Жеведь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Жеведь
Жеведь, Чернігівський район. Вулиця.jpg
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Чернігівський
Рада/громада Жеведська сільська рада
Код КОАТУУ 7425582201
Облікова картка Жеведь 
Основні дані
Засноване 1718
Населення 439
Площа 2,119 км²
Густота населення 207,17 осіб/км²
Поштовий індекс 15556
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°19′42″ пн. ш. 30°58′41″ сх. д. / 51.32833° пн. ш. 30.97806° сх. д. / 51.32833; 30.97806Координати: 51°19′42″ пн. ш. 30°58′41″ сх. д. / 51.32833° пн. ш. 30.97806° сх. д. / 51.32833; 30.97806
Середня висота
над рівнем моря
122 м
Водойми р. Жеведюха
Місцева влада
Адреса ради 15556, с. Жеведь, вул. Добровольців, 12; тел. 68-31-42
Карта
Жеведь. Карта розташування: Україна
Жеведь
Жеведь
Жеведь. Карта розташування: Чернігівська область
Жеведь
Жеведь

Жеведь у Вікісховищі?

Же́ведь — село в Україні, в Чернігівському районі Чернігівської області. Населення становить 439 осіб. Орган місцевого самоврядування — Жеведська сільська рада.

Біля села розташований Жеведський заказник.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Село було засновано на початку XVII століття, як вотчина роду Даниленків. Назва йде від річки Жеведюхи. Усі Даниленки були військовими, а ця земля була нагородою від Московського Царя за сумлінну службу. Останнім з роду Даниленків, хто володів цим наділом до Жовтневого повстання був Даниленко Лідор, який встиг залишити рідну землю до встановлення радянської влади та переїхати з одним із синів-байстрюків за кордон.

Засновником поселенн є Семен Лизогуб. Заселено поселення не раніше 1713 і не пізніше 1718 року.

За даними на 1859 рік у казенному, козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 637 осіб (318 чоловічої статі та 319 — жіночої), налічувалось 210 дворових господарств, існувала православна церква й винокурний завод[1].

Станом на 1886 у колишньому власницькому селі Слабинської волості мешкало 722 особи налічувалось 124 дворових господарства, існували 8 вітряних млинів й крупорушка[2]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 980 осіб (509 чоловічої статі та 471 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 157)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-263)