Дубровицьке князівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дубровицьке князівство
1168 – 1521
Столиця Дубровиця
Мови руська
Релігії Православ'я
Форма правління Монархія
Історія
 - Засновано 1168
 - Ліквідовано 1521

Дубровицьке князівство — руське удільне князівство.

Історія[ред. | ред. код]

Утворилося князівство з Турово-Пінської землі в 11671174. Після смерті Юрія Ярославича остаточно оформилося до початку XIII століття.

Після загибелі батька Степанське князівство отримав Гліб Олександрович, натомість незнаний з джерел старший син отримав Дубровицю[1].

З останньої чверті XIV століття Дубровицьким князівством володіли князі Гольшанські[2].

Центром князівства було місто міста Дубровиця (нині адміністративний центр Дубровицького району Рівненської області). Згодом від князівства виокремився степанський уділ.

Дубровицькі князі[ред. | ред. код]

Гольшанські[3][ред. | ред. код]

Юрій Семенович Гольшанський у 1430-1440-их роках отримав від Свидригайла Ольгердовича у володіння Степанське і Дубровицьке князівства. Представники роду Гольшанських володіли місто понад століття.

Семен Юрійович Гольшанський (пом. 1556) був останнім представником роду Гольшанських чоловічої статі. Після смерті його спадок був розділений між сестрами князя. Дубровицю, зокрема, отримала сестра князя Марія Юріївна Гольшанська. Згодом містечко стає володінням роду Фірлеїв, а від них — роду Сапігів. З XVIII століття місцевість потрапила у володіння графів Плятерів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 3.5. ІЗЯСЛАВИЧІ. ТУРОВО-ПІНСЬКІ КНЯЗІ. ЧЕТВЕРТИНСЬКІ. СОКОЛЬСЬКІ. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 13 жовтня 2014.
  2. Войтович В. Степанське князівство. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  3. Леонтій Войтович. Княжа доба: портрет еліти. — Біла Церква : Олександр Пшонківський, 2006. — 782 с. — ISBN 966-4585-52-4.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]