Дзядик Владислав Кирилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дзядик Владислав Кирилович
Dzyadyk.gif
Народився 18 лютого 1919(1919-02-18)
Сахновщина
Помер 26 жовтня 1998(1998-10-26) (79 років)
Київ
Поховання Берковецьке кладовище
Місце проживання Луцьк, Київ
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Alma mater Дніпропетровський університет
Галузь наукових інтересів математика
Заклад Волинський університет,
Інститут математики
Вчене звання професор, член-кореспондент АН УРСР
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Нікольський Сергій Михайлович
Відомі учні Степанець О. І.
Член Національна академія наук України
Відомий завдяки: проблема Фавара, методи Дзядика (а-метод, АІ-метод), перетворення Дзядика
Особ. сторінка imath.kiev.ua/~funct/dzyadyk/rindex.html

Дзя́дик Владисла́в Кири́лович (18 лютого 1919(19190218), Сахновщина — 26 жовтня 1998, Київ) — український математик, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР26 грудня 1969 року). Заслужений діяч науки Української РСР. Соросівський професор (1995–1998).

Біографія[ред.ред. код]

У 1937–1941 роках навчався на романо-германському факультеті Київського державного університету.

У 1941 році потрапив у оточення, пішки прийшов додому. [[1943] року вдруге потрапив у оточення, Харківський котел генерала Ватутіна, тільки дивом залишився живим[джерело?]. У 19431945 роках був на примусових роботах у місті Бранденбург, Німеччина.

Після війни у 1945—1946 роках вчителював у селі Волоська Балаклія Харківської області.

Пізніше, у 1946–1951 роках навчався на механіко-математичному факультеті Дніпропетровського державного університету.

По закінченні університету у 1951–1953 роках він був вчителем у селах Затурці, Луків та Цумань Волинської області.

Протягом 1953–1960 років працював у Луцькому педагогічному інституті імені Лесі Українки.

У 1960 році Владислав Дзядик успішно захистив докторську дисертацію.

У 19601998 роках він працював у Інституті математики АН УРСР. У 1963 році створив відділ теорії функцій Інституту математики АН УРСР, яким керував до 1990 року. З 1990 року  він працював радником при дирекції Інституту математики АН УРСР.

Одночасно, у 1962–1968 роках він також обіймав посаду завідуюча кафедри математичного аналізу Київського державного університету імені Тараса Шевченка, а з 1967 року був професор Київського університету імені Тараса Шевченка.

Творчий доробок[ред.ред. код]

Студентом у 1951 розв'язав[1] проблему Фавара[2]. Пізніше він також знайшов[3] точну оцінку[4] найкращого наближення на класі періодичних функцій  :

  де  

Константи , визначені при , відрізняються від констант Фавара , які визначені при цілих невід'ємних

Тридцять років життя присвятив розбудові апроксимаційної теорії диференційних та інтегральних рівнянь.

У 1951–1968 працював переважно у галузі теорії функцій[4][5], зокрема, знайшов вирішення відомої проблеми Фавара[6].

У 1968–1998 роках розбудував фундаментальні засади апроксимаційної теорії диференційних та інтегральних рівнянь, зокрема, розробив методи Дзядика (а-метод, АІ-метод), перетворення Дзядика[джерело?].

Під керівництвом Владислава Дзядика захистились 7 докторів наук, 45 кандидатів наук (у тому числі 8 майбутніх докторів)[7].

Монографії[ред.ред. код]

  • Дзядык В. К. Введение в теорию равномерного приближения функций полиномами. — М. : Наука, 1977. — 512 с. (рос.)
  • Дзядык В. К. Аппроксимационные методы решения дифференциальных и интегральных уравнений / Ин-т математики АН УССР. — К. : Наукова думка, 1988. — 304 с. (рос.)
  • Дзядик В. К. Математичний аналіз. Том 1 . — К. : Вища школа, 1995. — 495 с.
  • Dzyadyk V. K. Approximation Methods for Solutions of Differential and Integral Equations. — VSP, Utrecht-Tokyo, 1995. — 325 p.  — ISBN 90-6764-194-4. (англ.)
  • Andrievskii V. V., Belyi V. I., Dzjadyk V. K. Conformal invariants in constructive theory of functions of complex variable. Translated from the Russian by D. N. Kravchuk. Advanced Series in Mathematical Science and Engineering, 1. World Federation Publishers Company, Atlanta, GA, 1995. x+199 pp.  — ISBN 1-885978-04-9. (англ.)
  • Андриевский В. В., Белый В. И., Дзядык В. К. Конформные инварианты в конструктивной теории функций комплексного переменного. Нац. акад. наук Украины, Ин-т приклад. математики и механики — Киев : Наукова думка, 1998. — 223 с.  — ISBN 5-12-004258-9. (рос.)
  • Dzyadyk Vladislav K., Shevchuk Igor A. Theory of Uniform Approximation of Functions by Polynomials. — Walter de Gruyter, 2008. — 480 p. (англ.)

