Тоні Брекстон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тоні Брекстон
Toni Braxton 2009 VH1 Divas.jpg
Основна інформація
Дата народження 7 жовтня 1967(1967-10-07)[1][2] (50 років)
Місце народження
Країна
Національність афроамериканці
Професії актриса, співачка, автор-виконавець, музикантка, композиторка, піаністка, музичний продюсер, кіноакторка
Співацький голос Контральто
Нагороди
tonibraxton.com
CMNS: Файли на Вікісховищі

То́ні Міше́ль Бре́кстон (англ. Toni Michelle Braxton; 7 жовтня 1967, Сіверн, Меріленд, США) — американська співачка в стилі ритм-н-блюз, поп і соул, автор пісень і актриса. Відома такими хітами, як «Un-Break My Heart», «Breathe Again», «Spanish Guitar», «He wasn't Man Enough». Володарка 7 премій «Греммі»[3] та інших престижних музичних нагород. Одна з найуспішніших виконавиць 1990-х[4].

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Тоні Брекстон — старша з шістьох дітей у сім'ї Брекстон. Її батько був священиком, що позначилося на суворому релігійному вихованні дітей. Тоні вперше почала публічно співати в церковному хорі. Тоні також відвідувала державний університет Бауї (англ. Bowie State University), щоб отримати вчительську ступінь, але пізніше вирішила зайнятися музичною кар'єрою.

The Braxtons[ред. | ред. код]

Тоні і четверо її молодших сестер (Трейсі, Тріна, Тоуанда і Теймар) почали виступати як група The Braxtons в кінці 1980-х і підписали контракт з лейблом Arista Records в 1989 році. Їх перший сингл, «Good Life», був випущений в 1990 році. Він не виявився комерційно успішним, але привернув увагу продюсерів і музикантів Антоніо Рейду і Кеннета «Бейбіфейса» Едмондс.

Рейд і Бейбіфейс запросили Тоні для запису демо-версії пісні «Love Shoulda Brought You Home», яка була написана ними для Аніти Бейкер (для саундтрека до фільму «Бумеранг» з Едді Мерфі), так як звучання її нижнього голосового регістра схоже зі звучанням Бейкер. Бейкер, вагітна в той момент, не записала цю пісню, але запропонувала, щоб її записала Брекстон. У Тоні, тим часом, вже був контракт з LaFace Records, лейблом Рейду і Бебіфейса і частиною Arista Records, з яким вона почала записувати свій перший сольний альбом.

1990-ті роки[ред. | ред. код]

«Toni Braxton»[ред. | ред. код]

У червні 1993 року LaFace випускає перший однойменний альбом «Toni Braxton». Альбом досягає першої строчки американського чарту Billboard 200. Перший сингл «Another Sad Love Song» досягає сьомого і другого місць в Billboard Hot 100 і R&B Singles відповідно. Другий сингл «Breathe Again» потрапляє, в свою чергу, в першу п'ятірку Hot 100 і R&B Singles і на другу сходинку чарту Великої Британії. Інші сингли з альбому — «You Mean the World to Me», «Seven Whole Days» і «How Many Ways» — були випущені в 1994 році.

Дебютний альбом Брекстон отримав кілька престижних нагород, включаючи три премії "Греммі" (в номінації «Найкращий новий артист» та дві нагороди «Найкраще жіноче вокальне виконання в стилі ритм-н-блюз» у 1994 і 1995 році). Вона також виграла дві нагороди American Music Awards в 1994 і одну в 1995 році.

Альбом «Toni Braxton» сертифікований як восьмикратно платиновий.

«Secrets»[ред. | ред. код]

У 1996 році Брекстон випускає свій другий і найбільш комерційно успішний альбом — «Secrets». Крім Бебіфейса, Тоні працювала над альбомом спільно з Ар Келлі, Тоні Річем і Девідом Фостером. Брекстон також виступила одним з виконавчих продюсерів альбому і написала в співавторстві дві пісні для нього, включаючи сингл 1997 року «How Could an Angel Break My Heart». Цей сингл пізніше увійшов у меморіальний альбом, присвячений принцесі Діані, «Diana Princess of Wales Tribute».

Завдяки "You're Makin' Me High", першого синглу з альбому, який став для Брекстон першим номером один в чарті Hot 100, альбом досяг другого рядка чарта Billboard 200. "You're Makin' Me High" очолював ритм-н-блюзові чарти два тижні і мав подібний успіх в Європі і Азії.

Другий сингл з альбому, пісня «Un-Break My Heart», написана Дайан Уоррен і пізніше стала візитною карткою Тоні, став найуспішнішим в її кар'єрі, провівши одинадцять тижнів на першій сходинці Hot 100 і стільки ж очолюючи чарт Hot Dance Singles Sales і протягом чотирьох тижнів чарт Hot Dance Music/Club Play. Сингл також потрапив на другу сходинку національного чарту Великої Британії. Сингл став № 12 за всю історію в підсумковому ювілейному чарті Hot 100 55th Anniversary» журналу Billboard, присвяченому 55-річчю головного хіт-параду США[5].

Іншими успішними синглами з альбому стали подвійний сингл «I don't Want To»/«I Love Me, Some Him», досяг першого рядка чарту Hot Dance Music/Club Play, і пісня «How Could an Angel Break My Heart», виконана спільно з Кенні Джі, з яким пізніше Брекстон здійснила турне.

Після 92 тижнів присутності в чартах, альбом «Secrets» був сертифікований як восьмикратно платиновий, ставши для Брекстон другим комерційно успішним альбомом.

Тоні Брекстон отримала дві премії Греммі за «Найкраще жіноче вокальне виконання в стилі поп» і «Найкраще жіноче вокальне виконання в стилі ритм-н-блюз», а також дві нагороди American Music Awards у номінаціях «Найкраща виконавиця у стилі соул і ритм-н-блюз» і «Найкращий альбом у стилі соул і ритм-н-блюз».

Банкрутство і Бродвей[ред. | ред. код]

У 1998 році п'ятикратна володарка премії Греммі публічно заявила про своє банкрутство і борг розміром в 3,9 мільйона доларів США. Вся її власність, включаючи престижні нагороди, була виставлена на торги, щоб розплатитися з кредиторами.

В той час, як йшло судовий розгляд, Брекстон, тим не менш, продовжила свою кар'єру, втілюючи свою акторську мрію. Брекстон запропонували роль Бель, красуні в мюзиклі Діснея «Красуня і Чудовисько», яку вона з успіхом виконувала з вересня 1998 року по лютий 1999 року на Бродвеї. Тоні Брекстон стала першою афроамериканкою, яка виконала провідну роль в диснеївському мюзиклі.

На початку 1999 року Брекстон і компанія LaFace дозволили свій юридичний конфлікт абсолютно новим контрактом, згідно з яким співачка продовжить записуватися для лейбла і отримає гонорар у розмірі 25 мільйонів доларів. Однак, незважаючи на врегулювання юридичних проблем з компанією, її наступні альбоми мали набагато менший комерційний успіх.

2000-ті роки[ред. | ред. код]

«The Heat»[ред. | ред. код]

У січні 2000 року LaFace Records випускає «He wasn't Man Enough», перший сингл з третього студійного альбому Брекстон «The Heat». У червні пісня дісталася до другого місця в чарті Hot 100. Відео для пісні було номіновано на отримання нагороди MTV Video Music Awards за «Найкраще жіноче відео» і «Найкраще відео в стилі ритм-н-блюз» і нагороду Billboard Music Video Awards в номінації «Найкращий кліп року в стилі ритм-н-блюз». Альбом «The Heat» був випущений 25 квітня 2000 року, дебютувавши на другій сходинці Billboard 200 з кількістю продажів 205 тисяч копій за перший тиждень, і залишався у головній двадцятці чарту протягом п'ятнадцяти тижнів поспіль.

В процесі написання свого третього студійного альбому Брекстон знову працювала з продюсерами Бейбіфейсом і Фостером, а також з Родні Джеркінсом і новим музикантом і шанувальником Кері Льюїсом. За останнього пізніше вона вийде заміж. Також сама Брекстон прийняла участь у написанні і продюсуванні багатьох треків альбому.

