Йорді Кройф

	Йорді Кройф
	Йорді Кройф
Особисті дані
Повне ім'я	Йоган Йорді Кройф; (нід. Johan Jordi Cruijff)
Народження	9 лютого 1974 (50 років)
	Амстердам, Нідерланди
Зріст	183 см
Вага	72 кг
Громадянство	Нідерланди
Позиція	атакувальний півзахисник
Юнацькі клуби
1981—1988; 1988—1992	«Аякс»; «Барселона»
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Йорді Кройф у Вікісховищі

Йо́ган Йо́рді Кройф (нід. Johan Jordi Cruijff; нар. 9 лютого 1974, Амстердам) — колишній нідерландський футболіст, атакувальний півзахисник. Відомий виступами за низку європейських клубів та збірну Нідерландів. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер і функціонер, із серпня 2020 року — головний тренер китайського клубу «Шеньчжень».

Син легендарного нідерландського футболіста, зірки 1960-80-х Йогана Кройфа. Виступав у формі, на якій було зазначене ім'я («Йорді») замість прізвища, бажаючи уникнути порівняння із зірковим батьком^[1].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Займатися футболом почав у футбольній академії амстердамського «Аякса», до якої потрапив у 7-річному віці у 1981 році. 1988 року його батько Йоган Кройф прийняв пропозицію очолити тренерський штаб іспанської «Барселони» і родина Кройфів переїхала до Іспанії. Йорді продовжив займатися футболом в академії каталонського гранда, а з 1992 року почав залучатися до складу фарм-клубу «Барселони», який змагався у Сегунді, другому за ієрархією турнірі Іспанії.

9 вересня 1994 року дебютував у складі головної команди «Барселони», очолюваної батьком. Молодий півзахисник провів у команді два сезони, продемонструвавши непоганий рівень гри, однак був змушений шукати новий клуб після відставки батька з позиції головного тренера «Барселони» у 1996.

У серпні 1996 року перейшов до англійського «Манчестер Юнайтед», з яким уклав чотирирічний контракт. Відразу ж став потрапляти до основного складу команди, однак уже в листопаді того ж року дістав травму. Відновивши ігрові кондиції навесні 1997-го, гравець не зміг повернути своє місце в основі клубу, лише епізодами з'являючись на полі у його складі. Протягом наступних трьох сезонів гравець лише 18 разів виходив на поле в матчах Прем'єр-ліги, у 1999 році половину сезону відіграв на правах оренди за іспанський клуб «Сельта Віго».

Після завершення контракту з «Манчестер Юнайтед» влітку 2000 року гравець на правах вільного агента приєднався до складу іншого іспанського клубу, «Депортіво Алавес», який на той час змагався в елітному Прімера Дивізіоні. Найбільшим досягненням гравця з цією командою був вихід до фіналу розіграшу Кубка УЄФА 2001 року, в якому іспанці поступилися англійському «Ліверпулю» лише у додатковий час. При цьому саме Йорді зрівняв рахунок наприкінці основного часу зустрічі, забивши гол на 89-й хвилині. Грав за «Депортіво Алавес» до кінця сезону 2002-03, за результатами якого клуб вибув з елітного дивізіону іспанської першості.

Сезон 2003-04 Йорді відіграв за барселонський «Еспаньйол», в якому був постійним гравцем основного складу. Протягом 2004—2006 років знаходився поза великим футболом, заліковуючи важку травму коліна та підтримуючи форму з командою дублерів «Барселони».

Перед початком сезону 2006-07 уклав однорічний контракт з представником чемпіонату України донецьким «Металургом». Контракт згодом було подовжено ще на один рік, однак гравець не зміг повернутися на колишній рівень гри і за два сезони, проведених у Донецьку, виходив на поле лише у 28 матчах чемпіонату України.

Завершив ігрову кар'єру в сезоні 2009-10 виступами за мальтійську команду «Валетта».

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 1995—2004 року залучався до складу невизнаної УЄФА та ФІФА збірної Каталонії, за яку загалом провів 9 матчів, забивши 2 голи.

