Діброва (Тлумацький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Діброва
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Тлумацький район
Рада/громада Петрилівська сільська рада
Код КОАТУУ 2625687203
Основні дані
Засноване 1780
Населення 171
Площа 5,754 км²
Густота населення 29,72 осіб/км²
Поштовий індекс 78010
Телефонний код +380 03479
Географічні дані
Географічні координати 48°58′19″ пн. ш. 25°05′46″ сх. д. / 48.97194° пн. ш. 25.09611° сх. д. / 48.97194; 25.09611Координати: 48°58′19″ пн. ш. 25°05′46″ сх. д. / 48.97194° пн. ш. 25.09611° сх. д. / 48.97194; 25.09611
Місцева влада
Адреса ради 78010, Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, с. Петрилів , тел. 6-32-85
Карта
Діброва. Карта розташування: Україна
Діброва
Діброва
Діброва. Карта розташування: Івано-Франківська область
Діброва
Діброва

Дібро́ва — село Тлумацького району Івано-Франківської області.

Розташоване на автошляху Н18 Тернопіль — Дарахів — Бучач — Монастириська — Нижнів — Тисмениця — Івано-Франківськ.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Згадується 30 січня 1447 року в книгах галицького суду [2].

Перша письмова згадка про село датована 1780 роком. Входило до 1934 р. до гміни Нижнів, в 1934-1939 рр. — до об’єднаної сільської ґміни Ніжнюв Тлумацького повіту.

У 1939 році в Діброві проживало 460 мешканців, з них 425 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 5 поляків[3]

До зруйнування відступаючими гітлерівцями у 1944 році через село проходила залізниця Івано-Франківськ — Бучач — Ярмолинці. Як і мешканці сусіднього Нижнева,[4] мешканці періодично страждають від повеней та паводків на Дністрі.

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР населені пункти Дібровської сільради Тлумацького району перейменовано хутір Панський на хутір Вільний, а хутір Янівський — на хутір Іванів.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перше село Івано-Франківської області дорогою до Франківська з Тернополя
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.157, №1801 (лат.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 93.
  4. шоправда, трохи менше
  5. «Прикарпатська правда», 13 липня 1946