Ладинка
| село Ладинка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Чернігівський |
| Громада | Іванівська сільська громада |
| Облікова картка | Ладинка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1620 |
| Населення | 433 |
| Площа | 6,511 км² |
| Густота населення | 95,68 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15571 |
| Телефонний код | +380 462 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°17′10″ пн. ш. 31°08′31″ сх. д. / 51.28611° пн. ш. 31.14194° сх. д.Координати: 51°17′10″ пн. ш. 31°08′31″ сх. д. / 51.28611° пн. ш. 31.14194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
107 м |
| Водойми | р. Десна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15562, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Іванівка, вул. Дружби, буд. 33б. |
| Карта | |
  Ладинка | |
 Ладинка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ла́динка — село в Україні, у Іванівській сільській громаді Чернігівського району Чернігівської області. До 2016 орган місцевого самоврядування — Ладинська сільська рада.
Населення на 2015 рік становить 433 особи.
Назва[ред. | ред. код]
Козаки, котрі оселилися у цій місцевості у другій половині XVI ст., робили великі човни для Запорізької Січі — «ладьї». Звідси пішла назва села Ладинка. Під час Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років воно записане як Ладинці — село Слабинської сотні Чернігівського полку. Розповідають також, що переселенці XV—XVI ст. були з села Ладинь на Волині, що й визначило назву поселення.
Археологічні розвідки[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено поселення епохи неоліту, бронзи, ранньозалізної доби та ранньослов'янського часу (5-3 тис. до н. е. — 1 ст. н. е.).
Історія[ред. | ред. код]
З 1782 р. Ладинка — у складі Янівської волості Чернігівського повіту Чернігівського намісництва.
У другій половині XIX ст. маєтності Ладинки купив Єгор Варзар — російський офіцер у відставці, дворянин молдавського походження, їх успадкував його син Василь Єгорович Варзар — відомий земський діяч.
Настоятелем Михайлівської церкви у Ладинці понад п'ятдесят років, з 1860 р, був о. Іоанн Сахновський — з роду обозних полкових, суддів полкових Чернігівського полку Гната, Павла, Івана та Якима Сахновських (перша половина XVIII ст.).
За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі мешкало 709 осіб (364 чоловічої статі та 343 — жіночої), налічувалось 91 дворове господарство, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі мешкало 630 осіб налічувалось 117 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 3 водяних й 5 вітряних млинів[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 998 осіб (519 чоловічої статі та 479 — жіночої), з яких 979 — православної віри[3].
У 1917—1920 влада у селі змінювалась кілька разів.
Основні споруди цього часу: центральна садиба колгоспу ім. В. В. Куйбишева (спеціалізація — м'ясо-молочне тваринництво, відділення зв'язку, АТС, 8-річна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, міжколгоспний обл. санаторій «Десна», дитсадок, Будинок культури на 250 місць, бібліотека (3 тис. одиниць зберігання).
У 1951 р. на братській могилі рад. воїнів, що загинули при визволенні села 1943 р. від гітлерівців, встановлено надгробок; 1967 р. — обеліск на честь воїнів-односельців, полеглих (109 чол.) на фронтах Другої Світової війни.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Іванівської сільської громади.[4]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Чернігівського району, село увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району Чернігівської області[5].
Бази відпочинку[ред. | ред. код]
Біля села діють 3 заклади відпочинку:
- Десна;
- Лада;
- Урочище.
Всі вони знаходяться на березі Десни. Санаторій «Десна», як і решта закладів, останніми роками (2012-13) працює тільки влітку. Відпочиває, переважно, дітвора із Чернігова та області. Одночасно може розміститися до 500 відпочиваючих. Є одноповерхові будинки на 2-3 місця і 5-ти поверховий корпус. Раніше санаторій використовувався також з лікувальною метою. Є свердловина з глибиною подачі води 700 м, вода ідентична Єсентуки -16 та Стара Руса.[6]. Санаторій збудовано ще за часів Радянського Союзу, у 1975 році. В середині 2000-х була проведена значна робота із оновлення, є спортзал із новими тренажерами, більярд, сауна.
Відомі особи[ред. | ред. код]
У Ладинці народився Ткаченко Віктор Вікторович (1953) — український підприємець та громадський діяч, колишній директор ЗАТ «Київський палац спорту», голова Ради Чернігівського земляцтва в Києві.
У селі побував український бандурист Сіроштан Петро.
1 вересня 2014 мешканці із ганьбою вигнали із села регіонала Михайла Чечетова, який прибув у сільську школу на лінійку[7]
Галерея[ред. | ред. код]
-
знак села -
магазин -
дитячий майданчик біля школи -
Пошта -
школа -
пам'ятник -
будинок культури -
Пам'ятник знак монітору Пінської флотилії "Смоленськ". Загальний вигляд.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 124)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-264. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ http://www.desna.org/about/ [Архівовано 27 липня 2014 у Wayback Machine.] Санаторій Десна
- ↑ Як Чечетова виганяли із Першого дзвінка (ВІДЕО). 2 вересня 2014. Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 5 вересня 2014.
Література[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ладинка |
- М. М. Міткевич, Н. М. Міткевич Мальовниче село Ладинка [Архівовано 7 квітня 2017 у Wayback Machine.] — Чернігів, 2015.
- Кудрицький А. В. Чернігівщина. — К., 1990.
- Студьонова Л. В. Ось де, люди, наша слава (бесіди про Чернігівське козацтво).- К.,2004.- 172 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сторінка Ладинської територіальної громади на сайті Чернігівської районної державної адміністрації.[недоступне посилання з квітня 2019] Перевірено 2009-05-17
- Погода в селі Ладинка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Історія міст і сіл
