Стара Любовня
словац. Stará Ľubovňa [?] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |
| ||||
| Край | Пряшівський | ||||
| Окрес |
Стара Любовня | ||||
| Столиця для |
Стара Любовня | ||||
|
| |||||
| Перша згадка |
1292 (Libenow)[3] | ||||
| Засновано |
1292 | ||||
|
| |||||
| Водойма |
Попрад | ||||
| Висота над р.м. | 532[1] м | ||||
| Площа | 30,78 км²[4] | ||||
| Населення | 15 599 (2024)[5] | ||||
| · густота | 506,68 осіб/км² | ||||
| Міста-побратими |
Новий Санч, Балчик, Бєльці, Люблінець, Поланець, Свалява, Всетін | ||||
| Телефонний код | +421-52[1] | ||||
| Автомоб. ном. |
SL | ||||
| Поштовий індекс |
064 01 | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса |
Mestský úrad Obchodná 1 | ||||
| Вебсторінка |
staralubovna.sk | ||||
| Староста[6] | Міхал Біґаніч | ||||
| Ідентифікатори і посилання | |||||
| код LAU (NUTS) | SK041A526665[7] | ||||
| OpenStreetMap | r2276226 ·R | ||||
| GeoNames | 723505 | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| До крайового центру | |||||
| — фізична | 54 км | ||||
| До Братислави | |||||
| — фізична | 293 км | ||||
| Карта | |||||
| |||||
|
Джерела: | |||||
| |||||
|
| |||||
Стара Любовня (словац. Stará Ľubovňa) — місто у Спиші над р. Попрад, розташоване на півночі східної Словаччини на українсько-словацько-польському етнічному пограниччі. Раніше (до 1920 року) це місто входило до складу комітату Спиш. Адміністративний центр Старолюбовнянського округу. Старолюбовнянський округ в 1961 р. мав 26 укр. сіл з 14 400 мешканців (на всіх 44 з 37 400 меш.).
Вперше згадується 1292 року. У 1412–1772 Стара Любовня була головним з 15 спиських міст, відданих 1412 угорським королем Жигмонтом Польщі. 8 листопада 1918 тут створилася Народна рада місцевих русинів-українців, яка висловилася за приєднання до Української держави.
Середньовічний замок, музей, скансен, гімназія. У місті є 3 римо-католицькі костели: костел св. Мікулаша з кінця XIII ст., костел св. Петра і Павла з 1999 р., костел св. Йозефа з 1943 р., греко-католицька церква, православна та протестантська громади міста свої церкви будують.
| Рік: | 1994 | 2004 | 2014 | 2024 |
|---|---|---|---|---|
| Кількість осіб: | 15 447 | 16 348 | 16 366 | 15 599 |
| Різниця: | +5,83 % | +0,11 % | -4,68 % |
| Рік: | 2023 | 2024 |
|---|---|---|
| Кількість осіб: | 15 628 | 15 599 |
| Різниця: | -0,18 % |
У місті проживає 16 338 осіб.
Національний склад населення:
- словаки — 89,15 %
- цигани (роми) — 5,97 %
- русини — 1,48 %
- українці — 1,00 %
- чехи — 0,64 %
- поляки — 0,14 %
- угорці — 0,13 %
Склад населення за приналежністю до релігії:
- римо-католики — 67,65 %,
- греко-католики — 22,20 %,
- православні — 1,61 %,
- протестанти (еванєлики) — 0,81 %,
- не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви — 5,01 %
-
Вид на скансен в Старій Любовні з замку
-
Романська церква
-
Старо-Любовнянський замок
-
Старо-Любовнянський замок, з висоти пташиного польоту
-
Дерев'яна греко-католицька церква св. Архангела Михаїла в скансені
Саме у Старій Любовні виник перший після розпаду Австро-угорської монархії народний орган закарпатських українців — Руська Народна Рада, яка виступила під гаслом злуки з незалежною Україною. В ухваленому 8 листопада 1918 року «Маніфесті до русинів Угорщини» було заявлено: «На другому боці Карпат живуть такі ж самі русини, як і ми. Їх мова, звичаї такі ж, як і у нас, а тому вони наші брати. З ними ми етнографічно ставимо один великий багатомільйонний народ…»[9]. У 1919 році Старо-Любовнянська Народна Рада, об'єднавшись з Пряшівською Народною Радою, увійшла до складу Центральної Руської Народної Ради[10], першим головою якої став Августин Волошин[11].
У місті народилась:
- Ева Репкова (* 1975) — словацька шахістка.
Помер у місті:
- ↑ а б Statistical Office of the Slovak Republic (17 квітня 2015). Základná charakteristika (словац.). Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr] — Bratislava: ŠÚ SR, 2025.
- ↑ Vlastivedný slovník obcí na Slovensku / за ред. M. Kropilák — Bratislava: VEDA, vydavateľstvo Slovenskej akadémie vied, 1978. — Т. 3.
- ↑ Hustota obyvateľstva - obce [om7014rr_obc=AREAS_SK, v_om7014rr_ukaz=Rozloha (Štvorcový meter)]. Statistical Office of the Slovak Republic. 31 березня 2025. Процитовано 31 березня 2025.
- ↑ Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 31 березня 2025. Процитовано 31 березня 2025.
- ↑ Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
- ↑ Stará Ľubovňa. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
- ↑ а б Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) [om7101rr_obce=AREAS_SK]. Statistical Office of the Slovak Republic. 31 березня 2025. Процитовано 31 березня 2025.
- ↑ Ірина Павлівна Невицька. // Українці Словаччини.
- ↑ Документи свідчать… (22) З архіву Миколи Мушинки
- ↑ Вегеш М. М. Бескид Антон Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- ↑ Przyboś A. Potocki Dominik h. Pilawa (zm. 1683) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 803. (пол.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- www.staralubovna.sk — офіційний сайт «Стара Любовня».
- Стара Любовня — недороге житло
- Lubowla // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 450. (пол.)
- Stará Ľubovňa - …. e-obce.sk (словац.). :
| Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |


