Дулуман Євграф Каленикович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євграф Каленикович Дулуман
рос. Евграф Каленьевич Дулуман
Duluman12.jpg
Основні відомості
Народження 6 січня 1928(1928-01-06)
Заплази, Любашівський район, Первомайська округа, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР
Країна: СРСР СРСР
Україна Україна
Альма-матер: Московська духовна академія, Одеська духовна семінарія, Одеський національний економічний університет і Філософський факультет КНУ
Заклад: Саратовська духовна семінарія, Київський планетарій, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Національний університет біоресурсів і природокористування України, НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського і Інститут інформатики і штучного інтелекту ДонНТУ
Конфесія: РПЦ МП
Смерть: 24 червня 2013(2013-06-24) (85 років)
Київ
Місце поховання: Байкове кладовище
Праці й досягнення
Рід діяльності: філософ
Основні інтереси: філософія і Релігієзнавство
Звання: професор
Ступінь: доктор філософських наук
Попередники: Танчер Володимир Карлович
Послідовники: Колодний Анатолій Миколайович
Нагороди:
Заслужений працівник культури України
Додаткова інформація: антирелігійний активіст

Євграф (Ївграп) Каленикович Дулуман (справжнє прізвище Доломан[1]; рос. Евгра́ф Кале́ньевич (Кале́никович) Ду́луман, Доломан, нар.6 січня 1928, Заплази, за іншими відомостями с. Велика Бокова, Любашівський район, Одеська губернія, Українська СРР — пом.24 червня 2013, Київ) — доктор філософських наук, професор, відлучений від церкви кандидат богослів'я. Заслужений працівник культури України. Відомий як активіст атеїстичного руху.

Біографія[ред. | ред. код]

Учився в Любашівській середній школі. Учасник Другої світової війни. Восени 1945 року вступив в Одеську духовну семінарію, 1947 року став студентом Московської духовної академії. Одержав ступінь кандидата богослів'я 1951 р. Працював доцентом і заст. інспектора Саратовської духовної семінарії.[1]

У 1952 році порвав із релігією. Працював у колгоспі, 1956 року закінчив Одеський кредитно-економічний інститут.

З 1958 року виступав з атеїстичними публікаціями в пресі. У цьому йому допомагав його найліпший друг Зверев З. А. 30 грудня 1959, серед інших, його офіційно анафематствував Священний Синод Російської православної церкви[2].

У 1964 році — кандидат філософських наук (тема дисертації «Ідея Бога в релігії: історико-філософське дослідження»); у 1975 році — доктор (подав монографію «Релігія як соціально-історичний феномен»).[3]

Працював референтом товариства «Знання», викладачем у низці вишів, завідувачем Відділу наукового атеїзму в Інституті філософії АН УРСР. В останні роки життя викладав історію філософії, релігієзнавство тощо на факультеті соціології Київського Політехнічного Інституту.[4]

Вів активну боротьбу з релігією у вигляді лекцій[5], круглих столів, а також диспутів[6] на атеїстичні теми.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Дулуман Є. К. Антіохійська та Александрійська богословські школи і їхній вплив на христологічні суперечки IV—VI століть. — Московська духовна академія, 1950
  • Дулуман Є. К. Головні партії англіканської церкви, їхня еклесіологія та критика другої з православного погляду. Кандидатська дисертація. — МДА, 1951
  • Дулуман Є. К. Чому я перестав вірити в бога. — М.: Молода гвардія, 1957
  • Дулуман Є. К. Ідея бога. Дослідницький та полемічний нарис. — М.: Наука, 1970
  • Дулуман Є. К. Науковий атеїзм і боротьба за світогляд мас. — Київ: Політвидав, 1974
  • Дулуман Є. К., Кирюшко Н. І., Яроцький П. Л. Науково-технічна революція та формування атеїстичного світогляду. — Київ: Наукова думка, 1980
  • Дулуман Є. К. Криза релігії в сучасних умовах. — Київ: Вища школа, 1982
  • Духовна культура та релігія. — Київ: Вища школа, 1986 (автор розділу)
  • Дулуман Є. К., Глушак А. З. Введення християнства на Русі. — Сімферополь: Таврія, 1988
  • Дулуман Є. К. Світогляд Т. Г. Шевченка: релігія та атеїзм, 2003

Українською мовою[ред. | ред. код]

  • Дулуман Є. К. Проти релігійного догмату. — Київ, 1963
  • Духовна культура і релігія. Монографія. — Київ, 1972 (співавтор і науковий керівник авторського колективу)
  • Дулуман Є. К. Релігія як соціально-історичний феномен. — Київ: Наукова думання, 1974
  • Атеїзм і культурний прогрес. — Київ: Наукова думка, 1977 (автор розділу)
  • Дулуман Є. К., Закович М. М. та інші. Релігієзнавство. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — Київ: Вища школа, 2000

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]