Паланга
| Паланга Palanga | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 55°55′ пн. ш. 21°04′ сх. д. / 55.917° пн. ш. 21.067° сх. д.Координати: 55°55′ пн. ш. 21°04′ сх. д. / 55.917° пн. ш. 21.067° сх. д. | ||||
| Країна | Литва | |||
| Адмінодиниця | Palanga City Municipalityd | |||
| Столиця для | Polangen Volostd і Palanga City Municipalityd | |||
| Засновано | 1253 | |||
| Перша згадка | 1161 | |||
| Магдебурзьке право | 1791 | |||
| Площа | 79 км² | |||
| Населення | 17,623 (2001) | |||
| Висота НРМ | 10 м | |||
| Офіційна мова | литовська | |||
| Міста-побратими | Юрмала, Берген-ауф-Рюген, комуна Сімрісгамн, Лієпая (2001)[1], Пярну (самоврядування) | |||
| GeoNames | 596238 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | palanga.lt | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Паланга у Вікісховищі | ||||
Пала́нга (лит. Palanga) — курортне місто заходу Литви на березі Балтійського моря.
Це найжвавіший літній курорт у Литві, що має піщані пляжі (18 км завдовжки та до 300 метрів завширшки) і піщані дюни. Офіційно Паланга має статус міського муніципалітету і включає Швянтої, Немірсету, Бутінге, міжнародний аеропорт Паланга та інші населені пункти, які вважаються частиною міста Паланга.
Розміщення й загальна характеристика[ред. | ред. код]
Розташоване вздовж берега Балтійського моря й займає 25 км узбережжя (включаючи селище Швянтої, приєднане до Паланги в 1973 році). розташоване за 27 км північніше Клайпеди й 326 км на північний захід від Вільнюса, менш як за 20 км від кордону з Латвією.
Назва[ред. | ред. код]
Назва (лит. Palanga, пол. Połąga, рос. Поланген) за народною етимологією походить із лит. po langą «до вікон». При цьому побутує заплутана розповідь про пісок, що засипав житло одного з перших мешканців Паланги геть по самі вікна. Насправді походить від балтського кореня, що означає низьку болотисту місцину.
Герб міста зображує корону над бурштиновим намистом на синьому щиті.
Легенда[ред. | ред. код]
Згідно з легендою, біля підніжжя пагорба в Паланзі було язичницьке святилище, де прекрасна жриця на ім’я Бірута доглядала за обрядовими вогнями. Почувши про красу Бірути, Кейстут, великий князь Литовський, прийшов, щоб зробити її своєю дружиною. У литовській Хроніці Биховця написано, що Бірута «не погодилася і відповіла, що пообіцяла богам залишатися незайманою, доки буде жива».
Тоді Кейстут вдався до того, щоб забрати її силою і викрав її до своєї столиці Тракай, де запросив своїх родичів і відсвяткував пишне весілля..."[2]. Пізніше Кейстута було вбито, а Бірута повернулася до Паланги і відновила служіння в святині до самої смерті. Легенда стверджувала, що вона була похована на пагорбі, який тепер названий на її честь.
Історія[ред. | ред. код]
Недалеко від Швянтої археологи виявили городище, яке свідчить про те, що ця територія була заселена приблизно 5000 років тому. Між 10-м і 13-м століттями Паланга була одним з головних поселень Мегува, населеного куршами. Розташована на місці проходження стародавнього Бурштинового шляху, Паланга стала центром торгівлі та ремесел.
Уперше згадується в писемних пам'ятках 1161 р., коли король Вальдемар I Датський висадився тут зі своїм військом і захопив замок куршів. Датою заснування міста вважають згадку в хроніках німецького ордену 1253 р.
За переказом, у Паланзі жила Бірута (лит. Birutė) — вайделотка, що її взяв за дружину Кейстут, син Гедиміна, яка стала матір'ю Вітовта Великого.
Між 13-м і 15-м століттями жителям Паланги довелося протистояти тевтонським лицарям на півдні та Лівонському ордену на півночі. Їх супротивники не змогли досягти своєї мети захопити литовське узбережжя від Клайпеди до Швянтої. У 1422 р. за Мельнською угодою Паланга відійшла до Великого князівства Литовського[3]. Гавань Швянтої поступово перетворилася на центр торгівлі. Британські купці заснували підприємства в Швянтої у 1685 р. Під час Великої Північної війни шведська армія, спустошила Палангу, знищила гавань у Швянтої та завалила вхід скелями в 1701 р.
