Вознесенське (Чернігівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вознесенське
Вознесенська церква в Вознесенському
Вознесенська церква в Вознесенському
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Чернігівський район
Рада/громада Улянівська сільська рада
Код КОАТУУ 7425585704
Основні дані
Засноване 1638
Населення 577
Площа 1,688 км²
Густота населення 341,82 осіб/км²
Поштовий індекс 15530
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°31′24″ пн. ш. 31°25′54″ сх. д. / 51.52333° пн. ш. 31.43167° сх. д. / 51.52333; 31.43167Координати: 51°31′24″ пн. ш. 31°25′54″ сх. д. / 51.52333° пн. ш. 31.43167° сх. д. / 51.52333; 31.43167
Середня висота
над рівнем моря
119 м
Водойми Десна
Місцева влада
Адреса ради 15535, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Вознесенське, вул. Центральна, 43б, тел. 7-51-19
Карта
Вознесенське. Карта розташування: Україна
Вознесенське
Вознесенське
Вознесенське. Карта розташування: Чернігівська область
Вознесенське
Вознесенське
Мапа

Вознесенське у Вікісховищі?

Вознесе́нське (до 2016 року — Уля́нівка) — село в Україні, в Чернігівському районі Чернігівської області. Населення становить 577 осіб. Орган місцевого самоврядування — Улянівська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Село виникло, як козацьке поселення у середині XVII ст. Вперше згадується в 1669 році в універсалі гетьмана Многогрішного. Давня назва села — Свинь. В 1926 році село перейменовано на Володимирівку, а згодом в Улянівку (1930-і). Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2016 року, за № 1037-VIII було перейменовано на село Вознесенське[1].

1901 р. побудовано земську школу.

Вознесенська церква[ред. | ред. код]

У 1921 році чернігівський єпископ Пахомій (Кедров) направив у Вознесенське (тоді ще Свинь) ієромонаха священика Аліпія настоятелем. Того ж року парафіяни збудували невелику капличку на колишньому кладовищі, а вже наступного року поряд з нею почали зведення церкви. Будівництво дерев'яної Вознесенської церкви було закінчено протягом наступних років, а 1925 р. вже закінчувалося будівництво дзвіниці. Крім того, релігійній громаді належав будинок, збудований у 1921—1922 рр. з «бревен и глины» для Аліпія[2].

Навесні 1924 р. віруючі звернулися до патріарха Тихона з клопотанням про нагородження Аліпія «как ревностного строителя храма и ревнителя религии» камілавкою та підвищенням в сані. Це клопотання було передане до сільради для завірення. Але Чернігівська окружна ліквідаційна комісія по відокремленню церкви від держави притягнула популярність Аліпія до справи антирадянської змови на селі. Згідно з цим, у липні 1925 року було проведено общуки в будинках церковної громади[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Постаті[ред. | ред. код]

  • Лобас Петро Павлович (* 1947) — український самбіст й дзюдоїст, тренер, почесний працівник фізичної культури та спорту.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 року № 1037-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»
  2. а б Ігумен-ісахист Аліпій (Яковенко; 1881—1943) / А. Морозова // Сiверянський лiтопис. — 2013. — № 4-6. — С. 110—114.

Посилання[ред. | ред. код]