Чернелів-Руський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Чернелів-Руський
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський
Рада/громада Чернелево-Руська сільська рада
Код КОАТУУ 6125289201
Locator Dot2.gif
Розташування села Чернелів-Руський
Основні дані
Засноване 17 століття
Населення 771
Територія 1.017 км²
Густота населення 758.11 осіб/км²
Поштовий індекс 47713
Телефонний код +380 352
Географічні дані
Географічні координати 49°32′53″ пн. ш. 25°45′26″ сх. д. / 49.54806° пн. ш. 25.75722° сх. д. / 49.54806; 25.75722Координати: 49°32′53″ пн. ш. 25°45′26″ сх. д. / 49.54806° пн. ш. 25.75722° сх. д. / 49.54806; 25.75722
Водойми Гнізна
Відстань до
районного центру
8 км
Найближча залізнична станція Бірки Великі (станція)
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 47713, с. Соборне
Сільський голова Дручок Михайло Іванович
Карта
Чернелів-Руський is located in Україна
Чернелів-Руський
Чернелів-Руський
Чернелів-Руський is located in Тернопільська область
Чернелів-Руський
Чернелів-Руський

Черне́лів-Ру́ський — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнізна Гнила, на сході району. Центр сільради, якій підпорядковане село Соборне. До Чернелева-Руського приєднано хутір Човганщина та хутір Замчиско. Давніша назва — Чернелів Мазовецький.[1]

Населення — 770 осіб (2007).

Історія[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки ранньої залізної доби, поморської, черняхівської та давньоруської культур.

Село Чернилів-Руський не завжди мало таку назву. Перша згадка про нього датується 1410 роком, коли подільський і теребовлянський староста Пйотр Влодковіч підтвердив кордони між Черленовом і Борками. Старожителі села розповідають, що воно походить від слова «черлений» — темно-червоний. Та точно з'ясувати не вдається, бо вже через декілька років село згадується вже як Чернелів — від «чернь» — кріпак та «лів» — ловити.

Письмова згадка про Чернелів-Руський, тоді ще Черленів збереглася в акті від 16 січня 1444 року, за яким литовський князь Свидригайло в жалуваній грамоті надавав своєму васалу (слузі) Михайлу Олехновичу «за його вірну службу» у володіння села Кременецького повіту, у тому числі «…замки Красилів над Случчю і Черленів зі всіма селами та угіддями».

У 1464 році відбулося розмежування земель між Киданцями, Малим Ходачковом та Борками.  

16 ст. у селі розташовувався монастир, в якому була Чудотворна ікона Матері Божої.

В 16 столітті сучасне село було містечком. В роки української національної революції село понесло великі втрати. У 1672 році німецький мандрівник Ульріх фон Вердум, подорожуючи Україною, проїжджав із Збаража до Тернополя. Він згадує в своїх записках Збараж, Чернихівці, Чернелів і Тернопіль.

Після Андрусівського перемир'я село Чернелів залишається під владою шляхетської Польщі до другого її поділу у 1772 році.

Справжнє громадське життя села починається в останніх десятиліттях 19-го століття. У цей час прокладена кам'яна дорога до Ступок. У 1851 році засновано одно класову школу з українською мовою навчання. У 1912 році в селі було освячено нову кам'яну церкву. У 20-х-40-х роках 20-го століття в селі діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», кооператива.

В періодиці деколи зустрічається інформація, що колись село називалося Чернелів Польський. Така інформація не має під собою жодних архівних підстав і спричинена тим, що поряд з Чернелевом Руським знаходилось село Чернелів Мазовецький, яке спочатку було перейменоване на Жукове, в 1957 році — на Жовтневе, а в 2016 — на Соборне.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятник отцю Миколі Михалевичу
Чолганський камінь
  • «Чолганський камінь» із датою 1569 рік
  • церква Покрови Пресвятої Діви Марії (У травні 1911 року в Чернелеві на місці старої дерев'яної церкви почали будувати нову кам'яну за проектом архітектора Андрія Лушпинського, вів будову Дмитро Фалендиш із Тернополя. Кошти на побудову церкви в сумі 30000 крон австрійськими грішми сплатили парафіяни, що відповідало вартості двох тисяч центнерів пшениці. Крім того було закуплено і доставлено коштами парафіян всі будівельні матеріали. 14 жовтня 1912 року в день св. Покрови церкву було освячено. Парохом на той час був отець Микола Михалевич.

В 1962 році храм закривають. Початок відродження церкви випадає на 1988 рік.  Церква Покрови Пресвятої Богородиці була першою в Тернопільській області, діяльність якої було відновлено ще за часів СРСР. У довідці наданій громаді Радою в справах релігій при Раді міністрів УРСР 9 листопада 1988 року, зазначено: «Рада в справах релігій при Раді міністрів УРСР зареєструвала релігійну громаду Руської православної церкви в с. Чернелеві-Руському Тернопільського району Тернопільської області і передала віруючим приміщення церкви». Перша служба Божа у заново відкритій церкві відбулася 4 грудня 1988 року.

У 2009 році над церковними воротами силами громади збудовано величну дзвіницю, яка освячена в день св. Покрови 14 жовтня 2009 року на храмовий празник).

  • 3 каплички
  • символічна могила Борцям за волю України.
  • Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення Джерело «В загороді».

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985 р.)
  • отцю Миколі Михалевичу (заклав підвалини бджільництва в краї; (2001 р., скульптор В. Садовник).

Галерея[ред.ред. код]

Crkv.Pokrovy Chern.-Rus'k.jpg Cholhans'kyy kamin'.jpg
Церква Покрови Пресвятої Діви Марії 1912. Чолганський камінь 1569.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали[ред.ред. код]

Археологічні дослідження проводили Аlfv Кіркор, Ігор Ґерета, Богдан Строцень.

Тут проживає о. Тарас Рогач.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 89. (пол.)
  2. Новосядлий Б. Глинський Ісидор // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 363.
  3. Дуда І., Пиндус Б. Кунько Антін Семенович. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 282. — ISBN 966-528-199-2.
  4. Вонс Ігор — «Бродич»
  5. Головин Б., Рудка Б. Михалевич Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 521. — ISBN 966-528-199-2.

Бібліографія[ред.ред. код]

До 600 ліття від першої письмової згадки про село видано книжку: Богдан Строцень, Зіновій Івахів, Ганна Макух, Ірина Гуменна. Чернелів-Руський: історичний нарис / Головний редактор та упорядник Ганна Макух. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2011. — 64 с., іл.

Джерела[ред.ред. код]