Користувач:SailorMoon11/Рябчин, Олексій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Михайлович Рябчин Україна Україна
Олексій Михайлович Рябчин  Україна
Олексій Михайлович Рябчин Україна Україна
Україна Народний депутат України VIII скликання
Нині на посаді
На посаді з 27 листопада 2014
Народився 22 квітня 1983(1983-04-22) (41 рік)
місто Маріуполь (Донецька область)
Освіта Кандидат економічних наук, доцент кафедри "Міжнародна економіка" Донецького національного університету (переміщений до Вінниці)
Політична партія ВО "Батьківщина"
blogs.pravda.com.ua/authors/ryabchin/


Олексій Михайлович Рябчин (нар. 22 квітня 1983, Маріуполь, Донецька область) — український політик, вчений, громадський діяч. Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання, обраний від партії "Батьківщина". Був включений до виборчого списку під номером 9. Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України.[1]

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії. Співголова міжфракційного депутатського об'єднання "Зелена енергія змін", член міжфракційного депутатського об'єднання "Єврооптимісти".

Кандидат економічних наук, доцент кафедри "Міжнародна економіка" Донецького національного університету (наразі — місто Вінниця). Закінчив з відзнакою магістратуру University of Sussex у Великій Британії.

Спеціалізується на питаннях економіки розвитку, "зеленої" енергетики та екології. Опікується питаннями переселенців та освітян. Активно займається парламетською дипломатією.

У вересні 2016-го року ввійшов до ТОП-10 законотворців-реформаторів за версією коаліції громадських організацій "Реанімаційний Пакет Реформ" (РПР).[2] Також входить до списку галузевих депутатів-реформаторів.[3]

Студентські роки, наукова та викладацька діяльність, навчання за кордоном[ред. | ред. код]

В 2000-му році вступив до Донецького національного університету (ДонНУ) на спеціальність "Міжнародна економіка", яку в 2004 році закінчив з відзнакою, отримавши ступінь бакалавра. В 2005 році з відзнакою закінчив магістратуру за тією ж спеціальністю.

Навчаючись на другому курсі почав займатись волонтерською діяльністю. Ставши менеджером Агентства регіонального розвитку "Донбас" займався імплементацією програм економічної реструктуризації життя депресивних міст Донецького регіону.

Одразу після закінчення магістратури почав викладати на кафедрі "Міжнародна економіка", паралельно навчаючись в аспірантурі.

З моменту закінчення магістратури і до 2010-го року в якості експерта на громадських засадах брав участь в дослідженнях та підготовці наукових публікацій згідно своєї наукової спеціалізації в Донецькій філії Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України.

В 2010-му році захистив дисертацію з теми "Еколого-енергетична безпека світогосподарського розвитку в умовах глобалізації", здобувши науковий ступінь кандидата економічних наук.

В 2012-му році виграв конкурс на навчання в магістратурі Science Policy Research Unit, University of Sussex у Великій Британії. Через рік з відзнакою закінчив магістерську програму "Інновації та сталий розвиток", підготувавши дипломну роботу з теми "Роль вимоги "місцевої складової" для розвитку альтернативної енергетики і низьковуглецевого технологічного трансферу".

Олексій Рябчин Sussex uni
Фотографія Олексія Рябчина в холі його факультету в Університеті Сассексу  

Цікавий факт: фотографія Олексія Рябчина висить в холі його факультету в Університеті Сассексу серед зображень відомих випускників.

Досвід роботи[ред. | ред. код]

Протягом 7-8 років пропрацював в сфері впровадження інновацій та енергоефективності, в тому числі на керівних посадах. Зокрема, в 2006-ому році почав працювати помічником голови правління в Корпорації "ПромЕкономСервіс". Згодом займав посаду головного економіста, заступника голови правління Корпорації, був відповідальним за стратегічний розвиток та впровадження інноваційних промислових технологій з енергозбереження.

Роботу в Корпорації Олексій Рябчин поєднував з науковою та громадською діяльністю. Протягом 2008-2009 років брав участь в проекті Британської Ради "Low Carbon Futures; Challenge Europe" ("Низьковуглецеве майбутнє: зміни Європу"). В рамках проекту разом з представниками 15-ти країн Європи працював над підвищенням обізнаності населення про проблеми зміни клімату, питаннями ефективного використання енергії та ефективної транспортної політики в контексті глобальних змін клімату.

