Координати: 51°22′30″ пн. ш. 30°50′46″ сх. д. / 51.37500° пн. ш. 30.84611° сх. д. / 51.37500; 30.84611

Ковпита

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ковпита
Герб
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Михайло-Коцюбинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74100250150028250
Облікова картка с. Ковпита[2] 
Основні дані
Засноване XV століття[1]
Населення 1417
Площа 7,254 км²
Густота населення 195,34 осіб/км²
Поштовий індекс 15544
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°22′30″ пн. ш. 30°50′46″ сх. д. / 51.37500° пн. ш. 30.84611° сх. д. / 51.37500; 30.84611
Середня висота
над рівнем моря 		123 м[3]
Місцева влада
Адреса ради 15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н., смт Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50
Карта
Ковпита. Карта розташування: Україна
Ковпита
Ковпита
Ковпита. Карта розташування: Чернігівська область
Ковпита
Ковпита
Мапа
Мапа

CMNS: Ковпита у Вікісховищі

Ковпи́та — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. До 2016 орган місцевого самоврядування — Ковпитська сільська рада[4]. Населення становить 1417 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

З болота Ковпит витікала р. Косовиця до с. Навози. Загадковий язичницький топонім Ковпит зв’язаний виключно з великими болотами. Ковпит- болото нечистої сили чаклунів і відьом. В південних слов'ян річка Колпит. З люстрації Любецького староства 1615 р. с. Ковпініца володів Григір Силич з жоною Томілою Разонкою.

На початку XVIII століття — 45 дворів. У 1782 році — монастирське село, 85 хат; 1886 року — 268 дворів, 1553 мешканці, церква, 3 постоялки, 20 вітряків. Калиточка була окремим селом. За переписом 1897 року — 2407 жителів, 366 дворів, церква, земська школа.

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 1428 осіб (694 чоловічої статі та 734 — жіночої), налічувалось 193 дворових господарств, існували православна церква й пристань[5].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницьке селі Пакульської волості мешкало 1553 особи налічувалось 268 дворових господарств, існували православна церква, 3 постоялих будинки, 20 вітряних млинів, олійний завод[6].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2494 осіб (1252 чоловічої статі та 1242 — жіночої), з яких 2331 — православної віри[7].

Від 1917 року — у складі УНР. Від 1921 року — стабільний комуністичний режим. У 1923 році у селі народилося 160 (!) дітей. Ковпит був найзаможнішим селом серед сусідів. У 1924 році — 621 двір і 3135 жителів. Від голоду померло 144 людини. 1941—1943 — німецька адміністрація. При форсувані Дніпра у 1943 році багато воїнів померло від ран в 4 військових польових шпиталях. Поховані вони в братських могилах.

1973 рік — 769 дворів і 2687 мешканців.

З 1991 — у державі Україна.

У 2013—2014 роках низка мешканців села взяли участь у Революції гідності. 20 серпня 2014 представник сільської громади, боєць 1 окремої гвардійської танкової бригади ЗСУ Генадій Куц загинув під час виконання бойового завдання в зоні Антитеретористичної операції (АТО)[8]. Загалом участь в бойвих діях російсько-української війни брали близько 40 мешканців села Ковпити.

Кутки — Калитовка (сіверський культ Калити), Яхнівка;

Урочища — Ревунов курган, Витов брод (на згадку про литовського князя Вітовта), х. Москаленчуков.

Неіснуючий х. Савчина Ґута.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Михайло-Коцюбинської селищної громади[9].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чернігівського району (1923—2020) Чернігівської області, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[10].

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [11]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1387 97.88%
російська 29 2.05%
білоруська 1 0.0?%
Усього 1417 100%

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У селі на Алеї героїв встановлений пам'ятний стенд на честь Жабинського Дмитра та Авдєєнка Петра — генерал-майора, Героя Радянського Союзу, командира 51-го стрілецького корпусу 38-ї армії Воронезького фронту. У братській могилі похований Герой Радянського Союзу І. Н. Грачов[12]. На його честь названо одну з центральних вулиць села.

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ УРЕ. Архів оригіналу за 29 Травня 2015. Процитовано 14 Березня 2020.
  2. ↑ Облікова картка с. Ковпита
  3. ↑ Погода в селі Ковпита. Архів оригіналу за 20 Грудня 2011. Процитовано 23 Травня 2008.
  4. ↑ Ковпитська сільська рада. Архів оригіналу за 8 Травня 2019. Процитовано 15 Вересня 2020.
  5. ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 188)
  6. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  7. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-263. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  8. ↑ Загинув уродженець села Ковпита Генадій Куц
  9. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  10. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  11. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  12. ↑ Воинские захоронения в Черниговской области. Архів оригіналу за 9 Лютого 2017. Процитовано 9 Квітня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ковпита
Герб Чернігівської області Це незавершена стаття з географії Чернігівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ковпита&oldid=42985143