Ладинка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ладинка
Ладинка, Чернігівський район. Центр села.JPG
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський
Рада Ладинська сільська рада
Облікова картка Ладинка 
Основні дані
Засноване 1620
Населення 433
Площа 6,511 км²
Густота населення 95,68 осіб/км²
Поштовий індекс 15571
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°17′10″ пн. ш. 31°08′31″ сх. д. / 51.28611° пн. ш. 31.14194° сх. д. / 51.28611; 31.14194Координати: 51°17′10″ пн. ш. 31°08′31″ сх. д. / 51.28611° пн. ш. 31.14194° сх. д. / 51.28611; 31.14194
Середня висота
над рівнем моря
107 м
Водойми р. Десна
Місцева влада
Адреса ради 15570, с. Ладинка, Т.Шевченка, 22
Карта
Ладинка. Карта розташування: Україна
Ладинка
Ладинка
Ладинка. Карта розташування: Чернігівська область
Ладинка
Ладинка
Мапа

CMNS: Ладинка у Вікісховищі

Ла́динка — село в Україні, у Чернігівському районі Чернігівської області. Орган місцевого самоврядування — Ладинська сільська рада.

Населення на 2015 рік становить 433 особи.

Назва[ред. | ред. код]

Козаки, котрі оселилися у цій місцевості у другій половині XVI ст., робили великі човни для Запорізької Січі — «ладьї». Звідси пішла назва села Ладинка. Під час Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років воно записане як Ладинці — село Слабинської сотні Чернігівського полку. Розповідають також, що переселенці XV—XVI ст. були з села Ладинь на Волині, що й визначило назву поселення.

Археологічні розвідки[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено поселення епохи неоліту, бронзи, ранньозалізної доби та ранньослов'янського часу (5-3 тис. до н. е. — 1 ст. н. е.).

Історія[ред. | ред. код]

З 1782 р. Ладинка — у складі Янівської волості Чернігівського повіту Чернігівського намісництва.

У другій половині XIX ст. маєтності Ладинки купив Єгор Варзар — російський офіцер у відставці, дворянин молдавського походження, їх успадкував його син Василь Єгорович Варзар — відомий земський діяч.

Настоятелем Михайлівської церкви у Ладинці понад п'ятдесят років, з 1860 р, був о. Іоанн Сахновський — з роду обозних полкових, суддів полкових Чернігівського полку Гната, Павла, Івана та Якима Сахновських (перша половина XVIII ст.).

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі мешкало 709 осіб (364 чоловічої статі та 343 — жіночої), налічувалось 91 дворове господарство, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі мешкало 630 осіб налічувалось 117 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 3 водяних й 5 вітряних млинів[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 998 осіб (519 чоловічої статі та 479 — жіночої), з яких 979 — православної віри[3].

У 1917—1920 влада у селі змінювалась кілька разів.

Основні споруди цього часу: центральна садиба колгоспу ім. В. В. Куйбишева (спеціалізація — м'ясо-молочне тваринництво, відділення зв'язку, АТС, 8-річна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, міжколгоспний обл. санаторій «Десна», дитсадок, Будинок культури на 250 місць, бібліотека (3 тис. одиниць зберігання).

У 1951 р. на братській могилі рад. воїнів, що загинули при визволенні села 1943 р. від гітлерівців, встановлено надгробок; 1967 р. — обеліск на честь воїнів-односельців, полеглих (109 чол.) на фронтах Другої Світової війни.

Бази відпочинку[ред. | ред. код]

Біля села діють 3 заклади відпочинку:

  • Десна;
  • Лада;
  • Урочище.

Всі вони знаходяться на березі Десни. Санаторій «Десна», як і решта закладів, останніми роками (2012-13) працює тільки влітку. Відпочиває, переважно, дітвора із Чернігова та області. Одночасно може розміститися до 500 відпочиваючих. Є одноповерхові будинки на 2-3 місця і 5-ти поверховий корпус. Раніше санаторій використовувався також з лікувальною метою. Є свердловина з глибиною подачі води 700 м, вода ідентична Єсентуки -16 та Стара Руса.[4]. Санаторій збудовано ще за часів Радянського Союзу, у 1975 році. В середині 2000-х була проведена значна робота із оновлення, є спортзал із новими тренажерами, більярд, сауна.

Відомі особи[ред. | ред. код]

У Ладинці народився Ткаченко Віктор Вікторович (1953) — український підприємець та громадський діяч, колишній директор ЗАТ «Київський палац спорту», голова Ради Чернігівського земляцтва в Києві.

У селі побував український бандурист Сіроштан Петро.

1 вересня 2014 мешканці із ганьбою вигнали із села регіонала Михайла Чечетова, який прибув у сільську школу на лінійку[5]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • М. М. Міткевич, Н. М. Міткевич Мальовниче село Ладинка [Архівовано 7 квітня 2017 у Wayback Machine.] — Чернігів, 2015.
  • Кудрицький А. В. Чернігівщина. — К., 1990.
  • Студьонова Л. В. Ось де, люди, наша слава (бесіди про Чернігівське козацтво).- К.,2004.- 172 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 124)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-264)
  4. http://www.desna.org/about/ [Архівовано 27 липня 2014 у Wayback Machine.] Санаторій Десна
  5. Як Чечетова виганяли із Першого дзвінка (ВІДЕО). 2 вересня 2014. Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 5 вересня 2014.