Еліс Вокер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еліс Вокер
Alice Malsenior Walker
Alice Walker.jpg
Ім'я при народженні Еліс Малсеніор Вокер
Народилася 9 лютого 1944(1944-02-09)[1][2][…] (75 років)
Ітонтон, Джорджія, США[4][5][…]
Громадянство США
Національність афроамериканці
Діяльність письменник[7], поет[8], новеліст[9], есеїст[10] і професор університету
Галузь поезія і есей
Alma mater Коледж Спелмана в Атланті
Знання мов Англійська
Заклад Коледж Веллслі
Членство Альфа Каппа Альфаd
Жанр Роман, поезія, публіцистика
Magnum opus The Color Purpled, The Third Life of Grange Copelandd[4], Meridiand[4], The Temple of My Familiard[4] і Possessing the Secret of Joyd
У шлюбі з Melvyn R. Leventhald
Діти Rebecca Walkerd
Нагороди
Премії Пуліцерівська премія, Американська книжкова премія
IMDb nm0907504
Сторінка в Інтернеті alicewalkersgarden.com

Еліс Вокер (англ. Alice Malsenior Walker; нар. 9 лютого 1944, Ітонтон, Джорджія) — афроамериканська феміністська письменниця (новели, короткі історії, публіцистика, поезія) та соціальна активістка.

Авторка роману «Барва пурпурова» (The Color Purple, 1982), нагородженого National Book Award for hardcover fiction, Pulitzer Prize for Fiction, та романів Meridian (1976) і Третє життя Гренджа Копленда (1970). У 1985 році «Барву пурпурову» екранізовано Стівеном Спілбергом з Вупі Голдберг і Денні Гловеом у головних ролях. Фільм висувався на рекордну кількість (одинадцять) номінацій «Оскара»[11].

Відкрита феміністка, Вокер у 1983 р. винайшла термін вуменізм (англ. womanist) для позначення чорних чи кольорових феміністки чи профемініста.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в Ітонтоні (штат Джорджія) восьмою дитиною в сім'ї здольника.

Відмінно вчилася в школі та в 1961 р. отримала стипендію, щоб продовжити навчання в коледжі Спелмана в Атланті, де під впливом викладача лівих поглядів Говарда Зінна стала активісткою боротьби за громадянські права.

Зустрічалася з Мартіном Лютером Кінгом, брала участь у марші на Вашингтон у 1963 р. Цього ж року перевелася в коледж Сари Лоренс в Нью-Йорку, який закінчила в 1965 р., отримавши ступінь бакалавра мистецтв.

Має дочку Ребекку, що після народження власного сина перервала спілкування з матір'ю[12].

Десятиліттями практикує трансцендентальну медитацію, відгукуючись про неї наступним чином: «Одного разу я навчилася трансцендентальної медитації. Це було 30 з чимось років тому. Це повернуло мене до самовідчуття, в якому я природно перебувала, будучи дитиною, яка росте в сільській місцевості і рідко бачить людей. Я перебувала в цьому стані єдності зі всесвітом, і це відчувалося так, немов би я існувала не сама по собі, а тільки як частина всього навколишнього»[13].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Еліс Вокер дебютувала в 1968-му поетичною збіркою «Одного разу» (Once).

За збіркою віршів пішов роман «Третє життя Грейнджа Копленда» (The Third Life of Grange Copeland, 1970) — хроніка трьох поколінь насильно розлученої родини. У 1973 р. вийшла друга збірка поезії «Петунії революції та інші вірші» (Revolutionary Petunias and Other Poems) і перша збірка оповідань «У любові та тривозі: Історії чорношкірих жінок» (In Love and Trouble: Stories of Black Women).

У 1976 р. Вокер публікує другий роман «Меридіана» (Meridian), що розповідає про афроамериканку, повноліття якої припадає на 1960-ті — роки боротьби за цивільні права. Книгу часто цитують як найкращий роман про рух за громадянські права, вона входить в деякі навчальні програми не тільки з історії літератури, а й з історії США.

У подальшому виходять поетична збірка «На добраніч, Віллі Лі, до завтра» (Goodnight, Willie Lee, I'll See You in the Morning, 1979) і друга книга оповідань «Хорошу жінку зломити нелегко» (You Can not Keep a Good Woman Down, 1981).

Третій роман Вокер «Барва пурпурова» (The Color Purple, 1982) зробив її всесвітньо відомою. Книга була удостоєна Пуліцерівської премії та Американської книжкової премії (1983), екранізована Стівеном Спілбергом (фільм теж здобув широку популярність). На створення роману Вокер надихнув короткий вірш поетеси Евелін Тулі Хант «Вчила мене ліловому»[14].

