Координати: 51°22′30″ пн. ш. 30°50′46″ сх. д. / 51.37500° пн. ш. 30.84611° сх. д. / 51.37500; 30.84611

Ковпита

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ковпита
Герб
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Михайло-Коцюбинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74100250150028250
Облікова картка с. Ковпита[2] 
Основні дані
Засноване XV століття[1]
Населення 1417
Площа 7,254 км²
Густота населення 195,34 осіб/км²
Поштовий індекс 15544
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°22′30″ пн. ш. 30°50′46″ сх. д. / 51.37500° пн. ш. 30.84611° сх. д. / 51.37500; 30.84611
Середня висота
над рівнем моря
123 м[3]
Місцева влада
Адреса ради 15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н., смт Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50
Карта
Ковпита. Карта розташування: Україна
Ковпита
Ковпита
Ковпита. Карта розташування: Чернігівська область
Ковпита
Ковпита
Мапа
Мапа

CMNS: Ковпита у Вікісховищі

Ковпи́та — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. До 2016 орган місцевого самоврядування — Ковпитська сільська рада[4]. Населення становить 1417 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

З болота Ковпит витікала р. Косовиця до с. Навози. Загадковий язичницький топонім Ковпит зв’язаний виключно з великими болотами. Ковпит- болото нечистої сили чаклунів і відьом. В південних слов'ян річка Колпит. З люстрації Любецького староства 1615 р. с. Ковпініца володів Григір Силич з жоною Томілою Разонкою.

На початку XVIII століття — 45 дворів. У 1782 році — монастирське село, 85 хат; 1886 року — 268 дворів, 1553 мешканці, церква, 3 постоялки, 20 вітряків. Калиточка була окремим селом. За переписом 1897 року — 2407 жителів, 366 дворів, церква, земська школа.

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 1428 осіб (694 чоловічої статі та 734 — жіночої), налічувалось 193 дворових господарств, існували православна церква й пристань[5].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницьке селі Пакульської волості мешкало 1553 особи налічувалось 268 дворових господарств, існували православна церква, 3 постоялих будинки, 20 вітряних млинів, олійний завод[6].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2494 осіб (1252 чоловічої статі та 1242 — жіночої), з яких 2331 — православної віри[7].

Від 1917 року — у складі УНР. Від 1921 року — стабільний комуністичний режим. У 1923 році у селі народилося 160 (!) дітей. Ковпит був найзаможнішим селом серед сусідів. У 1924 році — 621 двір і 3135 жителів. Від голоду померло 144 людини. 1941—1943 — німецька адміністрація. При форсувані Дніпра у 1943 році багато воїнів померло від ран в 4 військових польових шпиталях. Поховані вони в братських могилах.

1973 рік — 769 дворів і 2687 мешканців.

З 1991 — у державі Україна.

У 2013—2014 роках низка мешканців села взяли участь у Революції гідності. 20 серпня 2014 представник сільської громади, боєць 1 окремої гвардійської танкової бригади ЗСУ Генадій Куц загинув під час виконання бойового завдання в зоні Антитеретористичної операції (АТО)[8]. Загалом участь в бойвих діях російсько-української війни брали близько 40 мешканців села Ковпити.

Кутки — Калитовка (сіверський культ Калити), Яхнівка;

Урочища — Ревунов курган, Витов брод (на згадку про литовського князя Вітовта), х. Москаленчуков.

Неіснуючий х. Савчина Ґута.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Михайло-Коцюбинської селищної громади[9].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чернігівського району (1923—2020) Чернігівської області, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[10].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [11]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1387 97.88%
російська 29 2.05%
білоруська 1 0.0?%
Усього 1417 100%

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У селі на Алеї героїв встановлений пам'ятний стенд на честь Жабинського Дмитра та Авдєєнка Петра — генерал-майора, Героя Радянського Союзу, командира 51-го стрілецького корпусу 38-ї армії Воронезького фронту. У братській могилі похований Герой Радянського Союзу І. Н. Грачов[12]. На його честь названо одну з центральних вулиць села.

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. УРЕ. Архів оригіналу за 29 Травня 2015. Процитовано 14 Березня 2020.
  2. Облікова картка с. Ковпита
  3. Погода в селі Ковпита. Архів оригіналу за 20 Грудня 2011. Процитовано 23 Травня 2008.
  4. Ковпитська сільська рада. Архів оригіналу за 8 Травня 2019. Процитовано 15 Вересня 2020.
  5. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 188)
  6. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  7. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-263. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  8. Загинув уродженець села Ковпита Генадій Куц
  9. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  10. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  11. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  12. Воинские захоронения в Черниговской области. Архів оригіналу за 9 Лютого 2017. Процитовано 9 Квітня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]