Повернувшись до України після закінчення магістратури у Великій Британії, увійшов до об'єднання Ініціатива "Професійний Уряд" (Professional Government Initiative). Об'єднання складається з людей, які навчались чи працювали за кордоном, і після Революції Гідності вони запропонували новим урядовцям та політикам свої послуги на громадських засадах.[4]

В червні 2014-го року почав працювати Менеджером з міжнародної комунікаційної стратегії реформ в "Українському кризовому медіа-центрі". Того ж року закінчив "Українську школу політичних студій".[5]

Громадська та професійна діяльність під час Революції Гідності та військового конфлікту на Сході України[ред. | ред. код]

Олексій Рябчин на проукраїнському мітингу в Донецьку в березні 2014-го року

Під час подій 2014-го року почав співпрацювати з однією з найавторитетніших газет світу[6] The Washington Post про конфлікт на Сході України. Загалом став співавтором близько 50 статей англійською мовою.

В 2014-ому році був одним з організаторів мітингів "Донбас — це Україна".

Цей розділ потребує доповнення.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Як член ініціативи "Професійний уряд" та організатор проукраїнського руху на Донеччині Олексій Рябчин отримав запрошення до лав Всеукраїнського Об'єднання "Батьківщина".

Став кандидатом від партії ВО "Батьківщина" під час виборів до парламенту 2014-го року під номером 9 у виборчому списку партії. Отримав мандат народного депутата України VIII скликання, 27-го листопада офіційно набувши повноважень. У вересні 2016-го року Олексій Рябчин ввійшов до ТОП-10 законотворців-реформаторів за версією коаліції громадських організацій "Реанімаційний Пакет Реформ" (РПР).[2]

Також входить до списку галузевих депутатів-реформаторів.[3]

Парламентська дипломатія та членство в міжфракційних об'єднаннях[ред. | ред. код]

Олексій Рябчин активно займається парламентською дипломатією, спілкується з парламентарями та дипломатами країн Великої Сімки. Є співголовою групи з міжпарламентських зв’язків зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, а також членом груп з міжпарламентських зв'язків з Грузією, Французькою Республікою, Сполученими Штатами Америки, Федеративною Республікою Німеччина, Федеративною Республікою Бразилія, Королівством Швеція.[7]

Є членом 10 міжфракційних депутатських об'єднань:

  • "Зелена енергія змін" (співголова);
  • "За цифрове майбутнє України";
  • "Залучення та захист інвестицій" (заступник голови);
  • "Рівні можливості";
  • "Європейський Донбас";
  • "Єврооптимісти";
  • "Захистимо вугільну галузь";
  • "Зі зв'язків з Європейським Парламентом "Україна - Європейський Союз";
  • "За енергетичну незалежність України";
  • "Європейська екологічна ініціатива";
  • "Голос громади".

Курйози[ред. | ред. код]

  • На початку 2016-го року в ЗМІ з'явилась інформація про те, що Олексій Рябчин працював помічником народного депутата VI скликання Олега Царьова. Згодом цю інформацію спростував як Царьов, так і сам Олексій Рябчин, зазначивши, що він ніколи не виконував функцій помічника депутата і що мала місце помилка в документах. [8]
  • В липні 2016-го року під час голосування за законопроект про Нацкомісію з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Олексій Рябчин разом з колегою по фракціїї Ігорем Луценко став ініціатором запуску дрона в залі Верховної Ради. Метою "перфомансу" була фіксація "кнопкодавів". [9]

Законотворча діяльність в сфері енергетики та екології[ред. | ред. код]

Олексій Рябчин активно займається законотворчою та дипломатичною діяльністю з розвитку перспективних галузей енергетики, залучення інвестицій, переходу до "зеленої" економіки та створення "зелених" робочих місць, утвердження енергонезалежності України та додержання вимог Кіотського протоколу. Був одним з головних лобістів в процесі ратифікації Україною Паризької кліматичної угоди в 2016-му році. Очолював робочу групу з доопрацювання до другого читання Закону України "Про Фонд енергоефективності" (1852-VIII  від 21.02.2017).

Олексій Рябчин є співавтором 8 законів в галузі енергетики, енергоефективності та екології.