Другий сингл з альбому, пісня «Just Be a Man About It», опинився лише 32-м в Hot 100 і 6-м в ритм-н-блюзових чартах. Третій сингл, балада «Spanish Guitar», досяг лише 98-го рядка Hot 100, але став першим у Hot Dance & Club Сharts. Четвертий сингл, «Maybe», зупинився на 74-му місці в ритм-н-блюзових чартах і зовсім не потрапив в Hot 100.

Незважаючи на скромні комерційні успіхи синглів, до кінця того ж року альбом «The Heat» був сертифікований RIAA як двічі платиновий.

Брекстон очолила річні підсумкові чарти Billboard в номінаціях «Найкраща співачка в стилі ритм-н-блюз і хіп-хоп», «Найкращий жіночий альбом у стилі ритм-н-блюз і хіп-хоп» і «Найкраща пісня в стилі ритм-н-блюз і хіп-хоп в жіночому виконанні.

Співачка отримала премію «Aretha Franklin Award» 2000 року як «Артист року» на церемонії Soul Train Lady of Soul Awards.

Брекстон також була нагороджена своєю шостою статуетку Греммі за пісню «He wasn't Man Enough» в номінації «Найкраще жіноче вокальне виконання в стилі ритм-н-блюз». Її альбом також був номінований у категорії «Найкращий альбом у стилі ритм-н-блюз», але нагороду не отримав.

Альбом отримав нагороду American Music Awards як «Найкращий альбом у стилі соул і ритм-н-блюз» у 2001 році — це третя нагорода для Брекстон.

«More Than a Woman» і відхід з Arista[ред. | ред. код]

В той час, як готувався випуск четвертого студійного альбому, Брекстон була вагітна своєю другою дитиною. Розуміючи, що вона не зможе як слід представляти і рекламувати свій новий альбом, Брекстон безуспішно просила лейбл відкласти його реліз на більш пізній термін. Але альбом був випущений, як було заплановано раніше компанією, і не був достатньо прорекламований ні лейблом, ні самою Брекстон, яка переживала складну вагітність в постільному режимі. Брекстон звинуватила компанію в тому, що та не захотіла піти на компроміс і покарала її за те, що вона поставила свою сім'ю вище кар'єри. У телевізійному шоу на VH1 «Inside Out — Family Comes First» Брекстон підтвердила свою важку вагітність, протекавшую під час випуску альбому.

Четвертий студійний альбом Тоні, «More Than a Woman», був випущений в листопаді 2002 року на лейблі LaFace/Arista і став останньою її роботою для цієї компанії. C комерційної точки зору альбом виявився провальним, оскільки він потрапив лише на 13-е місце за продажами в 97 тис. копій за перший тиждень.

Перший сингл, спродюсований The Neptunes, «Hit the Freeway», потрапив на 86-е місце в Hot 100 і не мав успіху в радіоефірі. Наступні два сингли, «A Better Man» і «Lies, Lies, Lies», також провалилися і не потрапили в Hot 100. Тим часом, промовініл з піснями «Give It Back» і «Let Me Show You the Way (Out)» був наданий клубним діджеям.

Перед випуском альбому між Брекстон і рекорд-продюсером Ирвом Готті розгорілася суперечка через те, що той публічно програвав незавершену версію пісні «No More Love», яку продюсував для альбому і яка повинна була стати першим синглом. З цієї причини Брекстон відмовилася випускати цей матеріал.

У тому ж році Брекстон знову розлютилася, коли репер Джей-Зі використовував той же самий семпл з пісні Тупака «Me and My Girlfriend» для спільної з Бейонсе пісні «03 Bonnie & Clyde», який Брекстон вже використовувала в треку «Me & My Boyfriend». Розлючена Брекстон в радіоінтерв'ю звинуватила Джей-Зі і продюсера Каньє Уеста в відібрання грошей на коледж у її дітей25[джерело?].

