Дзиндра Петро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзиндра Петро Іванович
Народження 28 березня 1944(1944-03-28) (77 років)
Ярослав, Польща
Жанр монументально-меморіальна скульптура
Навчання Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва
Діяльність скульптор

Петро Іванович Дзиндра (нар. 28 березня 1944, Ярослав, нині — Польща) — український скульптор.

Родина[ред. | ред. код]

Народився 28 березня 1944 року у м. Ярославі (нині територія Польщі) в українській родині. Батько помер незадовго до народження, мати — через вісім місяців після народження. Виховувався тіткою (сестрою матері). У 1945 році родину було насильницьки виселено на Західну Україну — до м. Заболотів на (Івано-Франківщині).

У Львові познайомився зі своєю майбутньою дружиною Уляною та її батьком — відомим українським скульптором Євгеном Дзиндрою, який за словами Петра Дзиндри:

став моїм батьком і першим вчителем в скульптурі і в мистецтві в цілому. Ця дивовижна людина залишила мені в спадок мудрі поради школи творчого життя, навчила розуміти і відчувати пластику каменю, його таємниці, бачити й передбачати в ньому витвір мистецтва, сприймати його музику

Творчість[ред. | ред. код]

Наприкінці 1940-х — початку 1950-х років вперше познайомився з витворами народних майстрів Гуцульщини на недільних ярмарках в Заболотові.

У 19701976 роках навчався у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва, на факультеті художньої кераміки. Його викладачами були: Дмитро Крвавич, Теофіл Максисько, Мирослав Падовський (нині покійні), Ярослав Шеремета, Іван Самотос та інші.

Дипломною роботою стала садово-паркова скульптура «Спорт», що встановлена біля стадіону у львівському центральному парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького.

Працює в галузі монументально-меморіальної скульптури.

Основні твори[ред. | ред. код]

Пам'ятник Андрію Чайковському в Самборі
  • Меморіальна таблиця на відновленому меморіальному комплексі січовим стрільцям в селі Пикуличі біля Перемишля (бронза).
  • Бронзова меморіальна таблиця видатному українському композиторові Станіславу Людкевичу в місті Ярославі (Польща), де він народився.
  • Надгробний пам'ятник на могилі відомого українського поета — сучасника Івана Франка Олександра Козловського в селі Гребінне Замосьцького повіту (Польща) (мармурова крихта).
  • Монументальний пам'ятник Тарасу Шевченку в селі Демня на Львівщині у співавторстві із скульпторами Степаном Дзиндрою та Ярославом Троцьком і архітектором Олександром Яремою (камінь, 1990)[1].
  • Пам'ятник видатному українському письменнику Андрію Чайковському перед музеєм «Бойківщина» на площі А. Чайковського у Самборі на Львівщині (1994, камінь; співавтор — архітектор Олександр Ярема)[2].
  • Меморіальна таблиця Олегу Ольжичу (Кандибі) на вул. Личаківській, 32 у Львові (бронза; співавтор — архітектор Олександр Ярема)[3].
  • Надгробний пам'ятник відомому скульптору Євгену Дзиндрі (камінь; співавтор — скульптор Ярослав Троцько) на Личаківському цвинтарі у Львові (поле №; 22)[1].
  • Меморіальна таблиця Володимиру Щигельському — «Бурлаці» — командиру сотні «Ударники — 4» Перемиського куреня УПА на вул. Пекарській, 19 у Львові (граніт, бронза; співавтор — архітектор Олександр Ярема)[4].
  • Надгробний пам'ятник видатному українському меценатові Володимиру Кашицькому на Личаківському цвинтарі (граніт, камінь; співавтор — архітектор Олександр Ярема).
  • Надгробний пам'ятник на похованні старшої дочки Петра Франка — Віри-Марії Франко (1923—1996) на Личаківському цвинтарі у Львові (поле № 4)[5].
  • Дві стели з барельєфами на спільному похованні вчительок з Ярославщини Олени Вергун та Олени Мелех на Личаківському цвинтарі у Львові (поле №; 22)[6].
  • Горельєфний портрет Народного артиста України, актора Львівського Академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької Олександра Гринька (камінь).
  • «Сучасник І. Франка композитор С. Людкевич», плакета (1983, гальванопластика, 17×16)[7].
  • Пам'ятник «Борцям за волю України» у селі Рудники Миколаївського району Львівської області (співавтор — архітектор Олександр Ярема, 1990, камінь)[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Загайська, 2017, с. 176.
  2. Пам'ятники Самбора. sambir.in.ua. Княжий Самбір. 10 грудня 2015. Процитовано 26 березня 2021. 
  3. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 141.
  4. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 158.
  5. Загайська, 2017, с. 225.
  6. Загайська, 2017, с. 267.
  7. Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 7.
  8. Ярема Олександр Богданович. lnam.edu.ua. Процитовано 26 березня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]