Після Третього поділу Польщі в 1795 р. Литва увійшла до складу Російської імперії. У 1819 р. Паланга увійшла з Віленської губернії до Гробинського повіту Курляндської губернії.
У 1824 р. маєток Паланга придбав граф Міхал Тишкевич (1761–1839). Його онук Юзеф Тишкевич побудував пристань і залучив кораблі для транспортування пасажирів і цегли до сусідньої Лієпаї. Паланга почала розвиватися як курорт на початку 19 століття. Пірс є улюбленим місцем для прогулянок та іншого відпочинку з 1892 р. Син Юзефа Тишкевича, Фелікс Тишкевич, замовив будівництво неоренесансного Палацу Тишкевичів, збудованого відомим німецьким архітектором Францом Швехтеном у 1897 р. Французький ландшафтний архітектор Едуар Андре спроєктував великий парк навколо палацу між 1897 і 1907 рр. Палац став улюбленим місцем збору для концертних виступів. Серед хороших друзів і однодумців Фелікса Тишкевича був нотаріус Йонас Кентра.
За тодішнім адміністративним поділом вона вважалася містечком Гробинського повіту Курляндської губернії.
Після заборони публікації книжок литовською мовою у Російській Імперії (1864 рік) Паланга стає важливим пунктом контрабанди литовських книжок зі Східної Прусії. Преподобний Марціонас Юргайтіс, лікар Людас Вайнейкіс і нотаріус Йонас Кентра відіграли значну роль у цій діяльності. Після того, як Кентра отримав офіційний дозвіл, публічна вистава з комедією «Америка в лазні» («Amerika pirtyje») відбулася литовською мовою. Раніше це було заборонено. Однак згодом царська влада депортувала Вайнейкіса та ще двадцять п’ять осіб до Сибіру в 1901 р.[4].
Під час Першої світової війни Палангу окупують німці. У 1919–1921 роках Паланга входить до складу незалежної Латвійської Республіки. Але більшість населення становлять литовці. Рішенням міжнародного арбітражу від 30 березня 1921 року Палангу передано Литві, згідно з литовсько-латвійським договором, що дало Литві доступ до моря.[5].
В 1933 році здобула права міста.
Палац Тишкевичів був перетворений на ботанічний сад у 1960 р. Сьогодні він містить двісті різних видів дерев і кущів, у тому числі дуб, посаджений президентом Антанасом Сметоною. У палаці нині розташовується Музей бурштину Паланги, є велика колекція бурштинових прикрас та інших артефактів. Влітку тут відбуваються симфонічні концерти, а також інші музичні фестивалі та заходи, зазвичай у вечірній час.
Розташування[ред. | ред. код]
Паланга — курортне місто, через яке річки Швянтої та Раже (жмудською мовою: «Ронже») впадають у Балтійське море. Rązė раніше була відома як Аланга, тому Паланга отримала таку назву:[джерело?]. «Паланга» буквально означає «на річці Аланга». Муніципалітет Паланга простягається на 24 кілометри від Немірсети на півдні до кордону з Латвією на півночі. Паланга поділяється на Немірсета, Ванагупе, Кунігішкі, Манцішкяй та Швянтої – п’ять сусідніх рибальських сіл, які були об’єднані в одне місто після адміністративних змін на території. У той час, коли Клайпедська область була частиною Німеччини, Неміршета була найпівнічнішим селом Східної Пруссії; навпаки, Паланга була прикордонним пунктом пропуску між російською Литвою та Німеччиною.
Транспорт[ред. | ред. код]
До муніципалітету можна дістатися дорогами з Клайпеди та Шяуляя. У муніципалітеті немає залізниць (найближче залізничне сполучення знаходиться в Кретинзі, столиці муніципалітету Кретинга. Міжнародний аеропорт Паланги — третій за величиною в Литві, пропонує рейси до Скандинавії, Німеччини, Великої Британії, Польщі та до найбільшого міста Балтії - Риги, Латвія. Аеропорт розташований між Палангою та Швянтої. Він приймає більше рейсів влітку через курортний характер муніципалітету.
Визначні місця[ред. | ред. код]
Влітку багато туристів зупиняються в Паланзі як заради пляжів, так і для того, щоб насолодитися морською атмосферою. Карнавал проходить на вулиці Йонаса Басанавічюса, яка у курортний сезон є лише пішохідною. В місті є десятки ресторанів, барів, атракціонів та інших видів розваг.