Після 14 років співпраці у квітні 2003 року Брекстон раптово покидає лейбл Arista і негайно підписує новий контракт з компанією Blackground Records (Universal Music Group), очолюваної Баррі Хэнкерсоном, її менеджером в той час (а також дядьком і колишнім менеджером покійної співачки Алії і колишнім чоловіком співачки Гледіс Найт). Така зміна обстановки, тим не менш, не допомогло її музичній кар'єрі. П'ятий студійний альбом «Libra» мав слабке просування з боку нового лейбла і відносно слабкі продажі.

«Libra»[ред. | ред. код]

У квітні 2005 року Blackground випускає «Please» — перший сингл з майбутнього альбому «Libra». Сам альбом спочатку планувалося випустити в червні, але дата випуску потім кілька разів змінювалася і, врешті-решт, датою релізу було обрано 27 вересня. На жаль, на цей раз занепокоєння Брекстон з приводу слабкого просування альбому та невиконанням лейблом своїх зобов'язань не закінчилися. «Please» досягає 36-го місця в чарті Billboard R&B/Hip-Hop Tracks і не потрапляє в Hot 100.

Незважаючи на це, «Libra» все ж дебютує на 4-му місці Billboard 200 з 114593 проданими копіями за перший тиждень. Альбом також досягає 2-го місця в Billboard Top R&B/Hip-Hop Albums. Хоча подібні результати вельми пристойні для альбому без просування, вони все ж стають для Брекстон черговим комерційним розчаруванням.

Другий сингл, «Trippin' (that's the Way Love Works)», рідше потрапляв на радіо і досяг лише 67-го місця в чарті Billboard R&B/Hip-Hop Tracks. Цей провал був приписаний відсутності відеокліпу до пісні і належної підтримки з боку лейблу.

Тим не менш, альбом отримав золотий статус у кінці 2005 року і був проданий у кількості 431 тис. копій до того часу.

Тим часом, Тоні Брекстон записала пісню «The Time of Our Lives», дует з групою Il Divo. Пісня стала офіційним гімном чемпіонату світу з футболу 2006 року і була виконана на його відкритті в Берліні 9 червня. Пісня була виконана на церемонії закриття, що зробило Тоні Брекстон і Il Divo першими виконавцями, які були запрошені на обидві церемонії: відкриття та закриття.

Гімн «The Time of Our Lives» досяг 17-го місця в національному чарті Німеччини. В результаті німецький лейбл Edel Records вирішив перевидати альбом «Libra» у Німеччині з новою композицією і новим оформленням.

У тому ж році співачка з'явилася у фінальному сезоні шоу American Idol 5, де виконала пісню «In the Ghetto» Елвіса Преслі з фаворитом шоу Тейлором Хіксом.

Шоу в Лас-Вегасі[ред. | ред. код]

Тоні Брекстон відкрила своє шоу Toni Braxton: Revealed у готелі Flamingo Hotel and Casino в Лас-Вегасі 3 серпня 2006 року. Шоу було заплановано на шість ночей на тиждень до березня 2007 року. Пізніше Тоні підтвердила, що її концерти триватимуть по серпень 2007 року. Шоу стало першим в історії сольним виступом афроамериканського виконавця, яке потрапило в десятку найкращих шоу Лас-Вегаса. З причини успіху шоу Брекстон контракт Тоні був продовжений до серпня 2008 року. Однак, співачка була госпіталізована із-за болів в грудях у квітні 2008 року. Після цього шоу було закрито офіційно, так як співачка за наполяганням лікарів повинна була сконцентруватися на своєму здоров'ї.