1996 року своїми впевненими виступами за «Барселону» привернув увагу тренера збірної Нідерландів Гуса Гіддінка і був викликаний до складу команди, що саме готувалася до фінальної частини чемпіонату Європи 1996 року. Провів того року 9 матчів за збірну Нідерландів, у тому числі виходив в основному складі команди під час усіх її чотирьох матчів у рамках фінального турніру Євро-96 в Англії. Має в активі один гол, забитий за нідерландську національну команду, яким він відзначився 13 червня 1996 року в переможному матчі групового турніру Євро-96 проти збірної Швейцарії.

Тренерська і управлінська робота[ред. | ред. код]

Протягом останнього сезону ігрової кар'єри, проведеного на Мальті у складі клубу «Валетта», був фактично граючим тренером команди, поєднував виступи на полі з обов'язками помічника головного тренера.

2010 року вирішив не продовжувати тренерську кар'єру, натомість прийняв пропозицію очолити кіпрський клуб «АЕК» з Ларнаки як директор з футболу. Запросив на посаду головного тренера команди свого співвітчизника Тона Каанена.

У квітні 2012 року прийняв запрошення перейти на посаду спортивного директора ізраїльського клубу «Маккабі» (Тель-Авів), який сплатив кіпріотам компенсацію за передчасне розірвання контракту зі спеціалістом. Протягом періоду роботи нідерландця на цій посаді в «Маккабі» змінилася низка тренерів, проте команда незмінно демонструвала високі результати як на внутрішній арені, так й на рівні єврокубків, зокрема уперше в історії ізраїльського футболу вигравши протягом сезону усі три національні футбольні турніри, а також уперше за попередні 11 років кваліфікувавшись до групової стадії Ліги чемпіонів УЄФА. По завершенні сезону 2016/17, за результатами якого «Маккабі» удруге поспіль не зміг здобути чемпіонський титул, поступившись «Хапоелю» (Беер-Шева), вирішив звільнити ангольського тренера Літу Відігала і відновити власну тренерську кар'єру, ставши головним тренером команди «Маккабі». У сезоні 2017/18, утім, вже під його керівництвом команда знову не виконала завдання на сезон, фінішувавши лише третьою у національній першості.

Вирішивши продовжити роботу на тренерських посадах, у серпні 2018 року очолив команду китайського «Чунцін Ліфань». По завершенні сезону 2019 року залишив клуб, не продовживши тренерський контракт.

3 січня 2020 року був призначений головним тренером збірної Еквадору, на чолі якої не провів не лише жодної офіційної гри, але й навіть тренувальних зборів, які у першій половині 2020 року не проводилися через пандемію COVID-19. Але в Еквадорській федерації футболу за цей час змінилося керівництво, яке у липні 2020 року відмовилося від послуг нідерландця на користь досвідченішого аргентинського спеціаліста Густаво Альфаро.

Вже наступного місяця Йорді повернувся до Китаю, очоливши тренерський штаб команди «Шеньчжень».

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Статистика матчів і голів за збірну — Нідерланди

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
24-4-1996	Роттердам	Нідерланди	0 – 1	Німеччина	товариський матч	-
29-5-1996	Тілбург	Нідерланди	2 – 0	КНР	товариський матч	-	46'
4-6-1996	Роттердам	Нідерланди	3 – 1	Ірландія	товариський матч	-	75'
10-6-1996	Бірмінгем	Нідерланди	0 – 0	Шотландія	ЧЄ 1996 - 1-й етап	-
13-6-1996	Бірмінгем	Швейцарія	0 – 2	Нідерланди	ЧЄ 1996 - 1-й етап	1	84'
18-6-1996	Лондон	Англія	4 – 1	Нідерланди	ЧЄ 1996 - 1-й етап	-
22-6-1996	Лондон	Франція	0 – 0 д.ч. (5 – 4 п.п.)	Нідерланди	ЧЄ 1996 - чвертьфінал	-	69'
31-8-1996	Амстердам	Нідерланди	2 – 2	Бразилія	товариський матч	-	46'
5-10-1996	Кардіфф	Уельс	1 – 3	Нідерланди	Відбір до ЧС 1998	-	46'
Усього		Матчів	9		Голів	1