Джордж Беллоуз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Беллоуз
George Wesley Bellows
George Bellows self-portrait.jpg
Автопортрет, літографія, 1921 р.
При народженні Джордж Веслі Беллоуз
Народження 12 серпня 1882(1882-08-12)
Колумбус, Огайо
Смерть 8 січня 1925(1925-01-08) (42 роки)
  Рим
  • перитоніт
  • Поховання Грін-Вудський цвинтар
    Громадянство Flag of the United States.svg США
    Жанр портрет
    пейзаж
    Навчання Університет штату Огайо
    Діяльність художник, митець, викладач університету
    Напрямок реалізм
    Вчитель Роберт Генрі
    Твори портрети, пейзажі, побутовий жанр

    Джордж Беллоуз у Вікісховищі?

    Джордж Веслі Беллоуз (англ. George Wesley Bellows, 12 серпня 1882, Колумбус, Огайо — 8 січня 1925, Нью-Йорк) — живописець США, що мав гучну славу серед майстрів його покоління. Малював пейзажі, портрети, один з перших відтворив суворий світ американського боксу. Займався графікою, літографією.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився в місті Колумбус в штаті Огайо. Він був єдиною дитиною літніх батьків, батьку — 50, а матері — сорок. Мати майбутнього художника була дочкою капітана китобійного судна.

    З 1901 по 1904 роки навчався в університеті Колумбуса. Тоді ж захопився спортом і грав в командах бейсболу і баскетболу. Навіть прагнув стати професійним гравцем у бейсбол. Але мистецтво переважило і в 1904 р. він переїздить до Нью-Йорка навчатися мистецтву.

    Він учень Роберта Генрі в Ньюйоркській школі мистецтв, як і Рокуел Кент. 1908 роком задокументовано перше повідомлення про Беллоуза-художника, коли він разом з іншими учнями Генрі організував виставку. Ще в роки студентства брався робити ілюстрації для журналів. Замовлення від різних видань художник прийматиме до власної смерти. Формально його рахують представником нью-йоркської "Школи кошик для сміття ", творчої групи митців, що створювали картини щодо американської дійсності і тогочасного суспільства. З 1906 року він орендував художню студію на Бродвеї.

    Найближчими роками він пише картини-краєвиди засніженого Нью-Йорка, а зі зростанням популярності — портрети представників багатих верств міста. За прикладом іншого художника почав також подорожувати до штату Мен, де писав морські краєвиди і пейзажі острова Монгеґан. Беллоуз цікавився також політичними новинами. В роки першої світової війни був зворушений трагічними подіями військового вторгнення німецьких загарбників у Бельгію і військових злочинів там. Свідоцтвом тих його настроїв і прагнень стали літографії для журналів і картина, присвячена рятувальній діяльності медсестри Едіт Кевелл. Жінка працювала в Бельгії і врятувала не одне життя, допомагаючи таємно евакуювати з Бельгії в Британію тих вояків, яким загрожували арешти і смерть. Сміливу жінку арештували, судили військовим німецьким судом і за законами Німеччини військового періоду — розстріляли. Але політичні настрої митця сильно стримувала самоцензура і цензурні обмеження уряду США по переслідуванню і покаранню інакомислення в країні.

    В повоєнний період Беллоуз встановив літографський верстат у студії і в співпраці з друкарем Болтоном Брауном створив більш ніж 100 літографій. Серед його творів — ілюстрації до нових видань письменника Герберта Уеллса.

    Пейзажі[ред. | ред. код]

    «Стіжки і комора». 1909 р.
    «Синій сніг». 1910 р.

    В пейзажах Беллоуз розробляв різну тематику — від ідилічного «Синього снігу» до майже потворного, індустріального пейзажу, породженого світом капіталізму в Америці («Пенсильванія. Станція підйому»).

    Наступ на дику природу США був таким потужним і руйнівним, що це стало впадати у око навіть байдужому суспільству. Освоєння західних земель супроводжувалося агресією до місцевих індіанців, стріляниною, пияцтвом і винищенням диких птахів і тварин. Так, лише за одну зиму 1877 р. було вбито 100.000 бізонів. Залізничні компанії США наймали професійних стрільців, що винищували бізонів і постачали безкоштовне м'ясо. До початку 1890х рр. бізон як дикий вид в країні — пощез. Залишилися лише екземпляри в приватних зоопарках та фермах. Уряд лише на початку 20 ст. розробив спецпроект і почав викуповувати бізонів у приватних власників, яких розмістили в національних парках. Свідком цих подій був і художник, що бачив велич північної природи, частково вже сплюндрованої і спотвореної пересічними американцями («Північна річка», «Докери великого міста», «Вивіз снігу з міста»).

    Малює він і пейзажі Нью-Йорку, що швидко перетворився на початку 20 ст. у мегаполіс без природи, де зникала людська особистість і марнував життя натовп. Особливо гостро зникнення особистості відтворене у літографіях Беллоуза («Проповідь», «Більярд», «Бийтеся об заклад у Шаркі!!!»).

    Родина[ред. | ред. код]

    Був одруженим. Для своєї родини побудував будинок в Вудстоку, Нью-Йорк, де мешкав з дружиною Еммою і двома доньками, Енн і Джейн.

    Смерть[ред. | ред. код]

    Помер у 1925 р. передчасно від перитоніту після розриву запаленого апендикса. Доба антибіотиків ще не настала, тому його не змогли врятувати. Похований на цвинтарі Грін-вуд в Брукліні.

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Treasures of Massachusetts, Specіal section for the Boston Globe's 100th Anniversary, March 5, 1972 (англ.)

    Див. також[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]