Відхід з Blackground[ред. | ред. код]

Брекстон була звільнена від зобов'язань за контрактом з лейблом Blackground після кількох судових розглядів зі своїм колишнім менеджером Баррі Хенкерсоном. 12 січня 2007 Тоні Брекстон подала до Окружного суду Манхеттена позов проти Хенкерсона на 10 млн доларів, звинувачуючи його в «шахрайстві, обмані і подвійних угодах» і псуванню її відносин з Arista Records. Згідно Брекстон, Хенкерсон ставив власні фінансові інтереси вище інтересів, робив двозначні заяви, щоб скомпрометувати відносини між нею і лейблом Arista, якого він нібито повідомив, що «Брекстон не бажає більше співпрацювати з Arista», в той час як самої Брекстон він повідомив, що «Arista більше не зацікавлена в роботі з нею». Брекстон також звинуватила Хенкерсона в приховуванні від неї облікових копій паперів і брехні з повідця угод, які він нібито чинив від її імені. Справа була врегульована рішенням, зобов'язуючим Брекстон повернути Хенкерсону отриманий аванс в 375 тис. доларів. Він також повинен був отримати свої відсотки від продажів її наступного альбому, і, в свою чергу, звільнити Брекстон від контрактних зобов'язань. Угода також обмежувало коло компаній, з якими Брекстон може укладати контракт.

Участь у танцювальному телешоу[ред. | ред. код]

У серпні 2008 року було підтверджено участь Брекстон в сьомому сезоні телевізійного танцювального шоу-конкурсу Dancing with the Stars, в якому вона брала участь до 21 жовтня. Крім шоу Брекстон разом з іншими зірками проекту взяла участь у зимовому турне з грудня 2008 по лютий 2009 року.

Запис сьомого альбому[ред. | ред. код]

З осені 2007 року Брекстон періодично ділилася з пресою своїми планами з приводу запису і випуску нового, сьомого, студійного альбому. «На наступному альбомі я не буду робити що-небудь у стилі хіп-хоп. <...> Мені б хотілося попрацювати з Майклом Баблом. Мені б хотілося попрацювати з Родні Джеркинсом, Річем Харрісоном знову і, може бути, з Ne-Yo. Мені дійсно подобається його стиль», — сказала співачка в інтерв'ю інтернет-виданню Groovevolt.com. Восени 2008 року, в інтерв'ю афроамериканському журналу Jet, Тоні Брекстон підтвердила, що підписала новий контракт з лейблом Atlantic Records і дійсно записує новий альбом, який планується випустити в наступному році. На прес-конференції в липні 2009 року Брекстон заявила, що дата виходу нового альбому призначена на листопад того ж року[6], але пізніше стало відомо, що вона знову змінено. Як повідомлялося в офіційному прес-релізі Atlantic Records, альбом повинен був побачити світло 2 лютого 2010 року[7], але пізніше дата випуску було знову перенесено — на весну 2010 року[8].

2010-ті роки[ред. | ред. код]

«Pulse»[ред. | ред. код]

Сьомий студійний альбом співачки був випущений 4 травня 2010 року під назвою «Pulse» у форматах CD і digital download на Atlantic Records[9]. Альбом дебютував на 9-му місці в чарті Billboard 200, на 1-му місці в чарті Billboard R&B/Hip-Hop Albums і на 12-му місці в чарті Billboard Digital Albums[10].

Першим синглом з альбому стала пісня «Yesterday», прем'єра якої відбулася 11 вересня 2009 року на сайті журналу «Essence», а комерційний випуск — 3 травня 2010 року. Сингл добрався до 12-го місця в чарті Billboard Hot R&B/Hip-Hop Songs.

29 січня 2010 року на офіційному сайті Брекстон були опубліковані ще дві пісні з майбутнього альбому — «Hands Tied» і «Make My Heart»[11]. Відеокліпи для обох пісень знімав режисер Біллі Вудраф, перш знімав відео для її хітів «Un-Break My Heart» (1996) і «He wasn't Man Enough» (2000). Прем'єра кліпів відбулася в середині квітня.

Сингл «Make My Heart» досяг 29-й позиції в чарті Hot R&B/Hip-Hop Songs. Сингл «Hands Tied» досяг 31-го місця в тому ж чарті.

Прем'єра чергової пісні з альбому, «Woman», що відбулася 28 червня 2010 року на сайті Yahoo Music. Відео являє собою «живе» виконання пісні.

