Західні Кшатрапи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Західні Кшатрапи
Індо-скіфське царство Flag
35 – 405 Імперія Гуптів Flag
Розташування Західні Кшатрапи
Територія Західних Кшатрапів
Столиця Озоне
Баркаччха
Мови Палі
Санскрит
Давньогрецька
Релігії Індуїзм
Буддизм
Форма правління Монархія
Історія
 - Заснування 35
 - Захоплення 405

За́хідні Кшатра́пи (близько 35405) — стародавнє індійське царство, розташоване в Саураштрі (Північно-Західна Індія), назва якого утворилась від назви династії Кшатрапів.

Зародження держави[ред.ред. код]

У перші століття нашої ери на Декані й в Південній Індії проходили важливі процеси класоутворення, створювалися великі держави. Зміцнювалися зв'язку півдня з північчю, південних держав з Римом і країнами Південно-Східної Азії. В цей період провідну роль продовжує грати імперія Сатаваханів. Після падіння держави Калінін основним суперником Сатаваханів стали сакські (шакські) Кшатрапи — спадкоємці племен, які проживали в низинах Інду і на Катхіяварі ще в I столітті до н. е. Поступово серед сакських племен виділилися два роди — Кшахаратів і Кардамаків, які особливо посилилися в перші століття нашої ери[1].

Срібна монета із зображенням Нахапана Британський музей

У середині II століття династії Кшатрапів вдалося захопити деякі області Західного Декану, які раніше належали Сатаваханам. При Нахапані володіння Кшатрапів ще більше розширилися. Знахідки написів у Насіксі і Карлі вказують на входження цих районів до цієї держави. На підставі епіграфічних свідчень відомо, що в 119–125 роках Кшатрапам належали також райони Південного Гуджарату і порт Баркаччха (сучасний Бхаруч)[2]. Нахапана згадується в «Періплі з Еритрейського моря»:

... Це родюча країна, поступаючись пшениці, рису і кунжутному маслі, розвиване добування бавовни та виробництво індійських тканин… Так дуже багато худоби, яку пасуть високі, темношкірі чоловіки. Столиця цієї країни Міннахара, з якої вивозять велику кількість бавовни до Барігази.

— Періпл моря Ерітрейського, гл. 41[3].

Царі цієї династії походили від шакських (сакських) сатрапів, що носили титул кшатріїв, який у Північно-Заходній Індії давали місцевим правителям — намісникам царя. Вони були наступниками індо-скіфів, і були сучасниками кушан, які правили в північній частині Індійського субконтиненту. Свою назву «Західні» отримали на відміну від «Північних» індо-скіфських сатрапів, які правили в районі Матхура. Слово «кшатрап» означає сатрап, тобто, намісник чи правитель провінції. Незважаючи на те, що на своїх монетах вони називали себе «Шатрапами» і це призвело до сучасного позначенням «Західні Шатрапи», Птолемей у ІІ столітті у своїй «Географії» називав їх «індо-скіфи».[4]

Розквіт царства[ред.ред. код]

Рудрадаман I

Родоначальник династії Кшатрапів спочатку був намісником кушанів. У 30-их роках II століття він став правити самостійно і прийняв титул махакшатрапа. Його онук Рудрадаман I (150 р. н. е..) був уже могутнім правителем. З його наскельних написів відомо про війни шаків з царем Східного Декана (ймовірно, з Сива Сри Сатакарні), якому він завдав поразки. У кушанів Рудрадаман відірвав пониззя Інду. Він також розбив яудхеїв (їх держава розташовувалося в басейні Сатледж). До кінця його царювання влада Кшатрапів поширилася на Мальву, Гуджарат, південну частину Раджастхана і деякі райони Східного Декана, що раніше належали Сатаваханам. Столицею їх стало місто Уджаян. Рудрадаман I був не тільки успішним полководцем. Про нього пишуть як про дуже освічену людину — знавця граматики, політичних наук, логіки і музики.[5]

Занепад царства[ред.ред. код]

Наступники Рудрадамана майже невідомі. Міжусобні суперечки про престолонаслідування, повстання і напади могутніх сусідів (Сатаваханів) поступово послабили державу шаків. У першій половині IV століття місцеві царі навіть відмовилися від титулу махакшатрапа, що, мабуть, свідчить про визнання ними верховенства іранських Сасанідів. Тільки в 348 році Рудрасена III прийняв титул махараджі. Але відродження могутності Кшатрапів було дуже недовгим. У 395 році правитель імперії Гуптів, Чандрагупта ІІ, завоював їх царство і вбив останнього шакського правителя Рудрасімху III[5].

Див. також[ред.ред. код]

Імперія Гуптів

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]