Стара Любовня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Coat of arms of Slovakia.svgМісто Стара Любовня
словац. Stará Ľubovňa
Coat of arms of Stará Ľubovňa.png
Герб
Любовн'янський Град
Любовн'янський Град
Основні дані
49°19′01″ пн. ш. 20°40′59″ сх. д.H G O
Країна Словаччина Словаччина
Край Пряшівський
Округ Стара Любовня
Столиця для Стара Любовня

Перша згадка 1292

Водойма Попрад(річка)
Висота над р.м. 532 м
Площа 30,786 км²
Населення 16 338
Міста-побратими Новий Сонч, Балчик
Телефонний код +421-052
Автомоб. ном. SL
Поштовий індекс 064 01
Місцева влада
Адреса

Mestský úrad Obchodná 1

064 01 Stará Ľubovňa
Веб-сторінка staralubovna.sk
Староста Міхал Біґаніч
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) 526665[1]
OpenStreetMap пошук у Nominatim 388238 ·R (Стара Любовня)
GeoNames 723505
Карта
Стара Любовня. Карта розташування: Словаччина
Стара Любовня
Стара Любовня. Карта розташування: Пряшівський край
Стара Любовня
Стара Любовня (Пряшівський край)

Стара Любовня у Вікісховищі?
Див. також: Любовня
Map slovakia stara lubovna.png


Стара Любовня (словац. Stará Ľubovňa) — місто на Спиші над р. Попрадом, розташоване на півночі східної Словаччини на українсько-словацько-польському етнічному пограниччі. Раніше (до 1920 року) це місто входило до складу комітату Спиш. Адміністративний центр Старолюбовнянського округу. Старолюбовнянський округ в 1961 р. мав 26 укр. сіл з 14 400 меш. (на всіх 44 з 37 400 меш.).

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується у 1292 році. У 14121772 Стара Любовня була головним містом 15 спиських міст, відданих 1412 угорським королем Жигмонтом Польщі. 8 листопада 1918 тут створилася Народна рада місцевих русинів-українців, яка висловилася за приєднання до Української держави.

Культура[ред. | ред. код]

Середньовічний замок, музей, скансен, гімназія. У місті є 3 римо-католицькі костели: костел св. Мікулаша з кінця 13 ст., костел св. Петра і Павла з 1999 р., костел св. Йозефа з 1943 р., греко-католицька церква, православна та протестантська громади міста свої церкви будують.

Населення[ред. | ред. код]

У місті проживає 16 338 осіб.

Національний склад населення:

Склад населення за приналежністю до релігії:

Галерея[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Саме у Старій Любовні виник перший після розпаду Австро-угорської монархії народний орган закарпатських українців — Руська Народна Рада, яка виступила під гаслом злуки з незалежною Україною. В ухваленому 8 листопада 1918 року «Маніфесті до русинів Угорщини» було заявлено: «На другому боці Карпат живуть такі ж самі русини, як і ми. Їх мова, звичаї такі ж, як і у нас, а тому вони наші брати. З ними ми етнографічно ставимо один великий багатомільйонний народ…»[2]. У 1919 році Старо-Любовнянська Народна Рада, об'єднавшись з Пряшівською Народною Радою, увійшла до складу Центральної Руської Народної Ради[3], першим головою якої став Августин Волошин[4].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stará Ľubovňa. ŠÚ SR: sodbtn.sk (sk).  // детальні статистичні дані
  2. Ірина Павлівна Невицька. // Українці Словаччини.
  3. Документи свідчать… (22) З архіву Миколи Мушинки
  4. Вегеш М. М. Бескид Антон Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
  5. Przyboś A. Potocki Dominik h. Pilawa (zm. 1683) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 803. (пол.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]