Координати: 48°54′10″ пн. ш. 24°59′44″ сх. д. / 48.90278° пн. ш. 24.99556° сх. д. / 48.90278; 24.99556
Очікує на перевірку

Палагичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Палагичі
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Тлумацька міська громада
Код КАТОТТГ UA26040350290062783
Основні дані
Засноване 1419
Населення 1284
Площа 15,545 км²
Густота населення 82,6 осіб/км²
Поштовий індекс 78015
Телефонний код +380 03479
Географічні дані
Географічні координати 48°54′10″ пн. ш. 24°59′44″ сх. д. / 48.90278° пн. ш. 24.99556° сх. д. / 48.90278; 24.99556
Водойми Тлумачик
Місцева влада
Адреса ради 78000, Івано-Франківська обл., Івано-Франківського р-н, м. Тлумач, вул. Івана Макуха, 12
Карта
Палагичі. Карта розташування: Україна
Палагичі
Палагичі
Палагичі. Карта розташування: Івано-Франківська область
Палагичі
Палагичі
Мапа
Мапа

CMNS: Палагичі у Вікісховищі

Пала́гичі — село Тлумацької міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Історія

[ред. | ред. код]

Першу письмову згадку про село датовано 4 лютого 1437 року[1].

Польський шляхтич, галицький стольник та підкоморій Павел Куропатва підписувався «з Палагичів».[2]

У 1779 р. тлумацький староста Єжи Міхал Потоцький (1753, Підгайці — бл. 1801) замість маєтків, переданих у власність брату Іґнацію Роману, взяв у нього маєток «Палайче» (тобто Палагичі) з 3-ма селами коло Тлумача.[3]

Побут села у 1867-1870 роках зафіксував польський художник Генрік Гіполіт Родаковський у 11 акварельних роботах, які склали так званий Палагицький альбом.[4]

У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Олєшув Тлумацького повіту.

У 1939 році в селі проживало 2 670 мешканців, з них 2 450 українців-грекокатоликів, 120 українців-римокатоликів, 100 поляків (переважно польські колоністи кінця XIX ст. у присілку Попелів)[5]

Через село в 1884-1944 рр. проходила залізниця Станіслав — Бучач — Гусятин — Ярмолинці, при відступі гітлерівцями у 1944 р. зруйнований міст через Дністер, а колію демонтувала радянська влада. Існувала й залізнична станція Палагичі.[6]

Селяни свято зберігають пам'ять про земляків, полеглих у боротьбі за волю в рядах УПА[7].

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Тлумацької міської громади.[8]

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1282 99.84%
російська 2 0.16%
Усього 1284 100%

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Церква Св. Арх. Михайла 1895 р.[10]

Цікаво

[ред. | ред. код]

З Палагичів походив батько Роберто Козака.[11]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.17, № 147
  2. ↑ Kazimierz Prszyboś (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — 417 s. — S. 55. — ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. (пол.)
  3. ↑ Z. Anusik. Potocki Jerzy Michał h. Pilawa (1753 — бл. 1801) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — t. XXVIII/1, zeszyt 116. — 178 s. — S. 46. (пол.)
  4. ↑ Роман Чорненький, Петро Гаврилишин. Палагицький альбом.
  5. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 93, 123.
  6. ↑ Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці.— Львів: ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011.— 496 с.; іл. — С. . — ISBN 978-617-655-000-6.
  7. ↑ Належали до СБ УПА…
  8. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 12 листопада 2021.
  9. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  10. ↑ Палагичі. Церква Св. Арх. Михайла 1895
  11. ↑ Українець, який врятував 30 тисяч політв'язнів у Чилі
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Палагичі&oldid=43484966