Княжичі (Польща)
Село
 Координати 49°42′ пн. ш. 22°43′ сх. д. / 49.700° пн. ш. 22.717° сх. д.Координати: 49°42′ пн. ш. 22°43′ сх. д. / 49.700° пн. ш. 22.717° сх. д.
|
Княжичі (пол. Kniażyce) — село в Польщі, у гміні Фредрополь Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, у межах етнічної української території Надсяння. Населення — 413 осіб (2011[1]).
Географія[ред. | ред. код]
Село лежить за 2 км на північ від Фредрополя і за 10 км на південь від Перемишля.
Назва[ред. | ред. код]
У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв перейменовано на Подлєсє (пол. Podlesie).
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване 1443 року на території маєтків, що належали до роду Стечків із Болестрашичів. Пізніше село стало власністю Стефана Святополка із Завади. Він був родоначальником роду Болестрашицьких.
З документів випливає, що перед 1507 роком у Княжичах існувала православна парафіяльна церква. Далі село належало до королівських володінь і виконувало послуги (службове поселення) мешканцям міста Перемишля. Після розподілів Польщі австрійці продали село приватному власникові. У 1880 р. було 344 мешканці в селі та 69 у панському дворі (більшість греко-католиків, до 100 римо-католиків), село належало до Перемишльського повіту.
За часу Першої світової війни, а саме 1915 року, коли укріплювали Перемишльську фортецю, село було спалене австрійським військом. Спалили також дві церкви і стару дерев'яну з 1830 року та збудовану перед самою війною — муровану. Залишились тільки 2 хати.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. На 1.01.1939 в селі було 680 мешканців (з них 330 українців-грекокатоликів, 165 українців-римокатоликів, 25 поляків, 150 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв)[2]. У міжвоєнний період у Княжичах була церква Св. Іллі, яка належала до парафії в Горохівцях Нижанківського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Село входило до ґміни Германовичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Княжичі, що знаходяться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшли до СРСР та ввійшли до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
До 60-х років XX ст. в Княжичах існувала дерев'яна церква, збудована 1943 року. Згідно з переказом, у Княжичах була ще одна церква в лісі на захід від села, у місці, яке називали Дильованка (назва походить від дороги, вимощеної балками (дилями) на підмоклому місці).
В березні 1945 року Княжичі, як і весь Перемишльський район включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі. 1945 року в Україну переселено близько 250 мешканців (дані приблизні), решту — в 1947 р. на ті території в західній та північній частині польської держави (так звані повернені території), що до 1945 належали Німеччині[3] (операція Вісла), а на їх місце заселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія[ред. | ред. код]
1785 року тут мешкало 169 греко-католиків, 90 римо-католиків та 19 юдеїв.
1840 року були 280, у 1899-му — 261 греко-католик.
1921 року в селі було 96 хат і 472 мешканці, серед них 306 греко-католиків та 159 римо-католиків і 7 юдеїв.
1938 року нараховувалось 405 греко-католиків.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 214 | 46 | 142 | 26 |
| Жінки | 199 | 44 | 121 | 34 |
| Разом | 413 | 90 | 263 | 60 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Княжичі (Польща)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 Лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 Липня 2017. Процитовано 15 Жовтня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 Вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- «Аксманичі. Село у Клоковицькій парафії Перемишльського повіту».— Львів, 2010; стор. 50
- Kniażyce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 196. (пол.)
| |||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |