Жеведь
| село Жеведь | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Чернігівський |
| Громада | Гончарівська селищна громада |
| Облікова картка | Жеведь |
| Основні дані | |
| Засноване | 1718 |
| Населення | 439 |
| Площа | 2,119 км² |
| Густота населення | 207,17 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15556 |
| Телефонний код | +380 462 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°19′42″ пн. ш. 30°58′41″ сх. д. / 51.32833° пн. ш. 30.97806° сх. д.Координати: 51°19′42″ пн. ш. 30°58′41″ сх. д. / 51.32833° пн. ш. 30.97806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
122 м |
| Водойми | р. Жеведюха |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15558, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Гончарівське, вул. Танкістів, буд. 11 |
| Карта | |
  Жеведь | |
 Жеведь | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Же́ведь — село в Україні, у Гончарівській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 439 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Жеведська сільська рада. Село розташоване за 35 кілометрів від Чернігова.
Біля села розташований Жеведський заказник.
Історія[ред. | ред. код]
Знаходиться при р. Жеведь (Жеведюха), що витікає з Кардашової кручі. Жеведь — жива вода (сильна вода — сома), живец. Культ язичницької богині Живи. Річка Жеведь (Живода) відома з королівської грамоти 1619 р. Назва р. Коренівка вказує на боярина Коренева.
Село було засновано на початку XVII століття, як вотчина роду Даниленків. Усі Даниленки були військовими, а ця земля була нагородою від московського царя за сумлінну службу. Останнім з роду Даниленків, хто володів цим наділом до Жовтневого повстання був Даниленко Лідор, який встиг залишити рідну землю до встановлення радянської влади та переїхати з одним із синів-байстрюків за кордон.
Відомо з письмового джерела 1690 р. На початку 18 ст. — 30 дворів. Засновником поселення є Семен Лизогуб. Заселено поселення не раніше 1713 і не пізніше 1718 року.
За даними на 1859 рік у казенному, козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 637 осіб (318 чоловічої статі та 319 — жіночої), налічувалось 210 дворових господарств, існувала православна церква й винокурний завод[1].
Станом на 1886 у колишньому власницькому селі Слабинської волості мешкало 722 особи налічувалось 124 дворових господарства, існували 8 вітряних млинів й крупорушка[2]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 980 осіб (509 чоловічої статі та 471 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
У селі працював видатний етнограф Борис Грінченко, збираючи матеріали для збірника «Из уст народа». Зокрема, тут він записав вірування, що коли падає град — треба викинути лопату або сокиру.[4]
Топоніміка[ред. | ред. код]
Кутки: Красовщина, Гута, урочища: Рим, Гореваха гора, Гостиш, Пухов, Стахов остров, річки: Коренівка, Угор, Жорванок.
Вулиці: Молодіжна.
Уродженці[ред. | ред. код]
Олексій Стах — учений, живе в Канаді. У свій час був наймолодшим (34 роки) професором в СРСР.
Галерея[ред. | ред. код]
-
школа і сільрада -
покинута будівля (пошта) -
пам'ятник загиблим у Другій світовій війні -
ставок за селом -
базар та автобусна зупинка -
Жеведівський клуб-бібліотека -
типова хата -
базар та автобусна зупинка -
ставок між селами Смолин та Жеведь, гідрологічний заказник
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 157)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-263. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Гринченко, Борис Дмитриевич. Из уст народа. Малорусские рассказы, сказки и пр. / Б. Д. Гринченко. — Чернигов: Земская тип., 1901. — VIII, 488 c. [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.], с. 6
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жеведь |
- Погода в селі Жеведь [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |