Комарів (Кельменецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Комарів
Komariv Uspenska cerkva.jpg
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Кельменецький район
Рада Комарівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA73040030130086466
Облікова картка Комарів 
Основні дані
Населення 1804
Поштовий індекс 60140
Телефонний код +380 3732
Географічні дані
Географічні координати 48°33′35″ пн. ш. 26°59′18″ сх. д. / 48.55972° пн. ш. 26.98833° сх. д. / 48.55972; 26.98833Координати: 48°33′35″ пн. ш. 26°59′18″ сх. д. / 48.55972° пн. ш. 26.98833° сх. д. / 48.55972; 26.98833
Середня висота
над рівнем моря
272 м[1]
Місцева влада
Адреса ради 60140, Чернівецька обл., Кельменецький р-н, с. Комарів, вул. Головна, 125
Карта
Комарів. Карта розташування: Україна
Комарів
Комарів
Комарів. Карта розташування: Чернівецька область
Комарів
Комарів
Мапа

CMNS: Комарів у Вікісховищі

Комарі́в — село в Україні, у Кельменецькому районі Чернівецької області.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкало 1548 осіб (796 чоловічої статі та 752 — жіночої), налічувалось 303 дворових господарства, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 рік у власницькому селі Романкоуцької волості, мешкало 1507 осіб, налічувалось 315 дворових господарств, існувала православна церква та 3 гончарних заводи[3].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1966 осіб, з яких 868 чоловіків та 1098 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1801 особа[5].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 98,67 %
російська 0,72 %
молдовська 0,44 %
білоруська 0,06 %
румунська 0,06 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На полі між селами Комарів та Дністрівка розкопані археологами залишки склоробні пізньоримських часів (ІІІ-IV ст. н. е.). Це єдина відома давньоримська склоробня, розташована поза межами імперії і чи не єдина на теренах Західної України пам'ятка, пов'язана зі Стародавнім Римом[7].

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Арсеній (Авксентій Георгійович Стадницький; 22 січня 1862, село Комарове, Бесарабська губернія — † 10 лютого 1936[1], Ташкент) — український богослов, церковний історик та педагог, політик у Російській імперії. Лауреат Макаріївської премії. Випускник Київської духовної академії. Ректор Московської духовної академії (1898—1903). 1907 року обраний членом Державної ради Російської імперії від чорного православного духовенства. Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої), митрополит Ташкентський та Туркестанський РПЦ (1933—1936), раніше протягом тривалого часу був правлячим єпископом Новгородської єпархії. Від 14 січня 1906 року член Священного Синоду РПЦ (1721—1917) (до 15 квітня 1917).
  • Валігурський Василь Арсенович (нар. 12 травня 1938, с. Комарів) — український журналіст, публіцист, редактор. Член Національної спілки журналістів України. Закінчив відділенння журналістики ВПШ при ЦК КПРС. Працював у Кельменецькій районній газеті «Наддністрянська правда», з 1970 року очолював колектив Сторожинецької районної газети «Радянське село» — «Рідний край». Нагороджений медаллю «За трудову відзнаку»[8][9][10].
  • Доцин Іван Васильович (нар. 1958) — український журналіст, видавець, краєзнавець.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Прогноз погоди в селі Комарів. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 25 Березня 2022. Процитовано 14 березня 2021. 
  2. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1038)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  7. Давній Рим у бесарабській глибинці: як на Буковині вивчають римську склоробню
  8. Валігурський Василь Арсенійович // Засоби масової інформації Чернівецької області. — Чернівці, 1966. — С. 37
  9. Валігурський Василь Арсенійович // Інформаційний постір Буковини. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2004. — С. 111. — ISBN 966-8500-17-2
  10. Василь Арсенович Валігурський // Інформаційний простір Буковини на початку третього тисячоліття /упорядник Д. І. Миронюк. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2012. — С. 256. — ISBN 978-966-399-476-5.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Смішко, М. 1964. Поселення III—IV ст. н. е. із слідами скляного виробництва біля с. Комарів Чернівецької області. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, Київ, 5, с. 67—80.
  • Щапова Ю. Л. Мастерская по производству стекла у с. Комарово (III—IV вв) // СА. — № 3, 1978. — С. 230—242. (рос.)
  • Petrauskas, O.V. 2014.       Komariv - ein Werkstattzentrum barbarischen Europas aus spätrömischer Zeit  (Forschungsgeschichte, einige Ergebnisse und mögliche Perspektiven). Ephemeris Napocensis, 24,  p. 87–116.
  • Петраускас, О.В. 2014. Деякі підсумки досліджень комплексу пам’яток пізньоримського часу біля с.Комарів. Oium, 4, с. 165-184.
  • Діденко С. В., Мизгін К. В. Знахідки античного імпорту на поселенні Комарів // Археологічні дослідження в Україні 2012 року. — К., 2013. — С. 367—368.
  • Komarów, powiat chocimski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 305. (пол.)
  • Румянцева О. С. мастерская в Комарове: основные свидетельства и характер производства (рос.)
  • О. С. Румянцева, В. Н. Войнаровский Стеклянные жетоны из Комарова: предмет римского импорта или «импорт идеи»? (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]