Каланчак (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Каланчак
Kalanchak gerb.gif Kalanchak prapor.gif
Герб Каланчака Прапор Каланчака
Каланчак
Kalanchatskyi.jpg
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Каланчацький район
Рада Каланчацька селищна рада
Код КОАТУУ: 6523255100
Основні дані
Засноване 1794
Статус з 1967 року
Площа 21,706 км²
Населення 9518 (01.01.2011)[1]
Густота 438,5 осіб/км²
Поштовий індекс 75800
Телефонний код +380 5530
Географічні координати 46°15′08″ пн. ш. 33°17′26″ сх. д. / 46.25222° пн. ш. 33.29056° сх. д. / 46.25222; 33.29056Координати: 46°15′08″ пн. ш. 33°17′26″ сх. д. / 46.25222° пн. ш. 33.29056° сх. д. / 46.25222; 33.29056
Висота над рівнем моря м
Водойма р. Каланча
Відстань
Найближча залізнична станція: Каланчак
До станції: 16 км
До обл. центру:
 - залізницею: 80 км
 - автошляхами: 84,9 км
Селищна влада
Адреса 75800, смт. Каланчак, вул. Херсонська, 1
Голова селищної ради Зінчук Володимир Калинович
Карта
Каланчак is located in Україна
Каланчак
Каланчак
Каланчак is located in Херсонська область
Каланчак
Каланчак

Commons-logo.svg Каланчак у Вікісховищі

Каланчак — селище міського типу, адміністративний центр Каланчацького району Херсонської області, колишній центр Каланчацької волості Дніпровського повіту Таврійської губернії. Відстань до облцентру становить близько 84 км і проходить автошляхом E97.

Основні відомості[ред.ред. код]

Лежить на річці Каланча, за 23 км від залізничної станції Каланчак.

Населення (тисяч мешканців): 1978 — 9,6; 1990 — 11,9.

Засновано 1794. Селище міського типу від 1967.

Середня температура січня: —2,7°. Середня температура липня: +23,4°. Опадів 314 мм на рік.

Площа зелених насаджень — 133,4 га.

Маслозавод, харчосмакова фабрика.

Історія[ред.ред. код]

Походження назви селища трактується по-різному. Наприклад, Є. П. Шевельов у статті «Про деякі городки і кургани в Дніпровському повіті Таврійської губернії» зазначає: «… за сім верстов од скарбового села Каланчак є невелике старовинне укріплення, котре навколишні жителі називають городком». Це укріплення в татар називалося «Кале-Кучук» (мала фортеця). Тому нібито і саме село дістало назву «Каланчак».

У середні віки у степовій Таврії цілу низку назв створили тюрські родові об'єднання. Розшифрувати їх важко, бо нерідко першопоява переозвучувалась, як у староукраїнських, так і в мусульманських джерелах.Типовий приклад - Каланчак. Це найменування має ряд варіантів: Каланчак (літопис Самовидця), Колончик (реаляція 1750 р.), Колончак (у різних документах), Канлинчак, Канилчак (у турецьких рукописах), Какличик (Ф. Брун), Количка (нім. автор Туеман, що написав розвідку "Кримське ханство" 1784 р.).

У другій половині XVI ст. поблизу теперішнього Каланчака, неподалік від кам'яного мосту відбулась сутичка між козацьким військом під проводом Богдана Ружинського та татарами на чолі з Девлет-Гіреєм. Бій закінчився перемогою козаків, розбиті татари відступили. Ружинський, відрізавши частину відступаючих, погнав їх до Каланчацького лиману. У вирішальний момент він увів у бій кінний резерв і знищив ті чамбули, що були притиснуті до затоки, не дозволивши ханові прийти їм на допомогу.

Станом на 1886 рік в селі мешкало 4100 осіб, налічувалось 640 дворів, існували православна церква, школа та 5 лавок[2].

На початку ХХ ст. у Каланчаку почали з'являтися перші промислові підприємства для переробки сільськогосподарських продуктів. Протягом 1899-1913 рр. в селі з'явилось п'ять парових млинів, дві олійниці. Діяло 2 цегельні заводи, що давали додатково і черепицю.

Торгівлю вели більшедвох десятків дрібних лавок, з річним оборотом до 140 тис. крб.

З 1873 року в Каланчаку працює щорічний ярмарок, де продавалась худоба, коні, продукти землеробства, кожухи, мануфактура. А з 1887 р. щонеділі став збиратися базар.

У 1843 році було відкрито церковно-приходську школу на два класи. Медичного ж закладу на селі не було 68 років. Земську лікарню на 8 ліжок відкрили тільки в 1911 році. Її обслуговував один лікар.

Приватна аптека діяла на селі з 1903 року.

У 1912 році було відкрито першу бібліотеку.

5 травня 1931 року було засновано газету "Слава Праці", що друкується і понині.

За період Другої Світової війни приблизно 2000 каланчакців-солдатів брали участь у бойових діях, з них 1549 осіб загинуло.

21 березня 2014-го загинув біля селища Каланчак внаслідок вибуху самохідної артилерійської установки солдат 26-ї бригади Олександр Мартинюк. Згідно з висновками комісії, вибух стався через потрапляння невідомого пристрою в башту САУ. З п'яти членів екіпажу троє зазнали опіків, механік-водій залишився неушкодженим.

Храми[ред.ред. код]

  • Свято-Преображенська парафія УПЦ МП
  • Парафія усіх Святих Землі Української УАПЦ

Відомі особи[ред.ред. код]

У Каланчаку народилися

Каланчацьку школу № 1 закінчив Ігор Кондратюк.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.