Киїнка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Киїнка
Kyinka coa.png
Герб
Киїнка, Чернігівський район. Алея.JPG
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Чернігівський
Рада/громада Киїнська сільська рада
Код КОАТУУ 7425583401
Облікова картка Киїнка 
Основні дані
Засноване 1660
Населення 2552
Площа 2,533 км²
Густота населення 1007,5 осіб/км²
Поштовий індекс 15505
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°27′16″ пн. ш. 31°11′54″ сх. д. / 51.45444° пн. ш. 31.19833° сх. д. / 51.45444; 31.19833Координати: 51°27′16″ пн. ш. 31°11′54″ сх. д. / 51.45444° пн. ш. 31.19833° сх. д. / 51.45444; 31.19833
Середня висота
над рівнем моря
117 м[1]
Місцева влада
Адреса ради 15505, с. Киїнка, вул. Перемоги, 30
Карта
Киїнка. Карта розташування: Україна
Киїнка
Киїнка
Киїнка. Карта розташування: Чернігівська область
Киїнка
Киїнка

Киїнка у Вікісховищі?

Киї́нка — село в Україні, в Чернігівському районі Чернігівської області. Розташоване на відстані 7 км. від Чернігова.

Населення станом на 1983 р. — 2940 осіб[2].

Нині населення становить 2552 особи.

Влада[ред. | ред. код]

Орган місцевого самоврядування — Киїнська сільська рада, якій окрім Киїнки, підпорядковані села[3]:

Походження назви[ред. | ред. код]

Назва села походить від річки Киянки, правої притоки Білоусу, яка починається в с. Зайці, протікає через с. Киїнку та впадає в р. Білоус. «На косогорахъ, съ трехъ сторонъ въ чистыхъ поляхъ, а съ четвертой къ рощи»[4].

20 березня 1624 р. королівський ревізор Ієронім Цеханович, визначаючи межі чернігівських міських земель, зважаючи, що біля міста знаходилось багато земель духовенства, але про які неможливо було достовірно взяти відомості, щоб не порушити їх прав, обумовив вилучення «подле острова Киянкина и подля поля Лисова сто волокъ къ землямъ шестовицкимъ до указу королевского, естли бы на то было, отдать на которое ни есть, духовенство»[5].

На думку О. Лугини, острів Киянкин охоплював територію між сучасним с. Льгів і р. Киянка, оскільки обидва топоніми з ним пов'язані (пізніше монастирем був побудований «палац киянський» на території сучасного с. Льгів – «понад Лговкою рѣчкою», – яке й утворилось біля нього)[6].

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Поблизу села були знайдені поселення епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.), скіфське селище (V-ІІІ ст. до н.е.), 3 кургани, 2 городища і 4 селища доби Київської Русі[2].

Відомо, що три чернігівські монастирі: Іллінський, Глібоборисівський і П'ятницький, були домініканськими. Саме домініканами Іллінського монастиря невдовзі після 1628 р. і було засноване с. Киїнка, оскільки подальші документи свідчать про перебування села у володінні Іллінського монастиря[6].

За П. Кулаковським, значна кількість поселень в околицях Чернігова виникла перед 1638 р.: «Зокрема, чернігівські домініканці на своїх ґрунтах під Черніговом заснували село Киянку та деревню Зайці»[7].

Першою надійною письмовою згадкою про Киїнку вважається царська грамота 1660 р., коли «село Киянку да деревню Зайци, деревню Богорадовку, деревню Назаревку» помилково пожалувано чернігівському архієпископу Лазарю Барановичу, «а они-де тѣмъ селомъ Киянкою и деревнями не владѣютъ»[8].

За даними на 1859 рік у казенному, козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 980 осіб (487 чоловічої статі та 519 — жіночої), налічувалось 146 дворових господарств, існувала православна церква й сільська розправа.

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Козлянської волості мешкало 592 особи, налічувалось 107 дворових господарств, існували 5 вітряних млинів, маслобійний завод[9].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 625 осіб (323 чоловічої статі та 302 — жіночої), з яких всі — православної віри[10].

З 1919 р. під контролем УСРР.

З 1927р. діяв партійний осередок.

З 1933 р. діяв відділок ВЛКСМ.

В роки Великої Вітчизняної Війни Киїнка була місцем бойових дій. В 1943 р. партизанське з`єднання ім. Щорса погромило тут поліцейський відділок. У вересні 1943 р. 221-а Чернігівська стрілецька дивізія 13-ї армії в боях за Киїнку і Гущин знищила 6 німецьких танків, 3 бронемашини, 250 солдат[2].

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Село досить доглянуте. Тут чимало сучасних нових будинків. Фактично, це околиця Чернігова. Досить часто їздять маршрутки. І багато чернігівців будують собі тут будинки.

Галерея[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]

  • Горобець С. Заснування і походження назв сіл Чернігівського району. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2014. – С. 103-104

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Погода в селі Киїнка
  2. а б в История городов и сел Украинской ССР: Черниговская область/ ред. Половец В.М. - К.: Главная редакция УРЕ. - 1983 г. - 816 с.
  3. Чернігівський район на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 02.12.2013. Процитовано 26.11.2013. 
  4. Пащенко Д. Описание Черниговского наместничества (1781 г.) – Чернигов, 1868. – С. 38
  5. Василенко Н. Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка 1729–1730 г. – Чернигов, 1908. – С. 359.
  6. а б Лугина О. Смт Михайло-Коцюбинське – давньоруське селище, польське містечко, монастирське село. Історія смт Михайло-Коцюбинське до кінця ХІХ століття. – Ніжин, 2012. – С. 72, 75.
  7. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої. 1618–1648. – К., 2006. – С. 287
  8. Василенко Н. Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка 1729–1730 г. – Чернигов, 1908. – С. 219, 221
  9. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  10. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-263)