад 2003 — червень 2005).

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Член Наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям» (зі січня 2004).

Член Координаційного комітету боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України (березень 2004 — лютий 2005).

З 2006 року — президент Центру стратегічних досліджень та аналізу[5].

З грудня 2009 року — голова ГО «Сила і Честь».

У листопаді 2013 року, після кривавого розгону студентського Євромайдану розкритикував дії влади і спецпідрозділу «Беркут»[6].

22 січня 2014 року, в День соборності України, спільно з іншими лідерами ВГО «Сила і Честь», після подій на вулиці Грушевського, що в центрі Києва, у зв'язку з якими були вбиті демонстранти — противники режиму Януковича, Ігор Смешко категорично засудив дії «Беркуту» та влади.[7]

25 лютого 2014 року Ігор Смешко та інші керівники ВГО «Сила і Честь» оприлюднили на офіційному сайті вимоги до депутатів Верховної Ради України.

Відповідно до звернення Верховна Рада повинна визнати свою відповідальність за кризу і політичні рішення, які призвели до людських жертв та забезпечити:

  • термінове призначення технічного уряду позапартійних професіоналів, здатних зупинити падіння економіки, розпочати системну боротьбу з корупцією, дати правову оцінку проявам сепаратизму та покарати винних у злочинах проти людства та державності України;
  • оперативно підготувати та внести зміни до виборчого законодавства України із запровадженням відкритих партійних списків та введенням діючих норм дострокового відклику депутатів усіх рівнів;
  • законодавчо визначити порядок імпічменту Президента України;
  • оперативно підготувати та провести адміністративно-територіальну реформу з максимально можливою передачею прав формування органів місцевої державної адміністрації та формування власного бюджету — територіальним громадам;

Починаючи з лютого 2014 року, активно виступав проти агресії Росії та анексії Кримського півострова іноземними загарбниками[8].

19 квітня 2014 призначений радником Президента України[9].

8 жовтня 2014 року Президент України Петро Порошенко призначив своїм радником (указ № 759 від 7 жовтня).[10]

12 березня 2015 року звільнено з посади Радника Президента України (указ № 137 від 12 березня).[11]

В цей же день був призначений Радником Президента України поза штатом (указ № 138 від 12 березня).[12]

14 січня 2019 року звільнено з посади Радника Президента України (указ № 8 від 14 січня).[13]

30 січня 2019 року зареєструвався кандидатом на пост Президента України (самовисування).[14]

Очолив виборчий список партії «Сила і Честь» на парламентських виборах 2019 року.[15]

Можлива участь в отруєнні Віктора Ющенка[ред. | ред. код]

Увечері 5 вересня 2004 року вечеряв на дачі тодішнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка, де крім господаря були кандидат у президенти Віктор Ющенко та народний депутат Давид Жванія. Наступного ранку Ющенко почав скаржитися на біль, пізніші аналізи вказали на ймовірне отруєння, що могло статися під час вечері 5 вересня (див. Отруєння Віктора Ющенка). Віктор Ющенко звинувачував представників влади в отруєнні, хоча, наприклад, Давид Жванія стверджує, що Смешко намагався не допустити насильства правоохоронних органів проти протестувальників під час Помаранчевої революції[16]. За інформацією партії «Сила і честь» у квітні 2019 року Генеральна прокуратура України та Служба безпеки України повідомила, що у кримінальному провадженні за фактом посягання на життя кандидата у Президенти України Ющенка В. А. «Ігор Смешко не є стороною зазначеного кримінального провадження» та «повідомлення про підозру у вчиненні злочинів громадянину Смешку Ігорю Петровичу не здійснювалося»[17][неавторитетне джерело].

У червні 2019 року Смешко подав позов до Печерського суду Києва про захист честі, гідності та ділової репутації щодо звинувачень екс-глави СБУ Валентина Наливайченка у можливій причетності до отруєння Віктора Ющенка.[18] 11 жовтня 2021 року суд визнав, що заява Наливайченка не відповідає дійсностіDsNews

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Автор (співавтор) понад 100 наукових праць і численних винаходів у галузі проектування головок самонаведення керованих ракет та систем керування високоточною зброєю.

Нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 7 жовтня 2014 року № 760/2014 «Про Комітет з питань розвідки при Президентові України»
  2. Президент призначив Ігоря Смешка головою Комітету з питань розвідки // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 08.10.2014
  3. Комітет з питань розвідки при Президентові буде координувати розвідувальну діяльність — голова Ігор Смешко // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 08.10.2014. Архів оригіналу за 11.10.2014. Процитовано 08.10.2014. 
  4. Указ Президента України № 424/2014 «Про призначення І.Смешка Радником Президента України»
  5. Про Центр - CSIA. csda.in.ua. Процитовано 2021-02-27. 
  6. Розгін Євромайдану - приклад зради українському народові, - ветерани силових структур України (заява) (українська). Газета "День". 
  7. 1
  8. Вікторія Сюмар про консультації з українськими генералами
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 424/2014 про призначення І.Смешка Радником Президента України
  10. Смешко став радником президента. ukranews.com. 8 жовтня 2014. 
  11. Про звільнення І. Смешка з посади Радника Президента України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 2019-04-09. 
  12. Про призначення І. Смешка Радником Президента України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 2019-04-09. 
  13. Про увільнення І. Смешка від виконання обов'язків Радника Президента України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 2019-04-09. 
  14. СЬОГОДНІ КОМІСІЯ ЗАРЕЄСТРУВАЛА ТРЬОХ КАНДИДАТІВ НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
  15. Смешко оприлюднив першу десятку зі списку своєї партії Gazeta.ua (8 червня 2019)
  16. Сергій Лещенко, Давид Жванія: Асиметрія обличчя в Ющенка з'явилася після поїздки на пасіку в Австрії («Українська правда», 8 липня 2008)
  17. Ігор Смешко подав позов проти Наливайченка про захист честі і гідності. sylaichest.org (ru-RU). Процитовано 2021-02-07. 
  18. Отруєння Ющенка: Смешко подав до суду на екс-голову СБУ. Українська правда (uk). Процитовано 2021-07-09. 
  19. Указ Президента України від 23 листопада 1998 року № 1291/98 «Про нагородження відзнаками Президента України військовослужбовців Збройних Сил України»
  20. Смешко Iгор Петрович // Сайт видавництва «Логос Україна»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: 6-й Голова Служби безпеки України
4 вересня 20034 лютого 2005
Наступник:
Радченко Володимир Іванович
10 лютого 20012 вересня 2003
Турчинов Олександр Валентинович
4 лютого 20058 вересня 2005