Енергетика Енергоефективність Екологія
Прозорість галузей Регулювання Відновлювані джерела енергії
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості видобувних галузей в Україні (521-VIII від 16.06.2015) Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (1540-VIII від 22.09.2016) Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії (514-VIII від 04.06.2015) Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації (327-VIII від 09.04.2015) Проект Закону України "Про оцінку впливу на довкілля (2009а від 03.06.2015)
Проект Закону "Про розкриття інформації у видобувних галузях" (4840 від 17.06.2016) Проект Закону України "Про енергетичного омбудсмена" Про внесення змін до Закону України "Про теплопостачання" щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії (1959-VIII від 21.03.2017) Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації) (328-VIII від 09.04.2015) Проект Закону про стратегічну екологічну оцінку (6106 від 21.02.2017)
Проект Закону про забезпечення прозорості у видобувних галузях (6229 від 23.03.2017) Про внесення змін до Закону України "Про альтернативні джерела енергії" щодо віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії (1711-VIII) Про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" (щодо механізму закупівлі енергосервісу) (1980-VIII від 23.03.2017)
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії (технічний)" (3447 від 10.11.2015)

Закон України № 327-VIII "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" (327-VIII від 09.04.2015)

Цим Законом в Україні вперше врегульовується діяльність енергосервісних компаній (ЕСКО). Закон дозволяє бюджетним установам укладати договори з ЕСКО для термомодернізації їх будівель.[10]

Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації)" (328-VIII від 09.04.2015)

За цим Законом кошти, зекономлені бюджетними установами за рахунок співпраці з ЕСКО (та не йдуть на оплату її послуг) перераховуються до бюджету розвитку на реалізацію проектів з енергозбереження.[11]

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії" (514-VIII від 04.06.2015)

Вводиться поняття біомаса відповідно до Директиви 2009/28/ЄС з метою підвищення потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Змінюється з обов’язкової на бонусну надбавка до тарифів для підприємств, які використовують українське обладнання з метою підтримки українського ринку виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії.

Понормовано "зелений" тариф та встановлено обов’язок ринку викупати "зелену" електроенергію, таким чином стимулюючи інвестиції у створення підприємств, які виробляють електроенергію з альтернативних джерел.

Введено "зелений" тариф для приватних домогосподарств, зокрема для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики, які вмонтовані на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд; та для електроенергії, виробленої з енергії вітру об'єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт.

Знижено на 44% "зелений" тариф для сонячних електростанцій, таким чином вирівнюючи диспропорцію у розмірах тарифів для різних альтернативних джерел електроенергії. 87% ринку сонячної електроенергії належить Activ Solar, компанії афілійованої з братами Клюєвими.[12] 4. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості видобувних галузей в Україні" (521-VIII від 16.06.2015)

Закон передбачає впровадження європейських стандартів фінансової звітності та забезпечення виконання зобов’язань України як країни кандидата Ініціативи прозорості видобувних галузей (ЕІТІ). ЕІТІ – це незалежний і добровільно підтримуваний на міжнародному рівні стандарт забезпечення прозорості, який впроваджується у 48 країнах світу. Цей стандарт вимагає проведення аудиту платежів, які здійснюють компанії, та доходів, пов’язаних з розробкою національних природних ресурсів, які отримують уряди країн. Кінцева мета – досягнення максимальної прозорості та зрозумілості інформації.

Коли у журналістів, чиновників, експертів, будь-якої зацікавленої особи виникнуть питання, пов’язані з видобутком ресурсів, вони повинні мати змогу легко знайти інформацію у відкритому доступі і за два-три кліки все зрозуміти. Саме для досягнення такого рівня прозорості у одній з найбільш прибуткових галузей економіки прийнято цей закон.[13]

Проект Закону України "Про оцінку впливу на довкілля (2009а від 03.06.2015)

Законопроект спрямовано на імплементацію Директиви 2011/92/ЄС (Україна взяла зобов’язання із внесення необхідних змін до червня 2015 року) та Директиви 85/337/ЄЕС (мала бути імплементованою до 1 січня 2013 року).

В Україні існує процедура оцінки впливу на довкілля, яка, по суті не надає можливості громадськості взятии участь в обговоренні проектів, що можуть мати значні наслідки для довкілля. Наприклад, перед тим як будувати нафтопереробний завод, необхідно дізнатися думку населення прилягаючих населених пунктів. Зараз оголошення про обговорення часто друкуються в локальних газетах, серед рекламних оголошень, так, щоб обговорення насправді не відбулося. Далі береться довідка від органу місцевого самоврядування, що оголошення про будівництво надруковано, громадскість повідомлена, зауважень не надійшло. Натомість, законопроект пропонує реальний механізм доступу громади до прийняття таких важливих рішень, як побудова нафтопереробних заводів, теплових електростанцій, атомних реакторів, підприємств хімічного виробництва та ін. – всіх тих підприємств, які можуть значно погіршити екологічні умови.

