Камілла, герцогиня Корнуольська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камілла-Розмарі Маунтбеттен-Віндзор
Camilla Rosemary Mountbatten-Windsor
Coat of Arms of Camilla, Duchess of Cornwall.svg
герцогиня Корнуольська
з 9 квітня 2005 року
Монарх: Єлизавета II
Попередник: Діана Спенсер
 
Освіта: Queen's Gate Schoold і University of London Institute in Parisd
Народження: 17 липня 1947(1947-07-17) (73 роки)
Лондон
Громадянство: Велика Британія
Віросповідання: Англіканська церква
Батько: Брюс Шанд
Мати: Rosalind Cubittd[1][2]
У шлюбі з: Ендрю Паркер-Боулз (1973 - 1995)
Чарльз, принц Уельський (2005 - нині)
Діти: Том Паркер-Боулз, Лора Лопес
Нагороди:
дама Великого хреста Королівського Вікторіанського ордена Національний орден за заслуги в званні Великого Хреста

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Камілла, герцогиня Корнуольська — друга дружина (з 9 квітня 2005) Чарльза, принца Уельського, спадкоємця британського престолу. Має також титули «принцеса Уельська» (не використовує), «герцогиня Ротсейська», «графиня Честерська».

Дитинство та юність[ред. | ред. код]

Камілла Розмарі Шанд народилась в Госпіталі Королівського коледжу, Лондон 17 липня 1947 року. Вона росла в The Laines[3] — заміському будинку 18 століття у Плумптоні, Східний Сассекс[4] і у триповерховому будинку у Південному Кенсінгтоні, другому будиноку її сім'ї. Її батьками були офіцер британської армії, який пізніше став бізнесменом майор Брюс Шанд (1917—2006) та його дружина Розалінд (в дівоцтві Кубітт; 1921—1994). У неї є молодша сестра, Аннабель Елліот, і молодший брат Марк Шанд (1951—2014)[5]. Її прабабуся по матері, Аліса Кеппель, була коханкою короля Едуарда VII з 1898 по 1910 рік[6]. 1 листопада 1947 року Каміллу охрестили в Церкві Фірла, в Східному Сассексі[7]. Мати Камілли була домогосподаркою[8], тоді як її батько мав різні ділові інтереси після звільнення з армії. Він, особливо, відомий тим що був партнером у Block, Grey and Block, фірмі торговців вином, яка знаходилась на Саут-Едлі Стріт, Мейфер, згодом він приєднався до фірми Елліс, Сон та Відлер, яка знаходилась в Гастінгсі та Лондоні[9][10]. У дитячі роки Камілла стала завзятим читачем завдяки впливу батька, який читав їй часто. Вона виросла з собаками та котами і в молодому віці навчилася кататись на поні, приєднавшись до таборів Поні Клубу. За її словами, її дитинство «було досконалим з усякого погляду»[4].

У п'ятирічному віці Камілла була відправлена ​​до Дамбреллса, в змішану шкколу в селі Дітлінг[4]. Вона залишила Дамбреллів у віці десяти років, щоб відвідувати школу Королевих воріт на вулиці Королівських воріт, в Південному Кенсінгтоні. Її однокласники в школі знали її як «Мілу»; серед її однокласників була співачка Твінкл, яка описала її як дівчину «внутрішньої сили», що випромінює «магнетизм і впевненість»[4]. Однією з вчителів у школі була письменниця Пенелопа Фіцджеральд, яка викладала французьку мову і запам'ятала Камілу як «яскраву та жваву». Камілла залишила школу з одним рівнем O в 1964 році; її батьки не змусили її залишатися для отримання рівня A[4]. У віці шістнадцяти років вона виїхала за кордон, щоб відвідувати Пансіон шляхетних дівчат Mon Fertile, яке закінчила в Толошні, Швейцарія[11]. Закінчивши курс у Швейцарії, вона прийняла рішення і поїхала до Франції вивчати французьку мову та французьку літературу в Інститут Лондонського університету в Парижі на півроку[12][11].

25 березня 1965 року Камілла була дебютанткою в Лондоні[4], вона була однією з 311 того року. Після переїзду з дому вона винаймала невелику квартиру в Кенсінгтоні зі своєю подругою Джейн Віндхем, племінницею декоратора Ненсі Ланкастер. Пізніше вона переїхала у більшу квартиру в Белгравії, яку вона ділила зі своєю орендавицею леді Мойрою Кемпбел, дочкою герцога Аберкорна, а згодом з Вірджинією Карінгтон, дочкою політика Лорда Керрінгтона[13]. Вірджинія була одружена з дядьком Камілли Генрі Кубіттом з 1973 по 1979 рік[14] (а в 2005 році вона стане особистим помічником Каміли і принца Чарльза[15]). Камілла працювала секретарем для різних фірм у Вест-Енді, а згодом була прийнята на роботу в якості портьє в фірму Sibyl Colefax & John Fowler в Мейфері[4]. У вільний час вона стала пристрасним вершником і часто відвідувала кінні заходи[4]. У неї також була пристрасть до живопису, що врешті-решт призвело до її приватного навчання з художником, хоча більшість її робіт «закінчилася на смітнику»[16]. Інші інтересами були риболовля та садівництво[17].

