Жниварка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Жатка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жниварка великим планом

Жнива́рка[1], жатка[2] — машина для скошування зернових культур та складання у валки чи зв'язування у снопи зернових та інших сільськогосподарських культур. Жниварки бувають зернові, зернобобові, конопляні, для збирання цукрових буряків, соняшникова жатка та кукурудзяна.

Винахідником жниварки вважається Сайрус Маккормік, котрий у 1831 році сконструював, а у 1834 запатентував першу роботоздатну жниварку, що працювала на кінній тязі[3].

Класифікація жниварок

За типом агрегатування зі сільгосптехнікою
  1. Навісна (працює в парі з комбайном, або з енергозасобом)
  2. Причепна (агрегатується з колісними тракторами)
За методами комбайнування
  1. Прямого комбайнування (коли збирання врожаю відбувається за один етап)
  2. Роздільного комбайнування (спочатку врожай скошується та складається у валок, потім після підсихання колосся відбувається його підгрібання підбирачем та подальший обмолот у бункері зернозбирального комбайну

Основні робочі вузли жниварки викладенні на схемі прікріпленній до статті[4]

Виробники жниварок в Україні.

В Україні виробництвом данного обладнання давно займаються заводи жаток-Бердянський та Херсонський. Враховуючи історічну специфіку, ці підприємства виготовляють різноманітне обладнання для збирання врожаю. Приорітетними напрямками залишаються зернові жниварки, соняшникові та кукурудзяні жниварки. Перспективним для заводів жаток, на даний момент є виготовлення соняшникових жниварок по типу ЖСН-6, ЖНС-7, ЖСН-9 Агротех, ЖК-60 та ЖК-80 (рядкові кукурудзяні).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жниварка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Жатка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Cyrus H. McCormick US X8277 I1 Improvement in machines for reaping small grain. June 21, 1834.
  4. А. М. Гуревич, И. Ф. Сергеев, Н.П. Сычугов, В. И. … (1973). Справочник комбайнера (російською). Москва: Россельхозиздат. 

Джерела[ред. | ред. код]