Друге банкрутство[ред. | ред. код]

На початку жовтня 2010 року Тоні Брекстон заявила, що знову подає документи про банкрутство. Перший раз вона робила це в 1998 році. Брекстон заявила, що вона володіє не більше 10 мільйонами доларів, в той час як її борги можуть дійти до 50 мільйонів[12].

Сімейне реаліті-шоу, нові проекти та нагороди[ред. | ред. код]

Запис нового альбому і «I Heart You»[ред. | ред. код]

У лютому 2012 року Тоні Брекстон підтвердила інформацію про те, що вона працює над новим студійним альбомом і про те, що продюсером альбому буде Ел Ей Рейд[13]. Прем'єра нового синглу «I Heart You» з очікуваного альбому відбулася 9 березня[14].

Акторська кар'єра[ред. | ред. код]

Бродвей[ред. | ред. код]

Тоні Брекстон планує повернутися на бродвейські підмостки з мюзиклом «Чикаго»[15].

Кіно[ред. | ред. код]

У 2001 році Брекстон дебютувала на великому екрані з невеликою роллю в комедії «На тому світі»[16].

У 2004 році Брекстон озвучила співаючий персонаж на ім'я Тоні в спеціальному епізоді для DVD-релізу американського шоу для дітей «Blue's Clues»[17][18].

У серпні 2005 року Брекстон оголосила про те, що вона повинна була зніматися в пілотної серії сіткому для осіннього сезону каналу «The WB». Але ці плани провалилися, оскільки канал перестав існувати восени 2006 року у зв'язку з реорганізацією.

Брекстон також знялася в сіткомі «Кевін Хілл»[19].

Брекстон знялася у фільмі «The Oogieloves in the Big Balloon Adventure»[20]. Прототипом її героїні, співачки Розалі Роузбад, стала Мерайя Кері[21].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 2001-2013 роках Тоні була заміжня за музикантом Кері Льюїсом[22]. У колишнього подружжя є два сина — Денім Кай Брекстон-Льюїс (нар.02.12.2001) і Дизель Кай Брекстон-Льюїс (нар.31.03.2003)[23].

На концерті у готелі Flamingo в Лас-Вегасі в жовтні 2006 року Брекстон розридалася, кажучи про те, що її молодшому синові Дизелю нещодавно діагностували аутизм[24]. Брекстон безпосередньо звинуватила лікаря в тому, що хвороба не була розпізнана раніше, інакше дитині можна було надати велику допомогу[25].

Здоров'я[ред. | ред. код]

У серпні 2007 року в ЗМІ з'явилися чутки про те, що у Брекстон рак грудей. Сама Брекстон заявила, що ці чутки неправдиві та її здоров'я в прекрасному стані. У 2008 році повідомлялося, що у Брекстон видалили доброякісну пухлину.

8 квітня 2008 року, за чотири місяці до завершення свого шоу в Лас-Вегасі, Брекстон була ненадовго госпіталізована. Наступні виступи були скасовані. Пізніше, вже на шоу Dancing with the Stars, співачка повідомила, що у неї капіляропатія.

У листопаді 2010 року Брекстон повідомила, що страждає вовчак.

Зараз Тоні Брекстон є представницею організації з проблем аутизму — [[iw|Autism Speaks}}, а також благодійної організації з проблем зниження ризику серцевих захворювань — American Heart Association[en].

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

Збірки[ред. | ред. код]

  • 2003: Ultimate Toni Braxton
  • 2004: Artist Collection: Toni Braxton
  • 2004: Platinum & Gold
  • 2005: Un-Break My Heart: The Remix Collection
  • 2005: Breathe Again: Toni Braxton at Her Best
  • 2007: The Essential Toni Braxton
  • 2008: Playlist: The Very Best of Toni Braxton
  • 2010: Essential Mixes

Бокс-сети[ред. | ред. код]

  • 2006: The Collection (включає альбоми Secrets, The Heat і More Than a Woman)
  • 2011: Secrets/More Than a Woman

Сингли[ред. | ред. код]

Соло[ред. | ред. код]

З іншими артистами[ред. | ред. код]

Відеоальбоми[ред. | ред. код]