Перший шлюб[ред. | ред. код]

Наприкінці 1960-х років Камілла познайомилася з Ендрю Паркерером Боулзом — який потім став офіцером гвардії та лейтенантом у Blues and Royals—[4] через його молодшого брата Саймона Паркера Боулза, який працював у винній фірмі її батька в Мейфері[4]. Після довгих відносин, які то відновлювались то припинялись, Ендрю і Камілла оголосили про свою заручини в «Таймс»[18] в 1973 році, одружившись 4 липня того ж року в римо-католицькій церемонії в гвардійській каплиці в казармі Веллінгтон в Лондоні[4].Каміллі було 25 років, а Паркер Боулзу — 33 роки. Її весільну сукню розробив британський будинок моди Bellville Sassoon, а до подружок нареченої входила хрещена дочка Паркер Боулза леді Емма Герберт[19]. Весілля було «весіллям року»[20], на яке було запрошено 800 гостей[21]. Серед гостей на церимонії були присутні члени королівської родини, а саме принцеса Анна, королева Елизавета королева-мати, принцеса Маргарет, графиня Сноуден[20].

Подружжя влаштувало свій будинок у Вілтширі, придбавши садибу Болегід в Аллінгтоні[21] , а пізніше Міддвік хауз в Коршамі[22].У них  двоє дітей: Том (1974 р.н.), хрещеним батьком, якого є принц Чарльз[23]  та Лора (1978 р.н.)[24]. Обоє дітей були виховані в римо-католицькій вірі батька, особливо за життя їхньої бабусі Енн Паркер Боулз; проте Камілла залишилася в англіканській вірі і не перейшла в римо-католицизм[25]. Лора відвідувала католицьку школу дівчат, але вийшла заміж по обряду англіканської церкви, а Том не навчався в коледжі Амплефорта, як його батько, а навчався в Ітоні і був одружений без обряду католицької церкви, а англіканської. Том, як і його батько, перебуває в порядку успадкування графства Макклсфілд[26]. У грудні 1994 року, після 21 року перебування в шлюбі, Камілла та її чоловік розпочали процедуру розлучення на тій підставі, що вони проживали окремо роками. У липні того ж року її мати Розалінд померла від остеопорозу, а її батько згодом назвав це «важким для неї часом»[27]. Їх клопотання було заслухано та задоволено у січні 1995 року у віділлі з сімейних справ Високого судду в Лондоні[28]. Розлучення було остаточно завершено в березні 1995 року[29].

Відносини з принцом Уельським[ред. | ред. код]

Як повідомляється, Камілла та принц Чарльз зустрілися в середині 1971 року[30]. Ендрю Паркер-Боулз закінчив  стосунки з Каміллою в 1970 році і почав зустрічався з принцесою Анною, сестрою Чарльза[31]. Хоча Камілла та Чарльз належали до одного соціального кола та періодично відвідували одні і ті ж заходи, вони офіційно не були знайомі. Їхній біограф Брандрет стверджує, що пара вперше не зустрічалася на матчі з поло, як це прийнято вважати[32][33]. Натомість вони вперше зустрілися в будинку своєї подруги Лусії Санта-Крус, яка офіційно їх представил одне одному[34][35][36]. Вони стали близькими друзями і врешті почали бачити один одного, що було добре відомо в їхньому соціальному колі[37]. Коли вони стали парою, вони регулярно зустрічалися на матчах з поло на галявині Сміта в Віндзорському Великому парку, де Чарльз часто грав у поло[38][39]. Вони також  часто відвідували нічний клуб Аннабель, що знаходився на площі Берклі[39]. Коли стосунки стали більш серйозними, Чарльз познайомився з родиною Камілли в Плумптоні, також він познайомив її з деякими членами своєї родини[40]. Їхні відносини були припинені після того, як Чарльз виїхав за кордон, щоб приєднатися до Королівського флоту на початку 1973 року; однак після цього їхні відносини різко закінчилися[41].