Законопроект також передбачає обов’язкове врахування рішення громадськості та висновку державного органу щодо оцінки впливу на довкілля на етапі проектування будівництва. Встановлено чіткий і прозорий механізм надання висновків, що унеможливить хабарництво серед чиновників пов’язаних з містобудуванням.

Окрім цього слід зазначити, що Україна взяла на себе зобов’язання створити прозору процедуру оцінки впливу на довкілля шляхом підписання Угоди про асоціацію з ЄС (2014р.), Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська Конвенція, 1998 р.) та Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо, 1991 р.)[14]

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії (технічний)" (3447 від 10.11.2015)

Законопроект спрямований на вдосконалення правового поля, в якому працює альтернативна енергетика, з метою покращення умов продажу електроенергії за "зеленим" тарифом та отримання стимулюючої надбавки за використання українського обладнання. Окрім цього, передбачене стимулювання виробництва електроенергії з енергії сонця і вітру приватними домогосподарствами, вирівнення розмірів "зеленого" тарифу та приведення найменувань елементів обладнання до відповідності із назвами товарних позицій УКТЗЕД, таким чином спрощуючи для генерації отримання надбавки за використання місцевого обладнання.[15]

Робота з переміщеними ВНЗ , законотворчість в сфері освіти, захист прав внутрішньо переміщених осіб[ред. | ред. код]

Олексій Рябчин спілкується зі студентами переміщених вищих навчальних закладів під час ІІІ засідання Ради ректорів переміщених ВНЗ

Олексій Рябчин став одним з ініціаторів створення Координаційного центру переміщених ВНЗ та Ради ректорів вищих навчальних закладів, які переміщені із зони проведення антитерористичної операції (Рада ректорів переміщених ВНЗ).

Видання "Ресурс для переселенцев" так охарактеризувало діяльність депутата:[16]

В отличие от голословных коллег, Алексей Рябчин комплексно подошёл к решению проблемы. Благодаря его организации и целеустремлённости был создан уникальный в своём роде Координационный центр перемещенных ВУЗов. Центр затрагивает все болезненные вопросы учебных заведений, педагогов, студентов, всецело представляет их интересы. Важнейшая функция организации – централизация проблемных вопросов для их совместного решения. Под своей крышей Центр объединил неравнодушных единомышленников, ректоров, студентов, общественников и политиков.

Будучи доцентом ДонНУ, який було евакуйовано до Вінниці, почав опікуватись і цим регіоном.

Олексій Рябчин бере активну участь в роботі щодо дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (ВПО), забезпечення для ВПО належних умов соціальної адаптації, сприяння у працевлаштуванні, продовження здобуття освіти, сприяння можливості залучення коштів гуманітарної, благодійної допомоги; попередження стигматизації цієї верстви населення.

Став співавтором 5 законів щодо права на освіту мешканців тимчасово окупованих територій та регулювання коштів на цих територіях.

Донбас і Крим Наука й освіта
Донецьк і Луганськ Переселенці Переміщені вищі навчальні заклади
Про внесення деяких законодавчих змін щодо особливостей використання окремих публічних коштів на території Донецької області" (1078-19 від 12.04.2016) Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо зменшення строку тимчасового зберігання товарів гуманітарної допомоги для внутрішньо переміщених осіб)" (1419 від 11.12.2014) Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права на здобуття освіти осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції" (1114-VIII від 19.04.2016)
Про внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (щодо перерозподілу залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень) (1406-VIII від 02.06.2016) Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування доходів у вигляді гуманітарної, благодійної, технічної допомоги, отриманих внутрішньо переміщеними особами)" (1420 від 11.12.2014) Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ), які були переміщені з тимчасово окупованої території та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (1731-VIII від 03.11.2016)
Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо надання субвенцій Донецькій та Луганській областям від залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють своїх повноважень" (4197 від 10.03.2016) Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб" (2501а-1 від 21.08.2015) Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (2026-VIII від 16.05.2017)
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян) (6240 від 27.03.2017) Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки вищих навчальних закладів та наукових установ державної форми власності, евакуйованих із тимчасово окупованої території Донецької або Луганської областей (2813 від 12.05.2015)
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (щодо діяльності студентських профспілок)" (3474 від 13.11.2015)

