Еліс Вокер
| Еліс Вокер | |
|---|---|
| Alice Malsenior Walker | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | Еліс Малсеніор Вокер |
| Народилася | 9 лютого 1944[1][2][…] (82 роки)  Ітонтон, Джорджія, США[3][4][…] |
| Країна | .svg){kind=small} США[5][6][…] |
| Національність | афроамериканці[7][8][9] |
| Діяльність | письменниця, поетеса, письменниця-романістка, есеїстка, викладачка університету, активістка громадянських прав, вихователька, авторка оповідань, дитяча письменниця, сценаристка, акторка, кінопродюсерка, кліматична активістка |
| Галузь | поезія і есей |
| Alma mater | Коледж Спелмана в Атланті |
| Знання мов | Англійська |
| Заклад | Коледж Веллслі |
| Членство | Альфа Каппа Альфаd і Американська академія мистецтв і наук |
| Жанр | Роман, поезія, публіцистика |
| Magnum opus | Барва пурпурова (роман), The Third Life of Grange Copelandd[3], Meridiand[3], The Temple of My Familiard[3] і Possessing the Secret of Joyd |
| Родичі | Reggie Wattsd[10] |
| У шлюбі з | Melvyn R. Leventhald |
| Діти | Ребекка Вокер |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0907504 |
| Сайт | alicewalkersgarden.com |
| |
Еліс Малсеніор Вокер (англ. Alice Malsenior Walker; нар. 9 лютого 1944, Ітонтон, Джорджія) — афроамериканська феміністська письменниця (новели, короткі історії, публіцистика, поезія) та соціальна активістка, викладачка університету.
Авторка роману «Барва пурпурова» (The Color Purple, 1982), нагородженого National Book Award for hardcover fiction, Pulitzer Prize for Fiction, та романів Meridian (1976) і Третє життя Гренджа Копленда (1970). У 1985 році «Барву пурпурову» екранізовано Стівеном Спілбергом з Вупі Голдберг і Денні Гловером. Фільм має рекордну кількість (11) номінацій «Оскара»[11].
Відкрита феміністка, Вокер у 1983 р. винайшла термін вуменізм (англ. womanism) для позначення чорних чи кольорових феміністок.
Народилася в Ітонтоні (штат Джорджія) восьмою дитиною в сім'ї здольника.
Відмінно вчилася в школі та в 1961 р. отримала стипендію, щоб продовжити навчання в коледжі Спелмана в Атланті, де під впливом викладача лівих поглядів Говарда Зінна стала активісткою боротьби за громадянські права.
Зустрічалася з Мартіном Лютером Кінгом, брала участь у марші на Вашингтон у 1963 р. Цього ж року перевелася в коледж Сари Лоренс в Нью-Йорку, який закінчила в 1965 р., здобувши бакалаврський ступінь з мистецтв.
Має дочку Ребекку Вокер, що після народження власного сина перервала з нею спілкування[12]. Ребека також відома як очільниця фемінізму третьої хвилі.
Десятиліттями практикує трансцендентальну медитацію, відгукуючись про неї наступним чином: «Одного разу я навчилася трансцендентальної медитації. Це було 30 з чимось років тому. Це повернуло мене до самовідчуття, в якому я природно перебувала, будучи дитиною, яка росте в сільській місцевості і рідко бачить людей. Я перебувала в цьому стані єдності зі всесвітом, і це відчувалося так, немов би я існувала не сама по собі, а тільки як частина всього навколишнього»[13].
Вокер розповідала, що в середині 1990-х мала романтичні стосунки зі співачкою та авторкою пісень Трейсі Чепмен: «Це було смачно, мило та чудово, і мені це дуже сподобалося, я була повністю закохана в неї, але це не було нічиєю справою, окрім нас».[14] В інтерв'ю 2001 року Вокер розповіла, що у неї були коханки за останні 10 років.[15]
Еліс Вокер дебютувала в 1968-му поетичною збіркою «Одного разу» (Once).
