Жозеф Бедьє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Жозеф Бедье
Joseph Bédier
Жозеф Бедье
Жозеф Бедье
Народився 28 січня 1864(1864-01-28)
Париж
Помер 29 серпня 1938(1938-08-29) (74 роки)
Гран-Серр
Громадянство Франція Франція
Діяльність письменник, історик, професор, літературний критик, фольклорист, медієвіст, філолог
Alma mater Вища нормальна школа
Галузь літературознавство, медієвістика
Заклад Колеж де Франс
Науковий керівник Гастон Паріс
Член Французька академія, Американська академія мистецтв і наук і Medieval Academy of America[d]
Відомий завдяки: дослідження фабліо, французьких жест, загалом французької середньовічної літератури
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Жозеф Бедьє на Вікісховищі

Жозеф Бедьє (фр. Joseph Bédier), 28 січня 1864, Париж — 29 серпня 1938, Гран-Серр, Рона-Альпи) — французький філолог-медієвіст.

Біографія[ред.ред. код]

За походженням — бретонець. Дитинство провів на о. Реюньйон. В 1883 році вступив до Еколь Нормаль. Відвідував також лекції в Еколь Пратік і Коллеж де Франс, де познайомився з Гастоном Парісом, який став його науковим керівником. В 1889 -1891 рр. викладав в університеті Фрібура, з 1891 року — на філологічному факультеті університету в місті Кан. У роки Першої світової війни працював в Міністерстві оборони.

Доробок[ред.ред. код]

Переклав сучасною французькою і підготував критичні видання «Фабліо» (1893), «Трістана та Ізольди» (1900), " Пісні про Роланда "(1921). Наукову полеміку викликала його книга "Епічні оповіді. Про походження французьких жест "(19081913), з її критикою виступив Рамон Менендес Підаль.

Бедьє українською[ред.ред. код]

«Роман про Трістана та Ізольду» в переказі Бедьє переклав українською Максим Рильський.

  • Жозеф Бедьє, Роман про Трістана та Ізольду, пер. з французької Максима Рильського, — Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1957. (друге видання)
  • Жозеф Бедьє, Роман про Трістана та Ізольду, пер. з французької Максима Рильського, — Київ: видавництво «Молодь», 1972. — 188 с. (третє видання).

Вибрані праці[ред.ред. код]

  • Le Lai de l'ombre (1890)
  • Le Fabliau de Richeut (1891)
  • Les Fabliaux, études de littérature populaire et d'histoire littéraire du Moyen Âge (1893)
  • De Nicolao Museto (gallice Colin Muset), francogallico carminum scriptore (1893)
  • Le Roman de Tristan et Iseut (1900)
  • Le Roman de Tristan par Thomas (2 volumes, 1902-05)
  • Études critiques (1903)
  • Les Deux Poèmes de la Folie Tristan (1907)
  • Légendes épiques, recherches sur la formation des chansons de geste (1908-13)
  • Les Chansons de croisade (1909)
  • Les Chansons de Colin Muset (1912)
  • Les Crimes allemands d'après les témoignages allemands (1915)
  • Comment l'Allemagne essaie de justifier ses crimes (1915)
  • L'Effort français (1919)
  • La Chanson de Roland (критичне видання, 1920)
  • La Chanson de Roland (за Оксфордським рукописом, 1922)
  • Commentaires sur la Chanson de Roland (1927)

Визнання та кар'єра[ред.ред. код]

Член Французької Академії (1920). Директор Колеж де Франс (1929). Кавалер Ордена Почесного легіону (1937).

Посилання[ред.ред. код]