Зіновать Пачоського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зіновать Пачоського
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Genisteae
Рід: Зіновать (Chamaecytisus)
Вид: Зіновать Пачоського
Біноміальна назва
Chamaecytisus paczoskii
(V. Krecz.) Klásk., 1958
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Chamaecytisus paczoskii
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Chamaecytisus paczoskii
EOL logo.svg EOL: 703850
IPNI: 485971-1
IUCN logo.svg МСОП: 83750861

Зінова́ть Пачо́ського, або роки́тничок Пачо́ського (Chamaecytisus paczoskii)[1] — багаторічна рослина родини Бобових. Ендемік України, занесений до Червоної книги України та Європейського Червоного списку. Декоративна і медоносна рослина, названа на честь видатного дослідника української флори Йосипа Пачоського.

Опис[ред. | ред. код]

Листопадний кущ 30-60 см заввишки, нанофанерофіт. Стебла розпростерті, дугоподібно підняті, густо опушені. Листки трійчасті, листочки еліптичні, зісподу густо опушені. Квітки жовті, зібрані по 2-4 штуки у колосоподібне суцвіття, розвиваються раніше за листки. Плід — лінійний, густо повстисто-волосистий біб. До особливостей цього виду слід віднести почорніння зелених частин рослини після їх висушування.

Екологія та поширення[ред. | ред. код]

Рослина світлолюбна, помірно посухостійка, полюбляє ґрунти, багаті на кальцій. Зростає на вапнякових відслоненнях, серед чагарників, на галявинах мішаних та листяних лісів. Переважно є компонентом лісових рослинних угруповань, рідше — частково затінених наскельно-степових.

Квітне у травні-липні, запилюється комахами. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням.

Зіновать Пачоського вважають ендеміком Східних Карпат і Поділля, але окрім цих регіонів вона трапляється також на Волинській височині, у Розточчі, Опіллі, південній частині правобережного Лісостепу. За межами України місця зростання цього виду зареєстровані лише на прилеглих територіях Молдови.

Значення і статус виду[ред. | ред. код]

Зникнення осередків зіноваті Пачоського відбувається внаслідок зміни середовища і заліснення схилів. Вид охороняють у природному заповіднику «Медобори», національному природному парку «Подільські Товтри», у пам'ятках природи «Касова Гора», «Урочище Масьок», «Жулицька гора, гора Сторожиха, гора Висока», «Підлиська гора», «Хрещатико-Звинячинське урочище».

Рослина перспективна для поширення в культурі як декоративна.

Синоніми[ред. | ред. код]

  • Cytisus paczoskii V. Krecz

Джерела[ред. | ред. код]

  1. The Plant List.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]