Родина[ред.ред. код]

Батько — Дзядик Кирило Павлович (1895, Сокаль, Галичина, Австро-Угорщина (нині Львівська область, Україна) — 1941, ГУЛАГ (за іншими джерелами — 1937, Сахновщина), якого було 1937 року арештовано та репресовано. У 1988 році Владислав Дзядик присвятив свою монографію «Аппроксимационные методы решения дифференциальных и интегральных уравнений» батьку[джерело?].

Мати — Дзядик (Кацай) Феодосія Трохимівна (22 травня 1899, Сахновщина, Харківська область — 7 квітня 1983, Київ)

Дружина (з 1943 по 1965) — Дзядик (Гримайло) Софія Іванівна (30 жовтня 1925, Межиріч, Лебединський район, Сумська область — 10 жовтня 2005, Київ)

Дружина (з 1967 по 1998) — Дзядик (Борисова) Світлана Юріївна (19 серпня 1936, Донецька область)

Діти: Юрій (1946), Надія (1957), Тетяна (1974)

Конференції, присвячені пам'яті В. К. Дзядика[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. В. К. Дзядык. О наилучшем приближении в среднем периодических функций с особенностями. ДАН СССР, 77:6 (1951), 949–952
  2. Favard problem
  3. В. К. Дзядык. О наилучшем приближении на классе периодических функций, имеющих ограниченную s-ю производную (0<s<1). ИАН СССР, сер. мат., 17 (1953), 135–162
  4. а б С. Б. Стечкин и теория приближений
  5. До 1960 року В. К. Дзядик, за словами С. Б. Стєчкіна[ru], опонента докторської дисертації, розв'язав найскладніші на той час проблеми теорії функцій
  6. Проблема Фавара
  7. [1]

Джерела[ред.ред. код]

  • 2009 — Зоя Володимирівна Зарицька та ін. Біографія і стислий огляд творчості члена-кореспондента НАНУ, заслуженого діяча науки і техніки, доктора фізико-математичних наук, професора Владислава Кириловича Дзядика. // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Розділ ІІІ. Історія фізики. 18, 2009, с. 80—96 (pdf).
  • 1999 — Владислав Кирилович Дзядик (до 80-річчя з дня народження) // Укр. мат. журн. — 1999. — 51, № 5. — С.581-582.
  • 1998 — Владислав Кирилович Дзядик (1919–1998) // Укр. мат. журн. — 1998. — 50, № 12. — С.1721.
  • 1994 — Владислав Кирилович Дзядик, член-кореспондент НАН України (до 75-річчя з дня народження) // Укр. мат. журн. — 1994. — 46, № 4. — С.315.
  • 1989 — Никольский С. М., Корнейчук Н. П., Шевчук И. А. Владислав Кириллович Дзядык (к семидесятилетию со дня рождения) // Успехи математических наук. — 1989. — 44. — № 4 (268). — C.243-244.
  • 1989 — К 70-летию со дня рождения члена-корреспондента АН УССР В. К. Дзядыка // Укр. мат. журн. — 1989. — 41, № 4. — C.435.
  • 1989 — Степанец А. И. Исследования В. К. Дзядыка по теории приближения периодических функций // Укр. мат. журн. — 1989. — 41, № 4. — С.436-441.
  • 1989 — Белый В. И., Голуб А. П., Шевчук И. А. Исследования В. К. Дзядыка по теории приближения функций комплексного переменного // Укр. мат. журн. — 1989. — 41, № 4. — С.441-454.
  • 1989 — Биленко В. И., Коновалов В. Н., Луковский И. А., Лучка А. Ю., Пухов Г. Е., Ронто Н. И. Аппроксимационные методы Дзядыка решения дифференциальных и интегральных уравнений // Укр. мат. журн. — 1989. — 41, № 4. — С.454-465.
  • 1979 — Корнейчук Н. П., Никольский С. М., Шевчук И. А. Владислав Кириллович Дзядык (к шестидесятилетию со дня рождения) // Успехи математических наук. — 1979. — 34. — № 4 (208). — C.231-237.

Посилання[ред.ред. код]