Далі був роман «Третє життя Грейнджа Копленда» (The Third Life of Grange Copeland, 1970) — хроніка трьох поколінь насильно розлученої родини. У 1973 р. вийшла друга збірка поезії «Петунії революції та інші вірші» (Revolutionary Petunias and Other Poems) і перша збірка оповідань «У любові та тривозі: Історії чорношкірих жінок» (In Love and Trouble: Stories of Black Women).
У 1976 р. Вокер публікує другий роман «Меридіана» (Meridian), що розповідає про афроамериканку, повноліття якої припадає на 1960-ті — роки боротьби за цивільні права. Книгу часто цитують як найкращий роман про рух за громадянські права, вона входить в деякі навчальні програми не тільки з історії літератури, а й з історії США.
У подальшому виходять поетична збірка «На добраніч, Віллі Лі, до завтра» (Goodnight, Willie Lee, I'll See You in the Morning, 1979) і друга книга оповідань «Хорошу жінку зломити нелегко» (You Can not Keep a Good Woman Down, 1981).
Третій роман Еліс Вокер «Барва пурпурова» (The Color Purple, 1982) зробив її всесвітньо відомою. Книга була удостоєна Пуліцерівської премії та Американської книжкової премії (1983), екранізована Стівеном Спілбергом (фільм теж здобув широку популярність). На створення роману Вокер надихнув короткий вірш поетеси Евелін Тулі Гант «Вчила мене ліловому»[16].
Після успіху «Барви пурпурової» Вокер випустила дві поетичних книги — «Від коней краєвид прекрасніший» (Horses Make a Landscape Look More Beautiful, 1984) і «Ми знаємо лише її посиніле тіло: Збірка віршів 1965—1990 рр.» (Her Blue Body Everything We Know, 1991), романи «Храм мого близького друга» (The Temple of My Familiar, 1989), «Секрет задоволення» (Possessing the Secret of Joy, 1992) і «У променях батьківської усмішки» (By the Light of My Father's Smile, 1998).
Еліс Вокер також випустила кілька дитячих книг.
Серед публіцистичних робіт Вокер — «У пошуках садів, матерями насаджених: Проза жінки» (1983), «Жити словом: Вибране 1973—1987 рр.» (1973—1987, 1988), «Знаки воїна: Спотворювання жіночих геніталій і сексуальне осліплення жінки» (1993, спільно з Пратібою Пармар) і «Все, що ми любимо, можна врятувати: Діяльність письменника» (1997).
У 2000 р. вийшла збірка оповідань Вокер «Вперед із розбитим серцем» (The Way Forward Is with a Broken Heart), тепло зустрінута критикою.
| Рік | Жанр | Назва |
|---|---|---|
| 1968 | Збірка поезії | «Одного разу» (Once) |
| 1970 | Роман | «Третє життя Грейнджа Копленда» (The Third Life of Grange Copeland) |
| 1973 | Збірка поезії | «Петунії революції та інші вірші» (Revolutionary Petunias and Other Poems) |
| 1973 | Збірка оповідань | «У любові та тривозі: Історії чорношкірих жінок» (In Love and Trouble: Stories of Black Women) |
| 1976 | Роман | «Мерідіана» (Meridian) |
| 1979 | Збірка оповідань | «На добраніч, Віллі Лі, до завтра» (Goodnight, Willie Lee, I'll See You in the Morning) |
| 1981 | Збірка оповідань | «Хорошу жінку зломити нелегко» (You Can not Keep a Good Woman Down) |
| 1982 | Роман | «Барва пурпурова» (The Color Purple) — найпопулярніший роман, екранізований, отримав нагороди |
| 1984 | Збірка поезії | «Від коней краєвид прекрасніше» (Horses Make a Landscape Look More Beautiful) |
| 1989 | Роман | «Храм мого близького друга» (The Temple of My Familiar) |
| 1991 | Збірка поезії | «Ми знаємо лише її посиніле тіло» (Her Blue Body Everything We Know) |
| 1992 | Роман | «Секрет задоволення» (Possessing the Secret of Joy) |
| 1998 | Роман | «У променях батьківської усмішки» (By the Light of My Father's Smile) |
| 2000 | Збірка оповідань | «Вперед із розбитим серцем» (The Way Forward Is with a Broken Heart) |
| 2004 | Роман | «Час відкрити твоє серце» (Now Is the Time to Open Ypur Heart) |
| Рік | Публіцистика |
|---|---|
| 1983 | «У пошуках садів, матерями насаджених: Проза жінки» (In Search of Our Mothers 'Gardens: Womanist Prose) |
| 1988 | «Жити словом: Вибране 1973—1987 рр.» (Living by the Word: Selected Writings) |
| 1993 | «Знаки воїна: Спотворювання жіночих геніталій і сексуальне осліплення жінки» (Warrior Marks: Female Genital Mutilation and the Sexual Blinding of Women |
| 1997 | "Все, що ми любимо, можна врятувати: Діяльність письменника «(Anything We Love Can be Saved: A Writer» s Activism |
На Міжнародний жіночий день 8 березня 2003 Еліс Вокер заарештували з 26 іншими активістками та активістами за акцію протесту проти війни в Іраку біля Білого дому.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- 1 2 3 4 Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1123.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118884433 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Page Y. W. Encyclopedia of African American Women Writers — Westport: Greenwood Publishing Group, 2007.
- ↑ Smith J. C. Notable Black American Women
- ↑ BlackPast.org — 2004.
- ↑ https://eu.usatoday.com/story/entertainment/celebrities/2020/06/02/james-corden-reggie-watts-break-down-tears-discussing-racism/3129772001/
- ↑ Academy Awards Database: The Color Purple
- ↑ How my mother's fanatical views tore us apart. dailymail
- ↑ Alice Walker Quotes. Brainy Quote.
- ↑ Wajid, Sara (15 грудня 2006). No retreat. The Guardian. London. Процитовано 26 травня 2013.
- ↑ Today, as Part of Women’s History Month, We Interview a Woman Who Is Making History: Author and Activist Alice Walker[недоступне посилання]
- ↑ ↑ 'Taught Me Purple' Poet Says She Writes For Fun // Daytona Beach Morning Journal, 3.04.1980.
- І. В. Яковенко: ЕКОКРИТИЧНЕ ПРОЧИТАННЯ ПОЕЗІЇ ТА ЕСЕЇСТИКИ ЕЛІС УОКЕР [Архівовано 14 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Alice Walker's official website [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Alice Walker: Beauty in Truth [Архівовано 28 листопада 2015 у Wayback Machine.] — full video of biography film at PBS.org
- Profile [Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.] at the Poetry Foundation
- Profile [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] at Poets.org
- Публікації на C-SPAN
- Еліс Вокер: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)
- Еліс Вокер – збірка новин і коментанрів з газети The Guardian
- Еліс Вокер збірка новин і коментарів з газети The New York Times
- New Georgia Encyclopedia [Архівовано 24 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Alice Walker's archives at the Stuart A. Rose Manuscript, Archives, and Rare Book Library [Архівовано 15 березня 2020 у Wayback Machine.], Emory University.
- Народились 9 лютого
- Народились 1944
- Уродженці Ітонтона (Джорджія)
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Отримувачі гранту Ґуґґенгайма
- Лауреати Пулітцерівської премії за художню книгу
- Радикальні феміністки
- Феміністки-лесбійки
- Автори творів-номінантів на кінопремію «Оскар»
- Письменниці-феміністки США
- Публіцисти США
- Американські поетеси
- Новелісти США
- Есеїсти США
- ЛГБТ-люди США XX століття
- ЛГБТ-поети
- ЛГБТ-письменники США
- ЛГБТ-письменниці
- ЛГБТ-афроамериканці