Зіновать Пачоського

Зінова́ть Пачо́ського, або роки́тничок Пачо́ського (Chamaecytisus paczoskii) — багаторічна рослина родини бобових. Ендемік України, занесений до Червоної книги України та Європейського Червоного списку. Декоративна і медоносна рослина, названа на честь видатного дослідника української флори Йосипа Пачоського.

Опис

Листопадний кущ 30-60 см заввишки, нанофанерофіт. Стебла розпростерті, дугоподібно підняті, густо опушені. Листки трійчасті, листочки еліптичні, зісподу густо опушені. Квітки жовті, зібрані по 2-4 штуки у колосоподібне суцвіття, розвиваються раніше за листки. Плід — лінійний, густо повстисто-волосистий біб. До особливостей цього виду слід віднести почорніння зелених частин рослини після їх висушування.

Екологія та поширення

Рослина світлолюбна, помірно посухостійка, полюбляє ґрунти, багаті на кальцій. Зростає на вапнякових відслоненнях, серед чагарників, на галявинах мішаних та листяних лісів. Переважно є компонентом лісових рослинних угруповань, рідше — частково затінених наскельно-степових.

Квітне у травні-липні, запилюється комахами. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням.

Зіновать Пачоського вважають ендеміком Східних Карпат і Поділля, але окрім цих регіонів вона трапляється також на Волинській височині, у Розточчі, Опіллі, південній частині правобережного Лісостепу. За межами України місця зростання цього виду зареєстровані лише на прилеглих територіях Молдови.

Значення і статус виду

Зникнення осередків зіноваті Пачоського відбувається внаслідок зміни середовища і заліснення схилів. Вид охороняють у природному заповіднику «Медобори», національному природному парку «Подільські Товтри», у пам'ятках природи «Касова Гора», «Урочище Масьок», «Жулицька гора, гора Сторожиха, гора Висока», «Підлиська гора», «Хрещатико-Звинячинське урочище».

Рослина перспективна для поширення в культурі як декоративна.

Синоніми

• Cytisus paczoskii V. Krecz

Посилання

• Зіновать Пачоського (рокитничок Пачоського) у Червоній книзі України. — Переглянуто 8 квітня 2015 р.