Кежмарок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто Кежмарок
словац. Kežmarok

±к:нп, засновані 1251 ±к:нп, засновані 1251

герб
Новий протестантський костел
Новий протестантський костел
Новий протестантський костел
Основні дані
Країна SK Словаччина
Край Пряшівський
Окрес Кежмарок → SPARQL ←
Столиця для Кежмарок

Перша згадка 1251
Засновано 1251

Водойма Попрад (річка)
Висота над р.м. 627[2] м
Площа 24,78 км² (2022)[1]
Населення 15 304 (2022)[3]
· густота 619,09 осіб/км² (2022)[4]
Міста-побратими Вайльбург, Гливиці, Пржибрам, Купишкіс
Телефонний код +421-52[2]
Автомоб. ном. KK
Поштовий індекс 060 01
Місцева влада
Адреса

Mestský úrad Hlavné Námestie 1

060 01 Kežmarok
Вебсторінка kezmarok.sk/navstevnik/
Староста[5] Ігор Шайтлава
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) SK0413523585[6]
OpenStreetMap r2275508  ·R
GeoNames 724503
Транспорт, відстані
До крайового центру
 — фізична 61 км
До Братислави
 — фізична 268 км
Карта
Кежмарок. Карта розташування: Словаччина
Кежмарок
Кежмарок. Карта розташування: Пряшівський край
Кежмарок
Кежмарок (Пряшівський край)
Мапа

Джерела:

  • CMNS: Кежмарок у Вікісховищі
    Протестантський дерев'яний костел занесений до списку ЮНЕСКО

    Кежмарок (словац. Kežmarok) — місто в Словаччині, Кежмарському окрузі Пряшівського краю. Розташоване в східній частині Словаччини під Високими Татрами, на автошляху Попрад- Стара Любовня. У 2008 році місцевий протестантський дерев'яний костел з 1717 р. занесено до списку ЮНЕСКО.

    Географія[ред. | ред. код]

    Протікає річка Любіца.[7]

    Історія[ред. | ред. код]

    Вперше згадується в 1251 році.

    Цікаві Факти[ред. | ред. код]

    Прапор Кежмарку-Синьо-жовтий, подібний до прапору України.

    В Кежмарку на центральній площі існує клітка в яку чоловіки садили своїх жінок за різні провини.

    Пам'ятки культури[ред. | ред. код]

    Історичний центр міста завдяки багатьом утримуваним куьтурним пам'яткам має середньовічний характер і становить міську пам'яткову резервацію — заповідник.

    • пізньоготичний замок та міська фортеця з 15. ст.
    • ратуша в стилі класицизму з 1461 р., перебудована в 1799 р.
    • протестантський ліцей з біблотекою, у якій знаходиться більш ніж 150 000 історичних книг, серед яких є унікальні екземпляри
    • редута з міською бібліотекою

    Храми[ред. | ред. код]

    • протестантський артикулярний дерев'яний костел найсвятішої Трійці з 1717 р., занесений до списку ЮНЕСКО.
    • пізньоготичний римо-католицький костел св. Хреста з 1444—1498 рр., тзв. «базиліка мінор»
    • римо-католицький костел з 1772 р.
    • новий протестантський костел з 1879—1892 рр. у маурському стилі, пам'ятка культури національного значення

    Також в Кежмарку існує греко-католицька церква, побудована за сприяння українців.

    Спорт[ред. | ред. код]

    Населення[ред. | ред. код]

    У місті проживає 17 013 чол.

    Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

    Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

    Відомі постаті[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 8 лютого 2024. 
    2. а б Statistical Office of the Slovak Republic (17 квітня 2015). Základná charakteristika (словац.). Процитовано 21 листопада 2021. 
    3. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 8 лютого 2024. 
    4. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 8 лютого 2024. 
    5. Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
    6. Kežmarok. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.).  // детальні статистичні дані
    7. Ľubica
    8. R. Żelewski. Łaska 1. v. Ostrogska z Kościeleckich Beata (1515—1576) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — Tom XVIII/…, zeszyt 7…. T. XVIII. — S. 223. (пол.)

    Посилання[ред. | ред. код]