Йоган Кройф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Йоган Кройф
Oefeninterland Nederland tegen Argentinië 4-1; nr. 6, 7 Cruyff, kop.jpg
Особові дані
Повне ім'я Гендрік Йоганнес Кройф
(Hendrik Johannes Cruijff)
Народження 25 квітня 1947(1947-04-25)
  Амстердам, Нідерланди
Смерть 24 березня 2016(2016-03-24) (68 років)
  Барселона, Іспанія
Зріст 180 см
Вага 68 кг
Громадянство Flag of the Netherlands.svg Нідерланди
Позиція нападник
Номер 14
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1964—1974
1973—1978
1979
1980
1980—1981
1981
1981—1983
1983—1984
Нідерланди «Аякс»
Іспанія «Барселона»
США «Лос-Анджелес Ацтекс»
США «Вашингтон Сенаторс»
Іспанія «Леванте»
США «Вашингтон Сенаторс»
Нідерланди «Аякс»
Нідерланди «Феєнорд»
239 (190)
143 (48)
27 (14)
27 (10)
10 (2)
5 (2)
36 (14)
33 (11)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1966—1977 Нідерланди Нідерланди 48 (33)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1985—1988
1988—1996
2009—
Нідерланди «Аякс»
Іспанія «Барселона»
Flag of Catalonia.svg Каталонія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 30 липня 2010.

Йо́ган Кройф (нід. Johan Cruijff МФА: [ˈjoːɦɑn ˈkrœy̯f], повне ім'я: Гендрік Йоганнес Кройф, нід. Hendrik Johannes Cruijff); 25 квітня 1947, Амстердам, Нідерланди — 24 березня 2016, Барселона, Іспанія) — видатний голландський футболіст і наставник. Відомий своїми виступами за «Аякс» (Амстердам) і «Барселону».

Триразовий володар «Золотого м'яча». Віце-чемпіон світу 1974. Найкращий футболіст «Аякса» та збірної Голландії всіх часів. Міжнародна федерація футбольної історії і статистики назвала його найкращим гравцем Європи у XX столітті. Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший нідерландський футболіст 50-річчя (1954—2003).

Життєпис[ред.ред. код]

«Аякс» Амстердам[ред.ред. код]

Народився 25 квітня 1947 року в Амстердамі. Ще з дитинства захопився футболом, оскільки мама працювала технічною працівницею у відомому клубі «Аякс». Вихованець юнацької академії клубу — «Де Тукомст» (нід. «De Toekomst»).

Перша гра за основний склад «Аякса» — 24 жовтня 1964 року. Амстердамський клуб поступився «Гронінгену» 1:3, проте єдиний гол забив саме Йоган. Той сезон «Аякс» провалив, посівши 13 місце — така низька позиція залишається найгіршою у історії клубу і до сьогодні. Ще у ході чемпіонату до команди запросили нового наставника — Рінуса Міхелса. Він налагодив гру і одним з головних фігур на полі став юний Кройф. Вже наступного року «Аякс» перемагає у чемпіонаті, згодом повторивши це досягнення у 1967 і 1968 роках. У сезоні 1966/67 Кройф забиває 33 м'ячі в першості Голландії і стає найкращим бомбардиром. Потужно грала уся команда — всього вона забила 122 голи.

Великі європейські досягнення почалися для Йогана у сезоні 1968/69 — «Аякс» потрапив до фіналу Кубка чемпіонів. У півфіналі голландці здолали «Бенфіку» лише у додатковому матчі (пенальті тоді ще не використовували) — у 3 іграх з з португальцями Кройф забив 3 голи. Хоча досвідченіший «Мілан» і виграв фінал, але для нападника турнір виявися вдалим — він став найкращим бомбардиром свого клубу — 6 голів.

Рінуса Міхелса вважають засновником «тотального футболу» — концепції, згідно з якою всі футболісти перебувають у постійному русі та міняються позиціями на полі. Кройф став символом «Аякса» і тотального футболу — навколо його фігури тренер будував гру у нападі. Голландський клуб тричі поспіль (у 1971—1973 рр.) виграє Кубок європейських чемпіонів, а Кройфа нагороджують найпрестижнішою футбольною нагородою Європи — «Золотим м'ячем» у 1971, 1973 та 1974 роках. «Аякс» стає найсильнішою командою континенту.

Блискуче відіграв Кройф сезон 1971/72 — клуб виграє чемпіонат Голландії, Кубок країни і перемагає у Кубку чемпіонів. Йоган стає найкращим бомбардиром першості Голландії з результатом 25 забитих м'ячів. У фіналі Кубка чемпіонів проти «Інтера» нападник робить дубль — перемога 2:0. Того ж року його команда виграє Міжконтинентальний кубок, вигравши двоматч з аргентинським «Індепендьєнте». Голландець був серед фаворитів на здобуття «Золотого м'яча», але його вручили чемпіонові Європи-72 німцю Францу Бекенбауеру. Протистояння Бекенбауер—Кройф (оборонець проти нападника) стає одним із знакових у європейському футболі 70-х років.

Перехід до «Барси» і подальша кар'єра[ред.ред. код]

У середині сезону 1973/74 Кройф переходить до іспанської «Барселони», яку з 1971 року тренує Рінус Міхелс. Сума трансферу б'є усі попередні рекорди — 2 000 000 доларів. Після цього переходу голландський клуб починає втрачати колишню силу.

На світовому рівні «тотальний футбол» і Кройф разом із ним досягли величезного успіху на чемпіонаті світу 1974. Збірна Голландії стала одкровенням турніру, демонструючи швидкісний і ефектний футбол, який одразу ж зробив «ораньє» одними з фаворитів. Основу збірної становили футболісти «Аякса» із невеликими вкрапленнями з інших команд. У фіналі голландці програли ФРН — 1:2.

У столиці Каталонії Кройф грав до 1979 року, коли поїхав виступати до США — у команди «Лос-Анджелес Ацтекс» і «Вашингтон Сенаторс». У кінці 70-х — на початку 80-х років американські команди отримували чималі кошти від великих компаній і, завдяки цьому, могли запрошувати зірок європейського футболу.

У сезонах 1981/82 та 1982/83 нападник повернувся у рідний клуб «Аякс», але після суперечок із керівництвом команди Кройф перейшов до одвічного суперника «Аякса» — роттердамського «Феєнорда». Там він провів останній сезон у ранзі гравця — 1983/84 і привів «Феєнорд» до чемпіонства та перемоги в кубку країни.

Тренерська робота[ред.ред. код]

Першим клубом Кройфа-тренера став амстердамський «Аякс». У 1985/86 «Аякс» стає віце-чемпіоном Голландії та здобуває Кубок Голландії. Цей трофей дозволив стартувати у Кубку володарів кубків. Команда Кройфа виграла цей трофей. Перемігши у фіналі «Локомотив» (Лейпциг) — єдиний гол забив лідер атак Марко ван Бастен. Після цього тренера запросили очолити «Барселону».

Титули та досягнення[ред.ред. код]

Як гравця[ред.ред. код]

Збірна Голландії[ред.ред. код]

«Аякс»[ред.ред. код]

«Барселона»[ред.ред. код]

«Феєнорд»[ред.ред. код]

  • Чемпіон Голландії: 1984
  • Кубок Голландії: 1984

Як тренера[ред.ред. код]

«Аякс»[ред.ред. код]

«Барселона»[ред.ред. код]

  • Чемпіон Іспанії: 1991, 1992, 1993 та 1994
  • Кубок Іспанії: 1990
  • Суперкубок Іспанії: 1991, 1992 і 1993
  • Кубок володарів кубків: 1989
  • Кубок європейських чемпіонів: 1992
  • Суперкубок УЄФА: 1993

Виступи за клуби[ред.ред. код]

Сезон Клуб Ігри М'ячі
1964/65 «Аякс» 10 4
1965/66 «Аякс» 19 16
1966/67 «Аякс» 30 33
1967/68 «Аякс» 33 25
1968/69 «Аякс» 29 24
1966/70 «Аякс» 33 23
1970/71 «Аякс» 25 21
1971/72 «Аякс» 32 25
1972/73 «Аякс» 26 16
1973/74 «Аякс» 2 3
1973/74 «Барселона» 32 16
1974/75 «Барселона» 30 7
1975/76 «Барселона» 29 6
1976/77 «Барселона» 30 14
1977/78 «Барселона» 28 5
1979 «Лос-Анджелес» 27 14
1980 «Вашингтон» 27 10
1980/81 «Леванте» 10 2
1981 «Вашингтон» 5 2
1981/82 «Аякс» 15 7
1982/83 «Аякс» 21 7
1983/84 «Феєнорд» 33 11

Цитати[ред.ред. код]

«Футбол — дуже проста гра. Навіщо робити пас на 50 метрів з можливою втратою, якщо просто можна передати м'яч ближньому, а вже той віддасть м'яч партнеру? Найкраща ідея — завжди найпростіша. Ви не хочете, щоб вам забили гол? Просто тримайте м'яч у себе, не віддавайте його суперникові. Найбільше я люблю дивитися, як грають діти у дворі. Це найщиріший футбол. Саме той, в який і грали мої команди»[1]

Виноски[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • «Великие клубы». Приложение к еженедельнику «Футбол» № 1 (12), січень 2006 р.

Посилання[ред.ред. код]