Йолента Польська
Йолента Польська | |
---|---|
![]() | |
Народилася |
1235[1] Естергом, Esztergom Countyd, Угорське королівство |
Померла |
11 червня 1298[2][1] Гнєзно, Польща |
У лику | блаженний |
![]() |
Блаженна Йоланта Гелена Галицька (пол. Jolenta Helena, угор. Boldog Jolán, англ. Jolenta of Poland; бл. 1244 — 17 червня 1298) — донька угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини, великопольська княжна, католицька блаженна, патронка архідієцезії у Гнєзно, Каліша, Великопольщі, християнських матерів.
Є нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого. Рідна тітка Короля Русі Юрія І.
Біографія[ред. | ред. код]
Була названа на честь французької прабабусі. У 12-річному віці видана за калішського князя Болеслава Побожного, прийнявши друге ім’я Гелена.
Через війну у володіннях чоловіка два роки провела при дворі сестри Кунегунди, дружини краківського князя Болеслава V Сором’язливого. Поміж 1261–1276 роками народила трьох доньок, наймолодша з яких Анна вступила до кляштору кларисок у Гнєзно, а середню Гедвігу видали за куявського князя Владислава Локєтка. Їхнім сином був Король Русі Казимир.
Після смерті старшого брата Болеслав Побожний став опікуном його чотирьох доньок і сина, що росли при дворі під доглядом Йоленти Арпадівни. Після смерті чоловіка у квітні 1279 року вона виїхала до краківського двору сестри Кунегунди. Згодом Йолента повернулась до Гнєзно, де 1284 року вступила до монастиря кларисок і де вона померла 1300 року.
Вшанування Пам'яті[ред. | ред. код]
Беатифікація[ред. | ред. код]
У беатифікаційному життєписі бл. Йоленти з 1723 року описано чудеса, що відбувались на її могилі відразу після поховання. Її беатифікував папа Лев ХІІ лише 14 червня 1827 року, а урочистості відбулись через сім років.
До почту католицьких святих примислені сестри бл. Йоленти — св. Кінга і св.Маргарита та тітка св. Єлизавета Угорська, а її сестра Констанція також Блаженна.
Родовід[ред. | ред. код]
Йолента веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.
Геза II, король Угорщини | ||||||||||||||||
Бела III, Король Угорщини, Король Галичини | ||||||||||||||||
Єфросинія Мстиславівна, донька Великого князя Київського | ||||||||||||||||
Андрій Єрусалимський, Король Угорщини, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
Рено де Шатільйон, князь Антиохійський | ||||||||||||||||
Агнеса Антиохійська | ||||||||||||||||
Констанція, княгиня Антиохії | ||||||||||||||||
Бела IV, Король Угорщини, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
Бертольд III, маркграф Істрії | ||||||||||||||||
Бертольд IV, герцог Меранський | ||||||||||||||||
Ядвіга Вітельсьбахська | ||||||||||||||||
Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
Дедо III, маркграф Лужицький | ||||||||||||||||
Агнеса Лужицька | ||||||||||||||||
Матильда Генсберг | ||||||||||||||||
Йолента, Принцеса Угорщини і Русі | ||||||||||||||||
Мануїл Ласкаріс | ||||||||||||||||
Феодор I Ласкаріс, імператор Нікейської імперії | ||||||||||||||||
Іванна Каратцаїна | ||||||||||||||||
Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
Олексій III Ангел | ||||||||||||||||
Анна Ангеліна | ||||||||||||||||
Євфросинія Каматирена | ||||||||||||||||
Література[ред. | ред. код]
Polskie dzieje od czaso'w najdawniejszych do wspo'lczesnos'ci A.Dybkowska, J.Z'aryn, M. Z'aryn, Wydawnictwo naukowe PWN, Warszawa 1994
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
- ↑ https://pantheon.world/profile/person/Yolanda_of_Poland
|