Зіновать Вульфа
| Зіновать Вульфа | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Chamaecytisus wulffii (V. Krecz.) Klásk., 1958 | ||||||||||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||||||||
|
Зінова́ть Ву́льфа,[1][2] або зинова́ть Ву́льфа,[3] або роки́тничок Ву́льфа (Chamaecytisus wulffii)[4] — багаторічна рослина родини Бобових. Ендемік Північно-Східного Причорномор'я, занесений до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Декоративна і медоносна рослина.
Опис[ред. | ред. код]
Невеличкий кущ 5-20 см заввишки, хамефіт. Пагони сланкі, на верхівці висхідні, опушені. Листки трійчасті, складаються з оберненояйцеподібно-ланцетних опушених листочків. Квітки жовті, зібрані в однобічні гребінчасті китицеподібні суцвіття, розташовані поодинці або попарно в пазухах листків. Плід — широко лінійно-ланцетний, густо опушений біб.
Екологія та поширення[ред. | ред. код]
Рослина світлолюбна, посухостійка, полюбляє ґрунти, багаті на кальцій. Зростає у несформованих петрофітних (каменелюбних) рослинних угрупованнях на вапнякових скелях, яйлах, біля верхньої межі соснових лісів.
Квітне у травні-липні, запилюється комахами. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням.
Ареал зіноваті Вульфа вузький і охоплює ділянки Гірського Криму та Південного узбережжя Кримського півострова, причому переважна більшість осередків розташована на горі Ай-Петрі. А. В. Єна включив його до списку ендемічних рослин Криму.[5] За межами України ця рослина знайдена біля Новоросійська (Росія).[2]
Значення і статус виду[ред. | ред. код]
Стан українських популяцій стабільний, але вид має вузьку еколого-ценотичну амплітуду та слабку конкурентну здатність, що перешкоджає його ширшому розповсюдженню у природі. Крім того, зіновать Вульфа страждає від сильного антропогенного навантаження. Рослина охороняється в Байдарському заказнику, Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському природних заповідниках.
Завдяки компактному габітусу, посухостійкості і рясному цвітінню зіновать Вульфа дуже ефектна у культурі. Вид перспективний для поширення як декоративний. В дикій природі він цінний тим, що затримує часточки ґрунту на крутих схилах, запобігаючи їх ерозії.
Синоніми[ред. | ред. код]
- Cytisus wulffii V. Krecz.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Chamaecytisus wulffii // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Зіновать Вульфа у Червоній книзі України. — Переглянуто 10 серпня 2015.
- ↑ Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
- ↑ The Plant List.(англ.)
- ↑ Єна Андрій Васильович. Феномен флористичного ендемізму та його прояви у Криму // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук, Київ, 2009
Посилання[ред. | ред. код]
- Зіновать Вульфа (рокитничок Вульфа) у Червоній книзі України. — Переглянуто 8 квітня 2015 р.