Існують різні твердження про те, чому стосунки пари закінчилися в 1973 році. Роберт Лейсі написав у своїй книзі Her Majesty Queen Elizabeth II що Чарльз познайомився з Каміллою занадто рано, і що він не попросив її чекати на нього, коли він виїхав за кордон виконувати військові обов'язки[42]. У своїй книзі «Діана» Сара Бредфорд написала, що знайомий Лорда Маунтбаттена заявив, що Маунтбаттен домовлявся про те, щоб Чарльза перевезти за кордон для припинення відносин з Каміллою, щоб зникли препони для стосунків між Чарльзом та його онукою Амандою Кначбулл[43]. Деякі джерела припускають, що королева Єлизавета Королева мати не схвалила шлюб, оскільки хотіла, щоб Чарльз одружився з однією із онучок своєї близької подруги, леді Фермой[44]. Інші джерела також припускають, що Камілла не хотіла одружуватися з Чарльзом, але натомість хотіла вийти заміж за Ендрю Паркер-Боулза, оскільки у неї були стосунки з Паркер-Боулзом, які почалися наприкінці 1960-х років[45] , або те що Чарльз вирішив, що не вийде заміж, поки йому не настане тридцять років[46].

Загалом, більшість королівських біографів погодилися, що навіть якби Чарльз і Камілла хотіли одружитися або намагалися отримати схвалення на шлюб, це було б відхилено, тому що, за словами кузини Чарльза та його хрещеної матері Патріції Маунтбаттен, деякі палацові придворні в той час знайшли Каміллу непридатну, для ролі  дружини  майбутнього короля. У 2005 році вона заявила: «З огляду на теперишній час, ми можемо сказати, що Чарльз повинен був одружитися з Каміллою, коли він вперше мав такий шанс. Вони ідеально підходять одне одному, ми це знаємо зараз. Але це було неможливо.»[47] «це не було б можливо, тоді.»[48]. Коли Чарльз почув про заручини Камілли та Ендрю Паркера-Боулза у 1973 році, він написав лорду Маунтбаттену: «Я вважаю, що почуття порожнечі з часом пройде»[47]. Проте вони залишилися друзями[49][50]. У серпні 1979 року лорд Маунтбаттен був убитий Тимчасовою Ірландською республіканською армією.Чарльз зазнав великої скорботи від його смерті і нібито відновив стосунки з Каміллою для розради. У цей період серед близьких друзів  «Паркера-Боулза» та гравців по поло почали поширюватися чутки про те, що вони відновили свої інтимні стосунки[51]. Джерела, близькі до Камілли, підтвердили, що до 1980 року вони справді знову відновили свої романтичні відносини[52]. Як повідомляється, чоловік Камілли схвалив їх відносини[53], хоча він сам мав численних коханок протягом усього їхнього шлюбу[54][55]. У 1981 році Чарльз одружився з леді Діаною Спенсер[56].

Їх відносини стали публічно відомими у пресі через десятиліття, завдяки публікації книги Діана: Її справжня історія у 1992 році[57], після неї в 1993 році[58],відбувся скандал з прослуховуванням та подальщої публікації в пресі телефоної розмови принца Чарльза і Камілли, яке отримало назву «Каміллагейт». Книга та телефонна розмова завдали шкоди популярності Чарльза[59]. Тим часом ЗМІ негативно відносилися до Камілли[60]. У 1994 році Чарльз нарешті розповів про свої стосунки з Каміллою в телевізійному інтерв'ю з Джонатаном Дімблбі. Він сказав в інтерв'ю Дімблбі: "Місіс Паркер-Боулз є моїм чудовим другом … другом дуже довго. Вона буде ще довго буде другом[61]. Пізніше він в інтерв'ю зізнався, що відносини між ним і Каміллою відновилися після того, як його шлюб «безповоротно розірвався» в 1986 році[62][63]. Слідом за цим подружжя Паркер-Боулз спільно подало на розлучення в 1994 році[61]. Через рік Ендрю Паркер-Боулз одружився з Розмарі Пітман (яка померла в 2010 році)[64][65].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Дама Королівського сімейного ордена королеви Єлизавети II (30 жовтня 2007)
  • Дама Великого хреста Королівського Вікторіанського ордена (9 квітня 2012 року)[66]
  • Компаньйон ордена Зірки Меланезії (3 листопада 2012 р.)[67]
  • Пам'ятна медаль до 100-річчя Саскачеван 2005
  • Медаль Діамантового ювілею королеви Єлизавети II (2012)
  • Дама Великого хреста ордена «За заслуги» (Франція, 2014)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Kindred Britain
  3. THE LAINES, Plumpton - 1238285 | Historic England. historicengland.org.uk (en). Процитовано 2020-04-13. 
  4. а б в г д е ж и к л м Brandreth, Giles (2013-08-01). Companion interview. BSAVA Companion 2013 (8). с. 34–35. ISSN 2041-2487. doi:10.22233/20412495.0813.34. Процитовано 2020-04-13. 
  5. Duchess of Cornwall's brother dies. BBC News (en-GB). 2014-04-24. Процитовано 2020-04-13. 
  6. Certificate in Genealogical Research, Boston University; B. A., Carnegie Mellon University. Family Tree of Camilla Parker-Bowles. ThoughtCo (en). Процитовано 2020-04-13. 
  7. Yvonne's Royalty Home Page: Royal Christenings. web.archive.org. 2011-08-06. Процитовано 2020-04-13. 
  8. 49449, 1890-11-29, JUNOR (Rev. Dr Kenneth F.). Art Sales Catalogues Online. Процитовано 2020-04-13. 
  9. Obituary: Bruce Shand (en-GB). 2006-06-11. Процитовано 2020-04-13. 
  10. Camilla 'Devastated' By Father's Death. www.cbsnews.com (en-US). Процитовано 2020-04-13. 
  11. а б HRH The Duchess of Cornwall | Prince of Wales. www.princeofwales.gov.uk (en). Процитовано 2020-04-13. 
  12. Camilla Duchess of Cornwall in Paris on first solo visit abroad. HELLO! (en). 2013-05-28. Процитовано 2020-04-13. 
  13. Lytton, Edward Robert Bulwer Lytton, Earl of, 1831-1891. (1883, c1881). Lucile. James R. Osgood and Company. OCLC 549464084. 
  14. Brandreth, Giles (2013-08-01). Companion interview. BSAVA Companion 2013 (8). с. 34–35. ISSN 2041-2487. doi:10.22233/20412495.0813.34. Процитовано 2020-04-13. 
  15. More help for Charles and Camilla (en-GB). 2005-11-23. Процитовано 2020-04-13. 
  16. Perry, Keith (2014-02-18). My paintings were so bad they went in bin, jokes Duchess of Cornwall (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2020-04-13. 
  17. Smith, David (2005-02-13). Focus: The Royal Marriage. The Observer (en-GB). ISSN 0029-7712. Процитовано 2020-04-13. 
  18. Graham, John P. (John Paul), author. Devils Tower National Monument : geologic resource evaluation report. OCLC 1121643382. 
  19. «Major A.H. Parker Bowles and Miss C.R. Shand», The Times, 5 July 1973.
  20. а б Graham, p. 39
  21. а б Brandreth, p.187
  22. Pink Floyd drummer Nick Mason welcomes Camilla back to her old home ground | The Wiltshire Gazette and Herald. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 2020-04-13. 
  23. Graham, p. 43
  24. Graham, p. 44
  25. Eden, Richard (2008-06-14). Duchess of Cornwall Camilla Parker Bowles's grandchild wins Royal baptism (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2020-04-13. 
  26. Brandreth, p. 174
  27. Brandreth, pp. 280–81
  28. Junor. The Duchess. p. 134.
  29. Wayback Machine. web.archive.org. 2013-11-12. Процитовано 2020-04-13. 
  30. Brandreth, p. 181
  31. Brandreth, p. 177
  32. Brandreth, p. 320
  33. Mayer, p. 98
  34. Junor. The Duchess. p. 9.
  35. Brandreth, p. 178
  36. Mayer, pp. 97–98
  37. Graham, p. 29
  38. Brandreth, p. 178
  39. а б Brandreth, p. 181
  40. Graham, pp. 32-33
  41. Brandreth, pp. 182–85
  42. Lacey, p. 268
  43. Bradford, Sarah (2007-07-03). Diana (en). Penguin. ISBN 978-1-101-53324-6. 
  44. Erickson, Carolly (2005-03). Lilibet: An Intimate Portrait of Elizabeth II (en). Macmillan. ISBN 978-0-312-33938-8. 
  45. Brandreth, p. 185
  46. Brandreth, p.196
  47. а б Brandreth, p.162
  48. Brandreth, p.183
  49. Brandreth, p. 206
  50. Graham, p. 42
  51. Graham, pp. 47-48
  52. Graham, p. 48
  53. Kelly, p. 465
  54. Junor, Charles, p. 48
  55. Junor. The Duchess. p. 68.
  56. Brandreth, p. 235
  57. Brandreth, pp. 269–70
  58. Brandreth, p. 257
  59. Brandreth, p.275
  60. Brandreth, pp. 274-76
  61. а б Brandreth, p. 280
  62. Dimbleby, p.395
  63. Junor. The Duchess. p. 125.
  64. Graham, p. 284
  65. Eden, Tim Walker Edited by Richard. Rosemary Parker Bowles dies after battle against cancer (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2020-04-13. 
  66. Queen's Printer (9 April 2012). "The Duchess of Cornwall appointed to the Royal Victorian Order". Прес-реліз. Переглянутий 9 April 2012.
  67. Diamond Jubilee: Charles and Camilla on Papua New Guinea tour. BBC. 3 November 2012. 


Посилання[ред. | ред. код]