Бернгард Карл фон Кене

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кене Борис Васильович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернгард Карл фон Кене
нім. Bernhard Karl von Koehne
Барон Бернгард Карл «Борис Васильович» Кене
Барон Бернгард Карл «Борис Васильович» Кене
Народився 16 липня 1817(1817-07-16)
Берлін, Королівство Пруссія, Німецький союз[1]
Помер 17 лютого 1886(1886-02-17) (68 років)
Вюрцбург, Нижня Франконія, Баварія, Німецька імперія[1]
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Діяльність археолог, heraldist
Галузь археологія, нумізматика, геральдика
Заклад Ермітаж
Член Імператорське російське археологічне товариство[d], Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Gesellschaft für Geschichte und Altertumskunde der Ostseeprovinzen Russlands[d]
Нагороди Перський орден Лева і Сонця

Бернгард Карл фон Кене у Вікісховищі?

Бернгард Карл фон Кене (нім. Bernhard Karl von Koehne, рос. Бори́с Васи́льович Кёне, *16 липня 1817 р., Берлін — †17 лютого 1886 р., Вюрцбург, Баварія) — археолог, нумізмат, герольдмейстер, барон.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині таємного державного архіваріуса, берлінського єврея, який прийняв реформатське віросповідання.

1844 призначено охоронцем нумізматичного відділення Ермітажу в Санкт-Петербурзі. Згодом — радник з наукових питань в Ермітажі. Від 1857 — також начальник гербового відділення департамента Геральдики. У 1846 з ініціативи Кене та за сприяння герцога Лейхтенберзького засновано Імператорське російське археологічне товариство (був його секретарем).

Праці[ред. | ред. код]

Від французького інституту фр. Institut de France за опис музею князя Василя Вікторовича Кочубея («рос. Описание музеума князя Василия Викторовича Кочубея», складено за рукописним каталогом), а також дослідження історії і нумізматики грецьких поселень у Росії, царств Понтійського і Босфора Кімерійського (Санкт-Петербург, 1857, російською та французькою мовами), Кене отримав велику іменну золоту медаль, що призначається досить нечасто.

  • (рос.) «Исследование об истории и древностях г. Херсонеса Таврического» (Санкт-Петербург, 1848)
  • (нім.) "Ueber die im Russischen Reiche gefundenen Abendlandischen Munzen des X, XI und XII Jahrh.i (Санкт-Петербург, 1850, є також російська версія твору)
  • (рос.) «Князь Олег и господин Куник» («Русский Вестник», 1860, книга 18 — про дослідження пана Куніка візантійських монет Ярослава Володимировича)
  • (фр.) «Notice sur les sceaux et les armoiries de la Russie» (частина I, Берлін, 1861)
  • (рос.) «Императорский Эрмитаж. Выпуск 1. Картины Рафаэля, 4 снимка с текстом. Выпуск 2. Картины Леонарда да Винчи, три снимка с текстом» (Санкт-Петербург, 1866; 2 видання, 1869)
  • (нім.) «Über den Doppeladler» (Берлін, 1871)
  • (нім.) «Berlin, Moskau, St.-Petersburg» (Берлін, 1882 — нарис про стосунки між російськими і пруськими дворами у 16491763

та інші, що виходили багатьма європейськими мовами у різних виданнях, зокрема у «фр. Mémoires de la Société d'Archéologie et de Numismatique de St.-Petersbourg», у «фр. Revue belge de Numismatique», у «нім. Berliner Blatter für Munz-Siegel- und Wappenkunde».

Видання під редакцією фон Кене[ред. | ред. код]

  • (рос.) «Записи Імператорського Археологічного товариства» («Записки Императорского Археологического Общества», Санкт-Петербург, 18471852, шість томів)
  • (рос.) «Гербовник Російської імперії» («Гербовник Российской империи» (XI—XIII))
  • (рос.) «Каталог нумізматичного музею імператорського Ермітажу» («Каталог нумизматического музея императорского Эрмитажа», разом із Ваагеном, Лукашевичем та іншими)

Розробив нові принципи створення гербів і переглянув усі наявні в Російській імперії герби. У 1857—1885 рр. створив проекти гербів практично для всіх тогочасних губернських, повітових, позаштатних міст і градоначальств 9 українських губерній (Київської, Волинської, Подільської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Катеринославської, Херсонської, Таврійської); запропонував проекти гербів для низки міст, які раніше не мали геральдичної символіки. Запропоновані проекти (за невеликим винятком, як наприклад герб Кременця 1874 р., Миколаєва 1883 р.), офіційно затверджено не було.

8 грудня 1856 р. за проектами, запропонованими Кене, було затверджено герби 5 українських губерній — Київської, Волинської, Подільської, Чернігівської, Таврійської (як імператорські титульні герби); 5 липня 1878 р. — герби Полтавської, Харківської, Катеринославської та Херсонської губерній.


Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116285923 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.