Після успіху «Барви пурпурової» випустила дві поетичних книги — «Від коней краєвид прекрасніше» (Horses Make a Landscape Look More Beautiful, 1984) і «Ми знаємо лише її посиніле тіло: Збірка віршів 1965—1990 рр.» (Her Blue Body Everything We Know, 1991), романи «Храм мого близького друга» (The Temple of My Familiar, 1989), «Секрет задоволення» (Possessing the Secret of Joy, 1992) і «У променях батьківської усмішки» (By the Light of My Father's Smile, 1998).

Еліс вокер також випустила кілька дитячих книг.

Серед публіцистичних робіт Вокер — «У пошуках садів, матерями насаджених: Проза жінки» (1983), «Жити словом: Вибране 1973—1987 рр.» (1973—1987, 1988), «Знаки воїна: Спотворювання жіночих геніталій і сексуальне осліплення жінки» (1993, спільно з Пратібою Пармар) і «Все, що ми любимо, можна врятувати: Діяльність письменника» (1997).

У 2000 р. вийшла збірка оповідань Вокер «Вперед із розбитим серцем» (The Way Forward Is with a Broken Heart), тепло зустрінута критикою.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Рік Жанр Назва
1968 Збірка поезії «Одного разу» (Once)
1970 Роман «Третє життя Грейнджа Копленда» (The Third Life of Grange Copeland)
1973 Збірка поезії «Петунії революції та інші вірші» (Revolutionary Petunias and Other Poems)
1973 Збірка оповідань «У любові та тривозі: Історії чорношкірих жінок» (In Love and Trouble: Stories of Black Women)
1976 Роман «Мерідіана» (Meridian)
1979 Збірка оповідань «На добраніч, Віллі Лі, до завтра» (Goodnight, Willie Lee, I'll See You in the Morning)
1981 Збірка оповідань «Хорошу жінку зломити нелегко» (You Can not Keep a Good Woman Down)
1982 Роман «Барва пурпурова» (The Color Purple) — найпопулярніший роман, екранізований, отримав нагороди
1984 Збірка поезії «Від коней краєвид прекрасніше» (Horses Make a Landscape Look More Beautiful)
1989 Роман «Храм мого близького друга» (The Temple of My Familiar)
1991 Збірка поезії «Ми знаємо лише її посиніле тіло» (Her Blue Body Everything We Know)
1992 Роман «Секрет задоволення» (Possessing the Secret of Joy)
1998 Роман «У променях батьківської усмішки» (By the Light of My Father's Smile)
2000 Збірка оповідань «Вперед із розбитим серцем» (The Way Forward Is with a Broken Heart)
2004 Роман «Час відкрити твоє серце» (Now Is the Time to Open Ypur Heart)

Публіцистика[ред. | ред. код]

Рік Публіцистика
1983 «У пошуках садів, матерями насаджених: Проза жінки» (In Search of Our Mothers 'Gardens: Womanist Prose)
1988 «Жити словом: Вибране 1973—1987 рр.» (Living by the Word: Selected Writings)
1993 «Знаки воїна: Спотворювання жіночих геніталій і сексуальне осліплення жінки» (Warrior Marks: Female Genital Mutilation and the Sexual Blinding of Women
1997 "Все, що ми любимо, можна врятувати: Діяльність письменника «(Anything We Love Can be Saved: A Writer» s Activism

Громадський активізм[ред. | ред. код]

На Міжнародний жіночий день 8 березня 2003 Еліс Вокер була заарештована з 26 іншими активістками та активістами за акцію протесту проти війни в Іраку біля Білого дому.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.
  3. MusicBrainz artist ID
  4. а б в г Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1123.
  5. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  7. The Feminist Companion to Literature in English — С. 1123. — ISBN 0-300-04854-8
  8. The Feminist Companion to Literature in English — С. 1123. — ISBN 0-300-04854-8
  9. The Feminist Companion to Literature in English — С. 1123. — ISBN 0-300-04854-8
  10. The Feminist Companion to Literature in English — С. 1123. — ISBN 0-300-04854-8
  11. Academy Awards Database: The Color Purple
  12. How my mother's fanatical views tore us apart. dailymail
  13. Alice Walker Quotes. Brainy Quote.
  14. ↑ 'Taught Me Purple' Poet Says She Writes For Fun // Daytona Beach Morning Journal, 3.04.1980.

Посилання[ред. | ред. код]