Очікує на перевірку

Кунегунда Угорська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кунегунда Угорська
Народилася5 березня 1224[1][2]
Естергом, Естергом[d], Esztergom Countyd, Угорське королівство
Померла24 липня 1292(1292-07-24)[3][1] (68 років)
Старий Сонч, Новосандецький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
У ликусвятий

Свята Кінга, Кунегу́нда Угорська (пол. Święta Kinga, угор. Szent Kinga, ісп. Cunegunda de Polonia; 1224 — 24 липня 1292, Старий Сонч) — найстарша донька угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини, дружина краківсько-сандомирського князя Болеслава V Сором'язливого, клариска, католицька свята, патронка вбогих і гірників соляних шахт.

Є нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Праправнучка української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого. Рідна тітка Короля Русі Юрія І.

Біографія

[ред. | ред. код]

Кунегунда була найстаршою з 10 дітей Бели IV. Її сестрами були св. Маргарита Угорська, бл. Йолента — дружина калішського князя Болеслава Побожного, Констанція — дружина галицького князя, короля Русі Лева І, Анна — дружина галицького князя, бана Мачви і Славонії Ростислава Михайловича, Єлизавета — дружина баварського герцога Генриха ХІІІ Віттельсбаха, брат Стефан став королем Угорщини.

Батько Бела IV заручив її 1239 р. з Болеславом, сином покійного краківського князя Лешка Білого. До повноліття її відіслали до двору матері нареченого княжни Гремислави. Весілля відбулось 1247 р., але подружжя уклало угоду про шлюб чистоти і фізично він не був реалізований. За легендою Кунегунда спричинилась до початку видобутку солі з шахт Бохні і Велички, спровадивши з Угорщини перших гірників. Після смерті чоловіка 1279 р. вона заклала у Старому Сончі монастир кларисок, де перебувала до смерті 1292 року.

Канонізація

[ред. | ред. код]

Св. Кунегунду чи Кінгу беатифікував 1690 р. Папа Римський Олександр VIII. Папа Римський Бенедикт XIII проголосив св. Кінгу 1715 р. патронкою королівства Польщі і Литви, а 1901 р. її проголосили патронкою тарновської дієцезії. Канонізував св. Кінгу 16 червня 1999 р. папа св. Іван Павло ІІ. День пам'яті - 24 липня.

Культ в Україні

[ред. | ред. код]

Костел в честь блаженної Кінґи збудований у Східниці (нині — храм Св. Миколая ПЦУ) за проєктом польського архітектора Славомира Одживольського у 1895–1896 рр.

Родовід

[ред. | ред. код]

Кунегунда веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Геза II,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
Бела III,
Король Угорщини, Король Галичини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єфросинія Мстиславівна, донька
Великого князя Київського
 
 
 
 
 
 
 
Андрій Єрусалимський,
Король Угорщини, Король Галичини і Волині
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рено де Шатільйон,
князь Антиохійський
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса Антиохійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Констанція,
княгиня Антиохії
 
 
 
 
 
 
 
Бела IV,
Король Угорщини, Король Галичини і Волині
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бертольд III,
маркграф Істрії
 
 
 
 
 
 
 
Бертольд IV,
герцог Меранський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіга Вітельсьбахська
 
 
 
 
 
 
 
Гертруда Меранська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дедо III,
маркграф Лужицький
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса Лужицька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Матильда Генсберг
 
 
 
 
 
 
 
Кунегунда,
Принцеса Угорщини і Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мануїл Ласкаріс
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феодор I Ласкаріс,
імператор Нікейської імперії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Іванна Каратцаїна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Ласкарина
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олексій III Ангел
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Ангеліна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Євфросинія Каматирена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • (пол.)Święta Kinga, dziewica materiały na brewiarz.pl [aktualizacja: 30.06.2009]

Джерела

[ред. | ред. код]