Жан-Батіст Удрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан-Батіст Удрі
Jean-Baptiste Oudry
Jean-Baptiste Oudry.jpg
При народженні Jean-Baptiste Oudry
Народження 17 березня 1686(1686-03-17)
Париж
Смерть 30 квітня 1755(1755-04-30) (69 років)
  Бове
Національність француз
Громадянство Неаполітанське королівство, Папська держава
Жанр побутовий жанр, портрет, анімалістичний жанр, натюрморт
Навчання майстерня художника-батька, Художня школа при академії Св. Луки, майстерня паризького портретиста Ніколя де Ларжильєра
Діяльність художник
Напрямок реалізм
Роки творчості 1710-1754
Вчитель Ніколя де Ларжильєр
Член Académie de Saint-Luc[d]
Твори побутовий жанр, портрет, натюрморт, анімалістичний жанр

Жан-Батіст Удрі у Вікісховищі?

Жан-Батіст Удрі (фр. Jean-Baptiste Oudry 17 березня, 1686 Париж— 30 квітня, 1755, Бове) — французький художник-декоратор першої половини 18 ст. Працював також як гравер, дизайнер картонів для створення гобеленів, портретист. Нечасто брався за створення релігійного живопису.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Парижі. Походив з родини художника, де було ще два брати. Батько окрім живопису торгував каринами та обіймав посаду директора художньої школи при академії Св. Луки. Молодий Жан-Батіст навчався в тій школі. Надалі Жан-Батіст стажувався в майстерні паризького художника Ніколя де Ларжильєра. Навчання у Ларжильєра закінчив у 22 роки.

Зрілі роки[ред. | ред. код]

Починав як художник-портретист. Приблизно з 1715 року почав створювати натюрморти і робити замальовки тварин. 1 липня 1717 року він отримав посаду професора в Академії Св. Луки.

Серед паризького дворянства користувались попитом картини зі сценами полювання, мисливськими трофеями тощо. Молодий Жан-Батіст почав працювати над численими сценами полювання, котрі мали успіх і перейшли до збірок вельмож та до королівських палаців.

В адміністративній і художній кар'єрі Жан-Батіст отримав поміч від друга, художника-мініатюриста Жана-Батиста Массе, що познайомив його з маркізом де Берінгеном, картину для корого він виконав 1727 року. Твір (пейзаж у фламандському стилі) сподобався і він отримав нову замову — картину на тему «Полювання на оленя короля Людовика XV у лісі Сен-Жермен». Картина зі сценою полювання зробила художню репутацію майстра, котрий почав працювати і по замовам короля, останній полюбляв полювання і витрачав на це чимало часу. З 1724 року король Франції зробив його надвірним художником. Удрі отримав власну майстеню в палаці Тюільрі та квартиру в палаці Лувр, порожні приміщення котрого здавали під житло і майстерні художників та під крамнички.

Меценат з німецького князівства[ред. | ред. код]

«Носоріг», 1749, Державний музей, Шверін.

Важливим меценатом для художника став німецький князь Людвиг ІІ з князівства Мекленбург-Шверін. Ще 1734 року Удрі виконав для Людвига ІІ чотири картини зі сценами полювання і тваринами («Полювання на кабана», «Родина козулі», «Полювання на вовка», «Два олені»). Для короля Франції Удрі виконав картини великого формату з зображенням екзотичних тварин, що перебували в приватному королівському зоопарку у Версалі. За новими даними, їх замовив королівський лікар Франсуа Жіго де ля Пейроні. Невдовзі картини з зображенням екзотичних тварин були переведені у гравюри. А оригінали продали лише по смерті де ля Пейроні.

Людвиг ІІ придбав ці карини, серед них і картину з зображенням Носоріга. Всі вони зберіглися і досі перебувають у Шверині (Німеччина).

Виробництво гобеленів в місті Бове[ред. | ред. код]

Гобелен за картоном Жана-Батіста Удрі. Мануфактура Бове.

Серед замовників художника опинився впливовий Луї Фагон (1680–1744), інтендант фінансів, котрий доручив Удрі декорування власного палацу в місті Ванв — арабесками, квітами та птахами. Декор сподобався і Удрі отримав запрошення на працю в місто Бове для відродження мануфактури гобеленів. Мануфактура пережила недовгий розквіт ще за часів і підтримки міністра Кольбера (1619–1683). Відтепер виробництво килимів відновили. На мануфактурі з 1734 року працював сам Жан-Батіст Удрі та його помічник Беньє. До кінця 1730-х років Удрі працював над створенням картонів для виробництва декоративних гобеленів.

Власна родина[ред. | ред. код]

У віці 23 роки Жан-Батіст Удрі узяв шлюб із донькою майстра по виробництву дзеркал мадмуазель Марі-Маргеріт Фройссе, котрій він давав уроки малюнку. Син подружжя Жак-Шарль Удрі теж став художником.

Не найкращий серед французьких художників тої пори, тим не менше Удрі отримав запрошення на працю у Данію та у Росію, але відхилив обидві пропозиції. В Парижі і у Бове його утримували привілейований стан, стабільність прибутків, власна родина і числені помічники його майстерні.

Останні роки[ред. | ред. код]

Художники, як і театральні та оперні актори тої пори, були особами залежними і від моди, і від примх меценатів, роль котрих розігрувала більшість вельмож і королівські родини. Залежною особою впродовж власної художньої кар'єри був і Жан-Батіст Удрі. Покровителя Фагона замінили на де Трюдена, і художник втратив низку привілеїв.

Удрі почав хворіти і переніс два інсульти. Після другого інсульту був паралізованим і невдовзі помер у місті Бове. Поховання відбулося в церкві Сен-Томас у Бове.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • «Алегорія Достатку», 1719, Версаль
  • «Алегорія Європи», 1722
  • «Полювання на вовка в лісі», 1748, Музей красних мистецтв, Нант
  • «Пейзаж з фермою», 1750, Лувр, Париж
  • «Портрет мсьє Анрі-Каміля де Берінген», 1722, Національна галерея, Вашингтон
  • «Пейзаж у фламандському стилі»
  • «Полювання на оленя короля Людовика XV у лісі Сен-Жермен»
  • «Собака охороняє мисливські трофеї», 1753 р., Музей мистецтва Метрополітен
  • «Мертвий заяць і стегно барана»
  • «Собака і лебідь»
  • «Носоріг», 1749, Державний музей, Шверін.

Малюнки Жана-Батіста Удрі[ред. | ред. код]

«Полювання на дикого кабана», Ермітаж, Санкт-Петербург

Галерея вибраних творів[ред. | ред. код]

Жан-Батіст Удрі. «Палацові сходи і мисливські трофеї»
Жан-Батіст Удрі. Аррас «Актерн-олень, покараний богинею Діаною», 1750 р. Бонн, Стара ратуша.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Alexandre P. Robert-Dumesnil: Le Peintre-Graveur français, ou catalogue raisonné des estampes gravées par les peintres et les dessinateurs de l’école française. Paris: Warée 1835–1871.
  • Britta Kaiser-Schuster: Roßkur fürs Rhinozeros. Jean-Baptiste Oudrys «Rhinozeros Clara» aus Schwerin bei Getty in Los Angeles — eine spektakuläre Restaurierungsinitiative. In: Arsprototo. Das Magazin der Kulturstiftung der Länder. Berlin 1/2005. ISSN 1860-3327