Зебра бурчеллова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зебра бурчеллова
Equus quagga boehmi в заповіднику Нгоронгоро, Танзанія
Equus quagga boehmi в заповіднику Нгоронгоро, Танзанія
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Непарнокопитні (Perissodactyla)
Родина: Коневі (Equidae)
Рід: Кінь (Equus)
Вид: Зебра бурчеллова
Equus quagga
Boddaert, 1785
Plains Zebra area.png
Підвиди

E. q. quagga
E. q. burchellii
E. q. boehmi
E. q. borensis
E. q. chapmani
E. q. crawshayi

Синоніми
* Equus burchelli (Gray, 1824) [orth. error]
  • Equus burchellii
  • Equus burchellii Schinz, 1845
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Equus quagga
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Equus quagga
EOL logo.svg EOL: 311502
ITIS logo.svg ITIS: 624996
IUCN logo.svg МСОП: 41013
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9790
Fossilworks: 90653

Квага[1] (Equus quagga) — вид зебри, інша назва саванна зебра. Це найбільш впізнаваний, широко поширений вид зебр. Всього відомо 4 підвиди, які добре розрізняються числом смуг на шиї, по розташуванню смуг на кінцівках. Для кожного підвиду свій характерний малюнок.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Бурчеллова зебра населяє савани і степи, вона віддає перевагу злаковим пасовищам і злаково-чагарниковим територіям, особливо по горбах і пологим схилам невисоких гір. Зебра погано переносить посуху, у посушливий період йде в більш зволожені райони, в ліси або в гори. Саванні зебри живуть в постійних сімейних табунах не більше 9-10 голів.

Глава табуна — жеребець не молодше 5 років, інші особи — це самки і молодняк. Склад такого сімейного табуна постійний. Але при нападі хижаків або в період міграції табун може на час розпадатися, а також об'єднуватися з іншими табунами. Члени сімейного табуна впізнають один одного, навіть на великій відстані. На водопій і пасовище табун веде досвідчена стара кобила, а за нею слідує молодняк у порядку збільшення віку, далі в тій же послідовності йдуть інші самки, а замикає цю ходу жеребець. Місце відпочинку, водопій і місце пасіння табуна постійні, хоча вони і не захищаються від інших зебр табунів.

Зебри протягом року переміщаються по великій території, розділяючи її з іншими тваринами свого виду. Самці, не входять ні в один табун, утворюють окремі «холостяцькі» групи або тримаються поодинці. Старих і хворих жеребців більш сильні і молоді особини зазвичай виганяють, цей процес супроводжується бійками. Але бійки між жеребцями — главами табунів — або між холостяками і косячными жеребцями бувають дуже рідко.

Молоді жеребці зазвичай йдуть від материнської групи у віці від одного до трьох років.

Відокремившись від материнського табуна, молодий самець йде в холостяцький косяк, а встати на чолі «сім'ї» він зможе лише в 5-6-літньому віці.

Поширення[ред. | ред. код]

Ареал коливається від півдня Ефіопії через Східну Африку до Ботсвани та сходу Південної Африки. Зебра залишається поширеною в заповідниках, але перебуває під загрозою людської діяльності, таких, як полювання заради м'яса й шкіри, а також конкуренція з худобою і посягань з боку сільського господарства на більшій частині своєї середовища проживання .

Розмноження[ред. | ред. код]

Кобила вперше приносить лоша не раніше трирічного віку. Розмноження не підпорядковане певного сезону, і лошата зазвичай з'являються під всі місяці, хоча частіше в дощовий сезон. Вагітність триває 361–390 днів. Лоша через 10-15 хвилин після народження може встати на ноги, а через 20 — робить перші кроки, а через 45 хвилин вже може стрибати. Косячний жеребець у разі потреби готовий захистити кобилу з лошам.[2]

Охорона[ред. | ред. код]

У цілому, популяція бурчеллової зебри залишається стабільною, і на перший погляд не стикається з серйозною загрозою, які можуть викликати спад. Їх можна знайти в численних охоронюваних територій, в тому числі Національний парк Серенгеті в Танзанії, Тсаво і Масаї Мара в Кенії, Національний парк Гванге в Зімбабве, Національний парк Етоша в Намібії, а також Національний парк Крюгер в Південній Африці. Є кілька стійких популяцій в незахищених областях.[3]

Деякі місцеві популяції, однак, стикаються з великим зниженням і навіть вимирання. Один підвид — квага, тепер зник. У Танзанії населення зебри знизилася на 20% з кінця 1990-х до середини 2000-х років. Зебри знаходяться під загрозою через полювання за їх шкури і м'яса, і зміна місць проживання від сільського господарства. Вони також конкурують з домашньою худобою за їжу[4][5] . Браконьєрство в значній мірі є загрозою для північних популяцій, у той час як південні популяції знаходяться під загрозою, в основному через втрату середовищ проживання. Остання громадянська війна в Руанді, Сомалі, Південному Судані, Ефіопії та Уганді викликали різке зниження всіх популяцій диких тварин, у тому числі саванних зебр. Тепер зникли в Бурунді. Громадянська війна в Анголі протягом більшої частини останніх 25 років спустошив її популяцій диких тварин. Тим не менш, саванних зебр, охороняють на більшій частині свого ареалу. Вони є важливим джерелом в економічній сфері туризму.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 176.
  2. Further evidence for male infanticide and feticide in captive plains zebras (PDF). Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 3 липня 2012. 
  3. Hack, M. A. and Lorenzen, E. (2008). Equus quagga. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 10 April 2009. Database entry includes a brief justification of why this species is of least concern.
  4. Young, T. P.; T. M. Palmer & M. E. Gadd (2005). Competition and compensation among cattle, zebras, and elephants in a semi-arid savanna in Laikipia, Kenya. Biological Conservation 121: 351–359. 
  5. Odadi, W. O.; T. P. Young & J. B. Okeyo-Owour (2009). The effects of wild herbivores on cattle intake and movement rates in Laikipia rangeland, Kenya.. Applied Animal Behaviour Science 116: 120–125.