Колчицький Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Колчицький
Микола Колчицький.jpg
Канцлер Московської патріархії
1941 — 5 липня 1960
Церква: РПЦ
Попередник: Сергій Воскресенський
Наступник: Пимен (Ізвеков)
 
Альма-матер: Чернігівська духовна семінарія; Московська духовна академія
Діяльність: священник
Народження: 30 квітня 1890(1890-04-30)
село Лоска,
Чернігівська губернія,
Російська імперія
Смерть: 11 січня 1961(1961-01-11) (70 років)
Москва
Священство: 1914

Микола Колчи́цький (17 квітня 1890, село Лоска, Чернігівська губернія — 11 січня 1961, Москва) — релігійний діяч українського походження, випускник Чернігівської духовної семінарії. Канцлер Московської патріархії (1941-1960) і постійний член Священного Синоду РПЦ.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 17 квітня 1890 року у родині настоятеля Миколаївської церкви села Лоска Кролевецького повіту Чернігівської губернії (нині Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, Україна) священика Хведора Колчицького і його дружини Явдохи.[1]

Навчався у Новгород-Сіверському духовному училищі. У 1911 закінчив Чернігівську духовную семінарію; у 1911 — Московську духовну академію. Прийняв священний сан восени 1914, на IV курсі академії[2].

У 1918 був обраний штатним священником Благовіщенського собору в Харкові.

У 1923 переїхав у Москву. Був зарахований штатним священником до храму Богоявлення у Єлохові, де служив до смерті.

27 грудня 1924 Патріархом Тихоном затверджений на посаді настоятеля Богоявленського храму у Єлохові. У 1938, після закриття однойменного собору у Дорогомілово, цей храм став кафедральным храмом патріаршого місцеблюстителя митрополита Московського і Коломенського Сергія (Страгородського).

У роки Другої світової війни (жовтень 1941 — серпень 1943) перебував з патріаршим місцеблюстителем у евакуації в Ульяновську; з кінця травня 1942 підписувався як «керівник у справах Московської Патріархії».[3]

Під час формування Священного Синоду на Архієрейському соборі 8 вересня 1943 увійшов до числа сталих його членів на посаді Канцлера Московської Патріархії.

25 лютого 1945 зведений в сан протопресвітера.

10 квітня 1945, разом з Патріархом Алексієм I і митрополитом Миколою Ярушевичем був прийнятий Й. Сталіним.

7 лютого 1956 у зв'язку зі смертю митрополита Григорія Чукова призначений за сумісництвом головою Навчального комітету при Священному Синоді.[4]

5 липня 1960 «з нагоди тривалої хвороби» звільнений від посади канцлера Московської Патріархії.

Помер 11 січня 1961, у зв'язку з чим «Журнал Московської Патріархії» у матеріалі, присвяченому Колчицькому, писав: «<…> У його особі Московська Патріархія понесла тяжку втрату, так як протопресвітер М. Колчицький був одним з відомих церковних діячів останніх десятиліть.»[5]

13 січня 1961 у Богоявленському соборі його відспівав Патріарх Алексій I.

Похований в огорожі Преображенського храму в Лукині (Патріарше подвір'я Троїце-Сергієвої лаври, поблизу заміської резиденції Патріархів у Передєлкіно).[6]

Родина[ред. | ред. код]

Мав двох синів і доньку.

Старший син — артист МХАТа і кіноактор Галікс Колчицький, його син — Микола Колчицький, також кіноактор.

Молодший син — Сергій Колчицький, іподиякон патріарха Алексія I; його першою жінкою була Лідія Колчицька (19252001), котра протягом майже 60 років була секретарем Патріархії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Государственный архив Черниговской области. Ф. 679. Оп. 10. Ед. хр. 3077. Л. 421 об. — 422.
  2. Государственный архив Черниговской области. Ф. 679. Оп. 2. Ед. хр. 4985. Л. 191 об.
  3. Галкин А. К. Указы и определения Московской Патриархии об архиереях с начала Великой Отечественной войны до Собора 1943 года [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Вестник церковной истории. 2008. № 2. С. 81
  4. Определения Священного Синода [1956.02.07: ввиду кончины председателя Учебного комитета митрополита Григория (Чукова) утвердить новым председателем протопресвитера Н. Ф. Колчицкого, зам. председателя — ректора МДА протоиерея К. И. Ружицкого, членами — инспектора МДА проф. Н. П. Доктусова, члена ХОЗУ Патриархии П. В. Корнилова, инспектора ЛДА проф. Л. Н. Парийского и доцента МДА А. И. Иванова с назначением его и секретарем Учебного комитета] // Журнал Московской Патриархии. М., 1956. № 3. стр. 5
  5. ЖМП. 1961, № 2, стр. 24.
  6. ЖМП. 1961. № 2. стр. 24—28.

Посилання[ред. | ред. код]