Капітуляція під Переволочною

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Капітуляція під Переволочною
Велика Північна війна
Perewolotnja-1709.PNG
Карта, що відображує здавання у полон:
червоним = росіяни, синім = шведи. Зліва внизу: Карл XII переправляється через Дніпро.
Координати: 48°49′00″ пн. ш. 34°07′00″ сх. д. / 48.816667000027777589821° пн. ш. 34.116667000027774747650° сх. д. / 48.816667000027777589821; 34.116667000027774747650
Дата: 30 червня 1709 (за ст. ст.)
1 липня 1709 (за шведським календарем)
11 липня 1709 (за н. ст.)
Місце: Переволочна, нинішня Україна
Результат: капітуляція шведів без бою
Сторони
Naval Ensign of Sweden.svg Швеція
Flag of the Cossack Hetmanat.svg Військо Запорозьке
Flag of Russia 1668.png Московське царство
Командувачі
Naval Ensign of Sweden.svg Адам Людвіг Левенгаупт Flag of Russia 1668.png Олександр Меншиков
Військові сили
12.575 9.000
Втрати
потрапили в полон 983 офіцери, 12.575 вояків та 6.456 нестройовиків [1]

Капітуляція біля Переволочної — добровільне здавання у полон майже цілої шведської армії 30 червня (за ст. ст.)/11 липня 1709 р.

Передісторія[ред. | ред. код]

Докладніше: Полтавська битва

Після поразки під Полтавою Карл XII мав намір перевести шведське військо на інший бік Ворскли біля села Білики, що на південь від Полтави, і таким чином дійти до татарських земель. На наступний ранок після битви, від моменту відходу з Нових Санжар ніякі накази не віддавалися, і похід продовжувався по правому березі Ворскли. Біля містечка Кишенька був брід через Ворсклу, але через помилки, яких припустилися кілька офіцерів, військо пройшло повз це місце і дійшло до Переволочної, що на 5 км далі вниз.

Перебіг[ред. | ред. код]

Коло Переволочної Адам Людвіг Левенгаупт та інші вищі офіцери надавали Карлові XII шанс перейти Дніпро з півторатисячним почтом і просуватися далі в напрямку володінь Османської імперії; серед причин, чому король захотів туди переправитися, було його бажання швидко дістатися Польщі. За власним планом Карла, Левенгаупт супроводжував би його в переході через Дніпро, але той забажав залишитися і командувати армією. Король наказав Левенгаупту вести армію через Ворсклу на татарську займанщину, і генерал пообіцяв виконати цей наказ. Вранці 1 липня до шведських військ наблизився князь Меншиков з частиною російської армії чисельністю до 9000 осіб, здебільшого кавалерією. Левенгаупт не хотів вступати у бій з росіянами, і після наради й голосування старших офіцерів вирішив здатися.

Наслідки[ред. | ред. код]

Капітуляція ознаменувала кінець колись могутньої шведської армії та стала фактором перемоги Росії в Великій Північній війні. Генерала Левенгаупта було взято в полон, де він і помер у 1719 р. Карл XII нічого не зробив, щоб хоча б спробувати його визволити з полону, перебуваючи в Бендерах в тодішній Османській імперії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Peter Englund. = Poltava. — 1988. — С. 340-341. — ISBN 91-7486-050-x.