Чернелів-Руський
 |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть покращити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| село Чернелів-Руський | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Тернопільський |
| Рада/громада | Чернелево-Руська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 6125289201 |
  |
|
| Основні дані | |
| Засноване | 17 століття |
| Населення | 771 |
| Територія | 1.017 км² |
| Густота населення | 758.11 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47713 |
| Телефонний код | +380 352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°32′53″ пн. ш. 25°45′26″ сх. д. / 49.54806° пн. ш. 25.75722° сх. д.Координати: 49°32′53″ пн. ш. 25°45′26″ сх. д. / 49.54806° пн. ш. 25.75722° сх. д. |
| Водойми | Гнізна |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Найближча залізнична станція | Бірки Великі (станція) |
| Відстань до залізничної станції |
4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47713, с. Соборне |
| Сільський голова | Дручок Михайло Іванович |
| Карта | |
 Чернелів-Руський
|
|
Чернелів-Руський
|
|
Черне́лів-Ру́ський — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнізна Гнила, на сході району. Центр сільради, якій підпорядковане село Соборне. До Чернелева-Руського приєднано хутір Човганщина та хутір Замчиско. Давніша назва — Чернелів Мазовецький.[1]
Населення — 770 осіб (2007).
Зміст
Історія[ред. • ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки ранньої залізної доби, поморської, черняхівської та давньоруської культур.
Село Чернилів-Руський не завжди мало таку назву. Перша згадка про нього датується 1410 роком, коли подільський і теребовлянський староста Пйотр Влодковіч підтвердив кордони між Черленовом і Борками. Старожителі села розповідають, що воно походить від слова «черлений» — темно-червоний. Та точно з'ясувати не вдається, бо вже через декілька років село згадується вже як Чернелів — від «чернь» — кріпак та «лів» — ловити.
Письмова згадка про Чернелів-Руський, тоді ще Черленів збереглася в акті від 16 січня 1444 року, за яким литовський князь Свидригайло в жалуваній грамоті надавав своєму васалу (слузі) Михайлу Олехновичу «за його вірну службу» у володіння села Кременецького повіту, у тому числі «…замки Красилів над Случчю і Черленів зі всіма селами та угіддями».
У 1464 році відбулося розмежування земель між Киданцями, Малим Ходачковом та Борками.
16 ст. у селі розташовувався монастир, в якому була Чудотворна ікона Матері Божої.
В 16 столітті сучасне село було містечком. В роки української національної революції село понесло великі втрати. У 1672 році німецький мандрівник Ульріх фон Вердум, подорожуючи Україною, проїжджав із Збаража до Тернополя. Він згадує в своїх записках Збараж, Чернихівці, Чернелів і Тернопіль.
Після Андрусівського перемир'я село Чернелів залишається під владою шляхетської Польщі до другого її поділу у 1772 році.
Справжнє громадське життя села починається в останніх десятиліттях 19-го століття. У цей час прокладена кам'яна дорога до Ступок. У 1851 році засновано одно класову школу з українською мовою навчання. У 1912 році в селі було освячено нову кам'яну церкву. У 20-х-40-х роках 20-го століття в селі діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», кооператива.
В періодиці деколи зустрічається інформація, що колись село називалося Чернелів Польський. Така інформація не має під собою жодних архівних підстав і спричинена тим, що поряд з Чернелевом Руським знаходилось село Чернелів Мазовецький, яке спочатку було перейменоване на Жукове, в 1957 році — на Жовтневе, а в 2016 — на Соборне.
Пам'ятки[ред. • ред. код]
- «Чолганський камінь» із датою 1569 рік
- церква Покрови Пресвятої Діви Марії (У травні 1911 року в Чернелеві на місці старої дерев'яної церкви почали будувати нову кам'яну за проектом архітектора Андрія Лушпинського, вів будову Дмитро Фалендиш із Тернополя. Кошти на побудову церкви в сумі 30000 крон австрійськими грішми сплатили парафіяни, що відповідало вартості двох тисяч центнерів пшениці. Крім того було закуплено і доставлено коштами парафіян всі будівельні матеріали. 14 жовтня 1912 року в день св. Покрови церкву було освячено. Парохом на той час був отець Микола Михалевич.
В 1962 році храм закривають. Початок відродження церкви випадає на 1988 рік. Церква Покрови Пресвятої Богородиці була першою в Тернопільській області, діяльність якої було відновлено ще за часів СРСР. У довідці наданій громаді Радою в справах релігій при Раді міністрів УРСР 9 листопада 1988 року, зазначено: «Рада в справах релігій при Раді міністрів УРСР зареєструвала релігійну громаду Руської православної церкви в с. Чернелеві-Руському Тернопільського району Тернопільської області і передала віруючим приміщення церкви». Перша служба Божа у заново відкритій церкві відбулася 4 грудня 1988 року.
У 2009 році над церковними воротами силами громади збудовано величну дзвіницю, яка освячена в день св. Покрови 14 жовтня 2009 року на храмовий празник).
- 3 каплички
- символічна могила Борцям за волю України.
- Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення Джерело «В загороді».
Пам'ятники[ред. • ред. код]
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985 р.)
- отцю Миколі Михалевичу (заклав підвалини бджільництва в краї; (2001 р., скульптор В. Садовник).
Галерея[ред. • ред. код]
 |
 |
| Церква Покрови Пресвятої Діви Марії 1912. | Чолганський камінь 1569. |
Соціальна сфера[ред. • ред. код]
Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
Відомі люди[ред. • ред. код]
Народилися[ред. • ред. код]
- Володимир Гарматій (1992—2014) — лейтенант 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський), загинув під час АТО.
- Ісидор (Сидір) Глинський (1860—1931) — священик, етнограф, громадсько-освітній діяч, член НТШ[2];
- Антін Кунько (1882—1940) — громадський діяч, член УНРади ЗУНР, посол до польського сейму у 1928-1930 роках[3],
- Ганна Макух — українська журналістка, редактор.
- Ігор Вонс (1920—1945) — публіцист, громадський діяч, член ОУН[4],
- О. Островський — інженер-графік,
- Богдан Строцень (1959) — археолог.
Проживали[ред. • ред. код]
- о. Микола Михалевич (1843—1922) — релігійний та громадський діяч, пасічник, тут похований.[5]
Археологічні дослідження проводили Аlfv Кіркор, Ігор Ґерета, Богдан Строцень.
Тут проживає о. Тарас Рогач.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 89. (пол.)
- ↑ Новосядлий Б. Глинський Ісидор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 363.
- ↑ Дуда І., Пиндус Б. Кунько Антін Семенович. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 282. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Вонс Ігор — «Бродич»
- ↑ Головин Б., Рудка Б. Михалевич Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 521. — ISBN 966-528-199-2.
Бібліографія[ред. • ред. код]
До 600 ліття від першої письмової згадки про село видано книжку: Богдан Строцень, Зіновій Івахів, Ганна Макух, Ірина Гуменна. Чернелів-Руський: історичний нарис / Головний редактор та упорядник Ганна Макух. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2011. — 64 с., іл.
-
Обкладинка книжки «Чернелів-Руський:історичний нарис.»
-
Зворотна обкладинка книжки «Чернелів-Руський:історичний нарис.»
Джерела[ред. • ред. код]
- Бігус М. Чернелів-Руський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 591. — ISBN 978-966-528-279-2.
|
||||||||
|
|||||||||||