Вищезгаданий Паланзький музей бурштину відкритий для відвідування, як і великі ботанічні сади музею. Етнографічне кладовище Анайчяй зберігає колекцію могил 19-го та початку 20-го століть. У Саду скульптур можна знайти 28 статуй сучасного мистецтва художників з Вірменії, Естонії, Латвії, Литви та України.
Також у Паланзі знаходиться одна з найстаріших діючих аптек у Литві. Вона була заснована в середині 19 століття.
У місті також працює регіональна радіостанція FM Palanga.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Псевдоготичний костел (1907).
Музеї[ред. | ред. код]
- Музей бурштину в колишньому палаці Тишкевичів,
- Меморіальний дім-музей Йонаса Шлюпаса (1861–1944),
- Дім-музей скульптора Антанаса Мончиса (1921–1993).
Парки[ред. | ред. код]
Туризм[ред. | ред. код]
Є кемпінги, готелі, будинки відпочинку.
Транспорт[ред. | ред. код]
- Автобусний вокзал. До Паланги можна дістатися автобусом з Клайпеди і Шяуляй.
- Аеропорт (Міжнародний Аеропорт Паланга). Знаходиться між Палангою та Шьвєнтої. Третій по величині після Вільнюського та Каунаського повітряних портів. Забезпечує регулярні рейси до Скандинавських країн, Німеччини та до найбільшого міста країн Балтії — Риги (столиця Латвії). З огляду на зростання потреб у пасажирських перевезеннях протягом курортного сезону кількість авіарейсів Аеропорту Паланга у цей час збільшується.
- Залізничного сполучення з Палангою немає (найближча станція — у місті Кретинга).
З України до Паланги найпростіше дістатися літаком з пересадкою у Ризі (Латвія) або прямим рейсом із Києва[6].
Відомі люди[ред. | ред. код]
Уродженці[ред. | ред. код]
- Рамуте Скучайте (* 1931) — литовська поетеса, драматург, прозаїк, авторка творів для дітей.
Перебували[ред. | ред. код]
- Антонів Олена Тимофіївна — діячка Української Гельсінської Групи
- Красівський Зеновій Михайлович — чоловік Олени Антонів, обидвоє як подружжя у 1979 році.[7]
Галерея[ред. | ред. код]
Вулиця Й. Басанавічюса
Ресторан Vivalavita
Фонтан Юрате і Каститіс
Бюст Й. Басанавічюса
Річка Ражес, що протікає через Палангу
Католицька церква
Православна каплиця
Дюни, зруйновані штормом у 2007 році.
Палац Тишкевичів
Пляж
Паланзький міст
Гірська каплиця Біруте
Берег Балтійського моря
Паланзький міст у липні 2009 року
Стара аптека
Цегляна частина Кургаузу, 2013 р.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.liepaja.lv/sadraudzibas-pilsetas/
- ↑ Birute. Pgm.lt. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 31 липня 2012.
- ↑ /1426.00.06.latviesu.htm Dokuments par robežu starp Livoniju un Lietuvu no Dobeles apgabala līdz Sventājas grīvai Латиський переклад договору про курляндсько-литовський кордон 1426 року. Джерело: Bielenstein, A. Grenzen des Lettischen Volksstammes und der Lettischen Sprache in der Gegenwart und im 13. Jahrhundert. Ein Beitrag zur Ethnologischen Geographie und Geschichte Russlands. Санкт-Петербург: Commissionäre der Kaiserlichen Aädemie der Wissenschaften, 1892. S. 453.
- ↑ Паланга: Історія. Pgm.lt. Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 31 липня 2012.
- ↑ Latvijas iegūtās un zaudētās teritorijas, NeoGeolv, 10 листопада 2011 р.]
- ↑ Авіаквитки з Києва на Балтійське море (Паланга) від 48€ у два боки! - Lowcost Avia. Lowcost Avia (uk-UA). 7 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
- ↑ Островський В. (Івано-Франківськ). Правозахисна діяльність З. Красівського // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 5 (524) (вер.-жовт.). — С. 132—133. — ISSN 0130-5247.
Джерела[ред. | ред. код]
- Połąga // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 707. (пол.) — S. 707. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паланга |
- офіційна сторінка міста Паланга
- Інформація для туристів
- Історія міста Паланга
- Старі фотографії Паланги
|
Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
