Ладинка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ладинка
Ладинка, Чернігівський район. Центр села.JPG
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Чернігівський
Рада/громада Ладинська сільська рада
Код КОАТУУ 7425584301
Облікова картка Ладинка 
Основні дані
Засноване 1620
Населення 433
Площа 6,511 км²
Густота населення 95,68 осіб/км²
Поштовий індекс 15571
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°17′10″ пн. ш. 31°08′31″ сх. д. / 51.28611° пн. ш. 31.14194° сх. д. / 51.28611; 31.14194Координати: 51°17′10″ пн. ш. 31°08′31″ сх. д. / 51.28611° пн. ш. 31.14194° сх. д. / 51.28611; 31.14194
Середня висота
над рівнем моря
107 м
Водойми р. Десна
Місцева влада
Адреса ради 15570, с. Ладинка, Т.Шевченка, 22; тел. 68-54-42
Карта
Ладинка. Карта розташування: Україна
Ладинка
Ладинка
Ладинка. Карта розташування: Чернігівська область
Ладинка
Ладинка

Ладинка у Вікісховищі?

Ла́динка — село в Україні, в Чернігівському районі Чернігівської області. Орган місцевого самоврядування — Ладинська сільська рада.

Населення на 2015 рік становить 433 особи.

Назва[ред. | ред. код]

Козаки, котрі оселилися у цій місцевості у другій половині XVI ст., робили великі човни для Запорізької Січі — «ладьї». Звідси пішла назва села Ладинка. Під час Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 років воно записане як Ладинці — село Слабинської сотні Чернігівського полку. Розповідають також, що переселенці XV–XVI ст. були з села Ладинь на Волині, що й визначило назву поселення.

Археологічні розвідки[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено поселення епохи неоліту, бронзи, ранньозалізної доби та ранньослов'янського часу (5-3 тис. до н. е. — 1 ст. н. е.).

Історія[ред. | ред. код]

З 1782 р. Ладинка — у складі Янівської волості Чернігівського повіту Чернігівського намісництва.

У другій половині XIX ст. маєтності Ладинки купив Єгор Варзар — російський офіцер у відставці, дворянин молдавського походження, їх успадкував його син Василь Єгорович Варзар — відомий земський діяч.

Настоятелем Михайлівської церкви у Ладинці понад п'ятдесят років, з 1860 р, був о. Іоанн Сахновський — з роду обозних полкових, суддів полкових Чернігівського полку Гната, Павла, Івана та Якима Сахновських (перша половина XVIII ст.).

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі мешкало 709 осіб (364 чоловічої статі та 343 — жіночої), налічувалось 91 дворове господарство, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі мешкало 630 осіб налічувалось 117 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 3 водяних й 5 вітряних млинів[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 998 осіб (519 чоловічої статі та 479 — жіночої), з яких 979 — православної віри[3].

У 1917-1920 влада у селі змінювалась кілька разів.

Основні споруди цього часу: центральна садиба колгоспу ім. В. В. Куйбишева (спеціалізація — м'ясо-молочне тваринництво, відділення зв'язку, АТС, 8-річна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, міжколгоспний обл. санаторій «Десна», дитсадок, Будинок культури на 250 місць, бібліотека (3 тис. одиниць зберігання).

У 1951 р. на братській могилі рад. воїнів, що загинули при визволенні села 1943 р. від гітлерівців, встановлено надгробок; 1967 р. — обеліск на честь воїнів-односельців, полеглих (109 чол.) на фронтах Другої Світової війни.

Бази відпочинку[ред. | ред. код]

Біля села діють 3 заклади відпочинку:

  • Десна;
  • Лада;
  • Урочище.

Всі вони знаходяться на березі Десни. Санаторій "Десна", як і решта закладів, останніми роками (2012-13) працює тільки влітку. Відпочиває, переважно, дітвора із Чернігова та області. Одночасно може розміститися до 500 відпочиваючих. Є одноповерхові будинки на 2-3 місця і 5-ти поверховий корпус. Раніше санаторій використовувався також з лікувальною метою. Є свердловина з глибиною подачі води 700 м, вода ідентична Єсентуки -16 та Стара Руса.[4]. Санаторій збудовано ще за часів Радянського Союзу, у 1975 році. В середині 2000-х була проведена значна робота із оновлення, є спортзал із новими тренажерами, більярд, сауна.

Відомі особи[ред. | ред. код]

У Ладинці народився Ткаченко Віктор Вікторович (1953) — український підприємець та громадський діяч, колишній директор ЗАТ «Київський палац спорту», голова Ради Чернігівського земляцтва в Києві.

У селі побував український бандурист Сіроштан Петро.

1 вересня 2014 мешканці із ганьбою вигнали із села регіонала Михайла Чечетова, який прибув у сільську школу на лінійку[5]

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • М. М. Міткевич, Н. М. Міткевич Мальовниче село Ладинка — Чернігів, 2015.
  • Кудрицький А. В. Чернігівщина. — К., 1990.
  • Студьонова Л. В. Ось де, люди, наша слава (бесіди про Чернігівське козацтво).- К.,2004.- 172 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 124)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-264)
  4. http://www.desna.org/about/ Санаторій Десна
  5. Як Чечетова виганяли із Першого дзвінка (ВІДЕО). 2014-09-02.