Мохнатин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мохнатин
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Громада Новобілоуська сільська громада
Основні дані
Засноване 1625[1]
Населення 536
Площа 0,307 км²
Густота населення 1745,93 осіб/км²
Поштовий індекс 15513
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°35′31″ пн. ш. 31°03′49″ сх. д. / 51.59194° пн. ш. 31.06361° сх. д. / 51.59194; 31.06361Координати: 51°35′31″ пн. ш. 31°03′49″ сх. д. / 51.59194° пн. ш. 31.06361° сх. д. / 51.59194; 31.06361
Середня висота
над рівнем моря
137 м
Водойми р. Бичалка
Місцева влада
Адреса ради 15501, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Новий Білоус, вул.Троїцька, 7; вул.Свиридовського, 54
Карта
Мохнатин. Карта розташування: Україна
Мохнатин
Мохнатин
Мохнатин. Карта розташування: Чернігівська область
Мохнатин
Мохнатин
Мапа
Мапа

CMNS: Мохнатин у Вікісховищі

Мохна́тин — село в Україні, у Новобілоуській сільській громаді Чернігівського району Чернігівської області. До 2018 орган місцевого самоврядування — Мохнатинська сільська рада.

Населення становить 536 осіб.

З 1979 року біля села діє Мохнатинський гідрологічний заказник — болотний масив, розташований біля сіл Довжик і Мохнатий, площа 136 га.

Історія[ред. | ред. код]

Рисунок Т. Г. Шевченка. Потір із церкви с. Мохнатин, 1846[2]

Перша писемна згадка про Мохнатин належить до 1660 року. Біля села виявлено поселення та курганний могильник часів Київської Русі.[3].

Село входило у Білоуську сотню Чернігівського полку Гетьманщини з 1663 року[4].

У 1692 році, коштом Івана Мазепи, у Церкві в селі Мохнатин створено іконостас із гербом Мазепи[5].

За даними на 1859 рік у казенному, козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 769 осіб (392 чоловічої статі та 377 — жіночої), налічувалось 155 дворових господарств, існувала православна церква[6].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Довжицької волості мешкало 821 особа налічувалось 161 дворове господарство, існували православна церква, постоялий будинок, 3 вітряних млини[7].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1146 осіб (609 чоловічої статі та 537 — жіночої), з яких 1043 — православної віри[8].

У 2010 році село було газифіковане[9].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Новобілоуської сільської громади.[10]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Чернігівського району, село увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району.[11]

Війна 2022 року[ред. | ред. код]

Під час війни російські окупанти розстріляли трьох хлопців із села. Випадок отримав значний розголос в Україні. Це сталося 14 березня 2022 року, коли хлопці йшли по вулиці. 18-річному Валентину Якимчуку відірвало ногу і знесло півголови, Євген Самодій помер на місці. Його брат-близнюк 17-річний Богдан Самодій помер дорогою до чернігівської лікарні. [12]

Уродженці села[ред. | ред. код]

  • Ірина Варвинець — українська біатлоністка, триразова призерка чемпіонатів світу серед юніорів, чемпіонка Європи серед юніорів, чемпіонка та призерка чемпіонатів Європи, дворазова призерка зимової Універсіади, учасниця та призерка етапів Кубка світу з біатлону.

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія сіл Чернігівського району
  2. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830—1847. — Кн. 2. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  3. Мохнатин, Чернігівський район, Чернігівська область. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 30 серпня 2016.
  4. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 167—168
  5. Людина і світ у культурі бароко. Староукраїнська барокова культура (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  6. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 360)
  7. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  8. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-265. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  9. У Чернігівському районі газифіковано села Довжик і Мохнатин. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  10. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  11. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  12. Російські солдати розстріляли підлітків на Чернігівщині (укр.), процитовано 2 серпня 2022

Джерела[ред. | ред. код]

  • Раїса Воробей. Чудодійні ікони Божої Матері з Рудні (Редьківки) та Мохнатина / Р. Воробей // Сіверянський літопис. — 1995. — № 5. — С. 34-35. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
  • Шевченко Ф. П. Створення козацьких полків на Чернігівщині під час Визвольної війни 1648—1654 рр. // Перша Чернігівська обласна наукова конференція з історичного краєзнавства. — Чернігів, 1985.

Посилання[ред. | ред. код]