Доміцеле Тарабільдене

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доміцеле Тарабільдене
лит. Domicėlė Tarabildienė
Марка 2012 року з портретом
При народженні Доміцеле Тарабільдайте
Народження 9 травня 1912(1912-05-09)[1]
Андронишкисd, Анікщяйський район, Литва
Смерть 8 вересня 1985(1985-09-08)[1] (73 роки)
  Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання Цвинтар Антакалніса
Країна  Литва
Жанр живопис, скульптура, графіка, фотографія
Діяльність художниця, ілюстратор, графікеса, фотографка
У шлюбі з Petras Tarabildad
Нагороди
орден Дружби народів орден «Знак Пошани»

Доміцеле Тарабільдайте-Тарабільдене (9 травня (26 квітня) 1912(19120426), Андронишкис, Вількомирський повіт — 8 вересня 1985, Вільнюс) — литовська художниця, графік, книжковий ілюстратор, скульптор, художній фотограф.

Біографія[ред. | ред. код]

Виросла у сім'ї, де було дев'ятеро дітей. У 1924—1928 роках навчалася в гімназії міста Раґува, у 1928—1929 роках — у дівочій гімназії м. Паневежис. З дитинства, заохочувана батьком, вона малювала, ліпила з пластиліну, вирізнялася художнім талантом. У 1929—1935 роках вивчала мистецтво у Каунаській школі мистецтв, студіюючи скульптуру у Юозаса Зікараса та Каетонаса Склерюса. Закінчила школу з рекомендацією продовжити навчання за кордоном.

Починаючи з 1929 року ілюструє книги видавців у Литві, Москві, Києві, Ризі, Таллінні. У 1932 році брала участь у конкурсі плакатів Литовського аероклубу. У 1933 році разом з чоловіком Петру Тарабільда брала участь у конкурсі поштових марок, де вони посіли перше місце з маркою, на якій зображені льотчики Дарюс і Гіренас[2]. З 1935 року брала участь у художніх виставках з графікою, живописом і скульптурами. На Всесвітній виставці в Парижі 1937 року за ілюстрації для книг разом з чоловіком отримали золоту медаль. У 1937—1939 роках навчалася в Парижі в Державній вищій школі декоративно-прикладного мистецтва.

У 1940—1941 малює для друкованих періодичних видань «Мітла» («Šluota»), «Дятел» («Genys»), «Радянська Литва» («Tarybų Lietuva»). У 1941—1945 рр. жила й працювала в Укмерге, з 1967 року — у Вільнюсі.[3]

Діти: сини-художники Арунас, Рамонас і Казис Рімтас Тарабільда, дочка-архітектор Гедре Доміцеле Тарабільдайте-Контваінієнес.

Похована на Антакальніському кладовищі Вільнюса[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Створювала скульптури та скульптурні композиції, такі як «Мадонна покровителька творчості» (1937)[5].

Проілюструвала близько 200 книг, зокрема, дитячі «Юний Мікутіс» Пятраса Цвірки[6], «Велетень Міке» Вітауте Жилінскайте, «Небо падає» Казіса Борути, «Соловей» («Радощі весни», уривок з поеми «Пори року») Крістіонаса Донелайтіса[7], збірку віршів «Янтарики» Костаса Кубілінскаса

У графіці використовувала техніку гратографії (гратаж), зокрема в ілюстраціях до книжки «Сто народних балад».

Провела персональні виставки: 1950 рік — Каунас, 1951 — Шяуляй, Паланга, Клайпеда, 1952 — Вільнюс, 1954 — Москва, 1961 — Каунас, Йонава, Капсукас.

У серпні 2007 року у Вроцлаві «Domek Romanski» організував фотовиставку її робіт.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • 1937 — Всесвітня виставка у Парижі, золота медаль, почесний диплом
  • 1938 — Берлінська міжнародна виставка прикладного мистецтва, медаль
  • 1940 — Державний ощадний банк, премія
  • 1962 — заслужений діяч мистецтв ЛРСР
  • 1972 — Державна премія ЛРСР
  • 1974 — народний художник ЛРСР

Вшанування[ред. | ред. код]

У лютому 2012 року випущено поштову марку з портретом Доміцеле Тарабільдене.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Web umenia
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 28 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 28 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 28 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Domicėlė Tarabildienė: monografija (sud. Zita Žemaitytė). – Vilnius: Vaga, 1973. – 132 p.
  • Nematyta ir nepažįstama Domicelė Tarabildienė: fotografijos ir fotografika: parodos katalogas (sud. Giedrė Jankevičiūtė). – Vilnius: Dailės leidybos ir informacijos centras, 2002. – 36 p.: iliustr. – ISBN 9986-716-20-9
  • Tarabildų Domicelė nuo Anykščių [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.] (лит.)