Стара Любовня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Coat of arms of Slovakia.svgМісто Стара Любовня
словац. Stará Ľubovňa  [?]
Coat of arms of Stará Ľubovňa.png
Герб
Любовн'янський Град
Любовн'янський Град
Map slovakia stara lubovna.png
Основні дані
49°19′01″ пн. ш. 20°40′59″ сх. д.H G O
Країна SK Словаччина
Край Пряшівський
Округ Стара Любовня → SPARQL ←
Столиця для Стара Любовня

Перша згадка 1292[2]

Водойма Попрад (річка)
Висота над р.м. 532 м
Площа 30,786 км²
Населення
Міста-побратими Новий Сонч і Балчик
Телефонний код +421-052
Автомоб. ном. SL
Поштовий індекс 064 01
Місцева влада
Адреса Mestský úrad Obchodná 1
Веб-сторінка staralubovna.sk
E-mail mailto:primator@staralubovna.sk
Староста Міхал Біґаніч
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) 526665[3]
OpenStreetMap пошук у Nominatim 388238 ·R (Стара Любовня)
GeoNames 723505
Карта
Стара Любовня. Карта розташування: Словаччина
Стара Любовня
Стара Любовня. Карта розташування: Пряшівський край
Стара Любовня
Стара Любовня (Пряшівський край)

Джерела:
Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. — Т. 3 [d]

Стара Любовня у Вікісховищі?
Див. також: Любовня

Стара Любовня (словац. Stará Ľubovňa) — місто на Спиші над р. Попрад, розташоване на півночі східної Словаччини на українсько-словацько-польському етнічному пограниччі. Раніше (до 1920 року) це місто входило до складу комітату Спиш. Адміністративний центр Старолюбовнянського округу. Старолюбовнянський округ в 1961 р. мав 26 укр. сіл з 14 400 мешканців (на всіх 44 з 37 400 меш.).

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується 1292 року. У 14121772 Стара Любовня була головним містом 15 спиських міст, відданих 1412 угорським королем Жигмонтом Польщі. 8 листопада 1918 тут створилася Народна рада місцевих русинів-українців, яка висловилася за приєднання до Української держави.

Культура[ред. | ред. код]

Середньовічний замок, музей, скансен, гімназія. У місті є 3 римо-католицькі костели: костел св. Мікулаша з кінця 13 ст., костел св. Петра і Павла з 1999 р., костел св. Йозефа з 1943 р., греко-католицька церква, православна та протестантська громади міста свої церкви будують.

Населення[ред. | ред. код]

У місті проживає 16 338 осіб.

Національний склад населення:

Склад населення за приналежністю до релігії:

Галерея[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Саме у Старій Любовні виник перший після розпаду Австро-угорської монархії народний орган закарпатських українців — Руська Народна Рада, яка виступила під гаслом злуки з незалежною Україною. В ухваленому 8 листопада 1918 року «Маніфесті до русинів Угорщини» було заявлено: «На другому боці Карпат живуть такі ж самі русини, як і ми. Їх мова, звичаї такі ж, як і у нас, а тому вони наші брати. З ними ми етнографічно ставимо один великий багатомільйонний народ…»[4]. У 1919 році Старо-Любовнянська Народна Рада, об'єднавшись з Пряшівською Народною Радою, увійшла до складу Центральної Руської Народної Ради[5], першим головою якої став Августин Волошин[6].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Počet obyvateľov SR k 31. 12. 2017Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky, 2018.
  2. Vlastivedný slovník obcí na Slovensku / за ред. M. KropilákBratislava: VEDA, vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, 1978. — Т. 3.
  3. Stará Ľubovňa. ŠÚ SR: sodbtn.sk (sk).  // детальні статистичні дані
  4. Ірина Павлівна Невицька. // Українці Словаччини.
  5. Документи свідчать… (22) З архіву Миколи Мушинки
  6. Вегеш М. М. Бескид Антон Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
  7. Przyboś A. Potocki Dominik h. Pilawa (zm. 1683) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 803. (пол.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]