Джордж Беллоуз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Беллоуз
George Wesley Bellows
George Bellows self-portrait.jpg
Автопортрет, літографія, 1921 р.
При народженні Джордж Веслі Беллоуз
Народження 12 серпня 1882(1882-08-12)
Колумбус, Огайо
Смерть 8 січня 1925(1925-01-08) (42 роки)
  Рим
  • перитоніт
  • Поховання
    Громадянство Flag of the United States.svg США
    Жанр портрет і пейзаж
    Навчання Університет штату Огайо
    Діяльність художник, викладач університету
    Напрямок реалізм
    Вчитель Роберт Генрі
    Твори портрети, пейзажі, побутовий жанр

    Джордж Беллоуз у Вікісховищі?

    Джордж Веслі Беллоуз (англ. George Wesley Bellows, 12 серпня 1882, Колумбус, Огайо — 8 січня 1925, Нью-Йорк) — живописець США, що мав гучну славу серед майстрів його покоління. Малював пейзажі, портрети, один з перших відтворив суворий світ американського боксу. Займався графікою, літографією.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився в місті Колумбус в штаті Огайо. Він був єдиною дитиною літніх батьків, батьку — 50, а матері — сорок. Мати майбутнього художника була дочкою капітана китобійного судна.

    З 1901 по 1904 роки навчався в університеті Колумбуса. Тоді ж захопився спортом і грав в командах бейсболу і баскетболу. Навіть прагнув стати професійним гравцем у бейсбол. Але мистецтво переважило і в 1904 р. він переїздить до Нью-Йорка навчатися мистецтву.

    Він учень Роберта Генрі в Ньюйоркській школі мистецтв, як і Рокуел Кент. 1908 роком задокументовано перше повідомлення про Беллоуза-художника, коли він разом з іншими учнями Генрі організував виставку. Ще в роки студентства брався робити ілюстрації для журналів. Замовлення від різних видань художник прийматиме до власної смерти. Формально його рахують представником нью-йоркської "Школи кошик для сміття ", творчої групи митців, що створювали картини щодо американської дійсності і тогочасного суспільства. З 1906 року він орендував художню студію на Бродвеї.

    Найближчими роками він пише картини-краєвиди засніженого Нью-Йорка, а зі зростанням популярності — портрети представників багатих верств міста. За прикладом іншого художника почав також подорожувати до штату Мен, де писав морські краєвиди і пейзажі острова Монгеґан. Беллоуз цікавився також політичними новинами. В роки першої світової війни був зворушений трагічними подіями військового вторгнення німецьких загарбників у Бельгію і військових злочинів там. Свідоцтвом тих його настроїв і прагнень стали літографії для журналів і картина, присвячена рятувальній діяльності медсестри Едіт Кевелл. Жінка працювала в Бельгії і врятувала не одне життя, допомагаючи таємно евакуювати з Бельгії в Британію тих вояків, яким загрожували арешти і смерть. Сміливу жінку арештували, судили військовим німецьким судом і за законами Німеччини військового періоду — розстріляли. Але політичні настрої митця сильно стримувала самоцензура і цензурні обмеження уряду США по переслідуванню і покаранню інакомислення в країні.

    В повоєнний період Беллоуз встановив літографський верстат у студії і в співпраці з друкарем Болтоном Брауном створив більш ніж 100 літографій. Серед його творів — ілюстрації до нових видань письменника Герберта Уеллса.

    Пейзажі[ред. | ред. код]

    «Стіжки і комора». 1909 р.
    «Синій сніг». 1910 р.

    В пейзажах Беллоуз розробляв різну тематику — від ідилічного «Синього снігу» до майже потворного, індустріального пейзажу, породженого світом капіталізму в Америці («Пенсильванія. Станція підйому»).

    Наступ на дику природу США був таким потужним і руйнівним, що це стало впадати у око навіть байдужому суспільству. Освоєння західних земель супроводжувалося агресією до місцевих індіанців, стріляниною, пияцтвом і винищенням диких птахів і тварин. Так, лише за одну зиму 1877 р. було вбито 100.000 бізонів. Залізничні компанії США наймали професійних стрільців, що винищували бізонів і постачали безкоштовне м'ясо. До початку 1890х рр. бізон як дикий вид в країні — пощез. Залишилися лише екземпляри в приватних зоопарках та фермах. Уряд лише на початку 20 ст. розробив спецпроект і почав викуповувати бізонів у приватних власників, яких розмістили в національних парках. Свідком цих подій був і художник, що бачив велич північної природи, частково вже сплюндрованої і спотвореної пересічними американцями («Північна річка», «Докери великого міста», «Вивіз снігу з міста»).

    Малює він і пейзажі Нью-Йорку, що швидко перетворився на початку 20 ст. у мегаполіс без природи, де зникала людська особистість і марнував життя натовп. Особливо гостро зникнення особистості відтворене у літографіях Беллоуза («Проповідь», «Більярд», «Бийтеся об заклад у Шаркі!!!»).

    Родина[ред. | ред. код]

    Був одруженим. Для своєї родини побудував будинок в Вудстоку, Нью-Йорк, де мешкав з дружиною Еммою і двома доньками, Енн і Джейн.

    Смерть[ред. | ред. код]

    Помер у 1925 р. передчасно від перитоніту після розриву запаленого апендикса. Доба антибіотиків ще не настала, тому його не змогли врятувати. Похований на цвинтарі Грін-вуд в Брукліні.

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Treasures of Massachusetts, Specіal section for the Boston Globe's 100th Anniversary, March 5, 1972 (англ.)

    Див. також[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]