  • 1994: Toni Braxton: The Hit Video Collection (компіляція; VHS, DVD)
  • 2000: He wasn't Man Enough (DVD-сингл)
  • 2000: Just Be a Man About It (DVD-сингл)
  • 2001: From Toni with Love... The Video Collection (компіляція; DVD)

Турне[ред. | ред. код]

  • 1997: Secrets Tour
  • 2006: Libra Tour

Нагороди[ред. | ред. код]

Протягом всієї своєї кар'єри Тоні Брекстон була номінована та нагороджена багатьма престижними американськими та міжнародними нагородами, серед яких 7 нагород American Music Awards, 5 нагород Billboard Music Awards, 7 Греммі, 1 нагорода NAACP Image Awards, 4 нагороди Soul Train Music Awards та ін.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Internet Broadway Database — 2000.
  3. grammy.com
  4. RIAA — Gold & Platinum Artists
  5. Hot 100 55th Anniversary: The All-Time Top 100 Songs. Billboard. Prometheus Global Media. Процитовано 3 августа 2013. 
  6. Toni Braxton Press Conference
  7. Toni Braxton Joins the Atlantic Family
  8. Toni Braxton «Pulse» Album Preview.
  9. Toni Braxton’s New Album PULSE is in Stores & Online Now!
  10. Pulse — Toni Braxton / Billboard.com
  11. «Hands Tied» & «Make My Heart» Are Now Available to Buy Exclusively on ToniBraxton.com!
  12. Toni Braxton — Bankrupt Again, May Owe $50 Mil / tmz.com
  13. Toni Braxton confirms new single ‘I Heart You’
  14. Exclusive MP3: Toni Braxton ‘I Heart You’
  15. Toni Braxton Set To Get Foxy As Roxy In ‘Chicago’
  16. Kingdom Come (I) (2001) / IMDb.com
  17. «Blue’s Clues» Bluestock (TV episode 2004) — IMDb на сайті IMDb (англ.) (англ.)
  18. Blue’s Clues: Bluestock DVD Movie
  19. Toni Braxton — Toni’s Tv Deal
  20. The Oogieloves in the Big Balloon Adventure (2012).
  21. Toni Braxton: From the Heart / B&S
  22. Toni Braxton Finalizes Divorce from Keri Lewis [недоступне посилання — історія]
  23. Toni Braxton Profile
  24. O.J. Simpson to confess — hypothetically.
  25. Toni Braxton — Braxton Upset With Doctors Over Son’s Autism
  26. Gold & Platinum: Searchable Database.
  27. Toni Braxton > Charts & Awards > Billboard Albums.
  28. Discography Toni Braxton. australian-charts.com
  29. Canadian Albums Chart specific sources:
  30. Discographie Toni Braxton. lescharts.com
  31. Chartverfolgung > Toni Braxton > Longplay. musicline.de
  32. トニー・ブラクストンのCDアルバムランキング、トニー・ブラクストンのプロフィールならオリコン芸能人事典-ORICON STYLE. oricon.co.jp
  33. Discographie Toni Braxton. dutchcharts.nl
  34. Toni Braxton Discography. swisscharts.com
  35. Toni Braxton|Artist|Official Charts.
  36. Дані про продаж у світі:
  37. Дані про продаж у світі:
  38. Fully Exposed: Toni Braxton Brings the Heat — by Joan Morgan // Vibe Dec. 2002
  39. Toni Braxton > Charts & Awards > Billboard Singles.
  40. Chartverfolgung > Toni Braxton > Singles. musicline.de
  41. Search the Charts.
  42. Dutch Top 40
  43. Discography Toni Braxton. swedishcharts.com
  44. Toni Braxton Discography. swisscharts.com
  45. US Billboard Hot 100, US R&B/Hip-Hop Songs и Canadian Singles Chart:
  46. Australian Singles Chart:
  47. Canadian Hot 100 (Week: March 6, 2010) [недоступне посилання — історія].
  48. German Singles Chart:
  49. Dutch Top 40
  50. Swedish Singles Chart:
  51. Swiss Singles Chart:
  52. UK Singles Chart:

Посилання[ред. | ред. код]