Анисів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Анисів
Anisov coa.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Чернігівський
Рада/громада Анисівська сільська рада
Код КОАТУУ 7425580501
Облікова картка Анисів 
Основні дані
Засноване 1638
Населення 1441
Площа 2,76 км²
Густота населення 522,1 осіб/км²
Поштовий індекс 15560
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°26′08″ пн. ш. 31°21′40″ сх. д. / 51.43556° пн. ш. 31.36111° сх. д. / 51.43556; 31.36111Координати: 51°26′08″ пн. ш. 31°21′40″ сх. д. / 51.43556° пн. ш. 31.36111° сх. д. / 51.43556; 31.36111
Середня висота
над рівнем моря
111 м
Водойми р. Десна, р. Угор
Найближча залізнична станція Анисів
Місцева влада
Адреса ради 15560, с. Анисів, вул. Герасименка, 20; тел. 6-881-31
Карта
Анисів is located in Україна
Анисів
Анисів
Анисів is located in Чернігівська область
Анисів
Анисів

WC: Анисів у Вікісховищі

Ани́сів — козацьке село в Україні, в Чернігівському районі Чернігівської області. Орган місцевого самоврядування — Анисівська сільська рада.

Населення становить 1441 особа. Дворів — 665.

Село розташоване на лівому березі Десни, за 8 км від Чернігова, однойменна залізнична станція на лінії Чернігів — Ніжин. За 4 км від села — автошлях Київ—Санкт-Петербург. Сільраді підпорядковане с. Лукашівка.

Археологія[ред.ред. код]

На території Анисова та поблизу нього виявлено поселення доби мезоліту, два неоліту, два — бронзи, одне — періоду скіфів. Крім того, знайдено ранньослов'янське поселення перших століть по Р. Х., два — VIII–IX ст., а також городище та курганний могильник часів Київської Держави.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Анисівське Городище[ред.ред. код]

Анисівське городище розміщене на північній околиці Анисова на мисі, утвореному краєм лівобережної тераси річки Десни і яром. У плані має овальну форму (200х55 – 70 м). Від оборонних споруд фортеці з напільного східного боку збереглися сліди дуже замитого рову. З півночі і заходу до підніжжя городища підступає заплава, заболочена в давнину. Південні схили захищені глибоким яром. В'їзд знаходився з напільного боку. Культурний шар потужністю 0,5–0,7 м містить фрагменти ліпної кераміки київської (ІІІ–V ст.) і роменської (VIII–IX ст.) культур, а також кружальної давньоруської кераміки (X–XIII ст.). Анисівське городище належало, напевне, одному з васалів чернігівських князів і відігравало роль форпосту в Задесенні. Фортеця зруйнована під час монголо-татарської навали в 1239 р.[1]

На схід від городища на північній околиці села знаходиться поселення того ж періоду, що й городище. Площа близько 2 га. Потужність культурного шару 0,3–0,5 м, в якому зустрічаються фрагменти ліпної кераміки київської культури III–V ст., матеріал давньоруського часу: вироби з металу, шиферу і кістки, уламки скляних браслетів, ливарних формочок, металевих і склоподібних шлаків. Знахідки давньоруської кераміки зустрічаються і на півдні від городища, на протилежному боці яру. У X–XIII ст. поселення відігравало роль неукріпленого посаду біля городища. Припинило існування у середині XIII ст.[1]

Річ Посполита[ред.ред. код]

За часів Речі Посполитої селяни обробляли монастирську землю — заготовляли сіно, ловили рибу, працювали на винокурні. За це мали власні наділи землі.

Російська імперія[ред.ред. код]

З ліквідацією полкового устрою Анисів увійшов до складу Янівської волості Чернігівського повіту Чернігівської губернії.

1786 монастирські землі пограбовано російською владою, крадіжку оформлено на державну казну Російської імперії. Селяни переведені в категорію державних.

У цей час в Анисові проживало козаків — 97, кріпаків — 6, державних селян — 322. Останні платили оброк, подушне, несли рекрутську повинність. Розмір оброку весь час зростав. У 1829 році він становив 8 крб. з ревізької душі. Внаслідок неврожаю 1833 року населення голодувало. Люди змушені були йти в далекі краї на заробітки або ж переселятися в інші країни.

Багато селян займалися побічними промислами, влітку заготовляли в навколишніх лісах ягоди, гриби, виготовляли з лози кошики й продавали на чернігівських базарах. Вироби художньо оздоблювалися лозою різних кольорів. Частина селян ходила на поденні роботи до Чернігова.За даними на 1859 рік у казенному, козачому й власницькому селі Онисів (Анісове) мешкало 1018 осіб (553 чоловічої статі та 485 — жіночої), налічувалось 186 дворових господарств, існувала православна церква[2].

Реформа поземельного устрою державних селян, проведена 1866–1867, дала на двір по 7,7 десятини землі[джерело?], за що мусили платити викуп.

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі мешкало 1178 осіб налічувалось 224 дворових господарства, існували православна церква, постоялий будинок, 26 вітряних млинів[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1358 осіб (623 чоловічої статі та 735 — жіночої), з яких 1351 — православної віри[4].

Хвиля заворушень 1905 охопила Анисів. 24 жовтня розгромили сінопресувальний завод Номировського. Після столипінської реформи 10 найзаможніших господарств переселилися на хутори й одержали хорошу землю.

Анисівці змушені були звертатися по медичну допомогу до знахарів або ж іти до лікаря в Янів чи Чернігів. У 80-х роках XIX ст. в селі відкрито земську початкову школу. Заняття відбувалися в звичайній хаті. 1902 побудовано шкільне приміщення, де 25 дітей навчав один учитель.

1911 році Стефан Максименко подає клопотання про дозвіл на облаштування в Анисові млина з нафтовим двигуном.[5]

Мистецтво[ред.ред. код]

Анисів — мальовниче село, воно вже тоді при вертало увагу художників. Сюди в 90-х роках XIX ст. приїздив і писав картини український художник Опанас Сластіон.

Видатні уродженці[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К., 1990 / За ред. А.В. Кудрицького
  2. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 125)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-265)
  5. Літопис села Анисів http://siver.com.ua/forum/47-35-1

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.