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права на здобуття освіти осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції" (1114-19 від 19.04.2016)

Закон надав абітурієнтам-переселенцям із зони проведення АТО можливість вступати до переміщених ВНЗ і стаціонарних ВНЗ Донецької та Луганської областей (що знаходяться на підконтрольній Україні території) без складання ЗНО, за умови складання лише вступних іспитів на конкурсній основі.[17]

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ), які були переміщені з тимчасово окупованої території та з населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження" (4718 від 24.05.2016)

Закон вперше офіційно визнає факт існування в Україні переміщених ВНЗ, прописує основні засади їх діяльності та усуває низку бюрократичних перешкод, що стримували їх розвиток. .[18]

Видання "Ресурс для переселенців" назвало цей Закон "альманахом всіх проблем переміщених ВНЗ":[16]

Созданный и выстраданный законопроект, наконец, вместил в себе конкретные инструменты по восстановлению материально — технической базы, прописал особые права и принципы для перемещённых ВУЗов. Говоря на языке конкретики, законопроект прописывает нормативы количества учащихся на одного преподавателя, урегулирует имущественные и финансовые вопросы, позволяет продлить сроки лицензии и аккредитации, отслеживает договорные обязательства до, во время и после АТО. По сути, закон стал альманахом всех проблем педагогического состава и студенчества ВУЗов-переселенцев.

Действенность и комплексность закона отнюдь не удивительны, ведь вместо комитетно-кабинетной работы Алексей Рябчин выяснял насущные проблемы во время поездок в Донецк, Северодонецк, Рубежное и Луганск, на встречах с ректорами, начальниками департаментов и студенческими сообществами. Данный Закон венчает борьбу с попустительством и бюрократией в украинском обществе.

Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо зменшення строку тимчасового зберігання товарів гуманітарної допомоги для внутрішньо переміщених осіб)" (1419 від 11.12.2014)

Законопроект передбачає скорочення строку тимчасового зберігання товарів гуманітарної допомоги під митним контролем для ВПО з 90 календарних днів до 10 робочих днів. Завданням проекту є забезпечення базових соціально-економічних потреб ВПО.[19]

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування доходів у вигляді гуманітарної, благодійної, технічної допомоги, отриманих внутрішньо переміщеними особами)" (1420 від 11.12.2014)

Законопроект спрямований на звільнення від оподаткування доходів ВПО, отриманих у вигляді благодійної, гуманітарної та технічної допомоги. Так, законопроектом пропонується виключити з бази оподаткування ПДФО таку допомогу на суму, що не перевищує сукупний розмір 12-ти мінімальних заробітних плат (наприклад, у 2016р. ця сума становитиме 16 536 грн.).

Також пропонується не оподатковувати кошти, передані закладам охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування ВПО та навчальним закладам на оплату навчання ВПО.[20]

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб" (2501а-1 від 21.08.2015)

Метою цього законопроекту є забезпечення виборчих прав ВПО, які гарантуються Конституцією України, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Першим Протоколом до Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Ці люди вже тричі були позбалені права на голосування: на президентських виборах в травні 2014, парламентських в жовтні 2014р. та на місцевих виборах в жовтні 2015р. Пропонується визначити, що належність до територіальної громади визначаються не лише зареєстрованим місцем проживання, але й за адресою фактичного проживання ВПО, але за умови, якщо особа змінила виборчу адресу відповідно до вимог закону "Про державний реєстр виборців". Така особа матиме право за 15 днів до дня голосування звернутися до органу ведення реєстру за місцем фактичного проживання і подати заяву з проханням змінити виборчу адресу. Виборчу адресу можна буде змінювати не частіше ніж раз у 365 днів. На виборах потрібно буде пред’явити паспорт громадянина України та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Передбачалося, що законопроект надасть можливість голосувати ВПО вже на місцевих виборах в жовтні 2015р., проте він так і не потрапив в сесійну залу Верховної Ради України. Таким чином, на місцевих виборах були позбавлені права голосу близько 5% українців.[21]

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (щодо особливостей орендних відносин дошкільних навчальних закладів)" (1327 від 09.12.2014)

Пропонується спростити процедуру укладення договору оренду у випадку, коли орендарем виступає дитячий садок будь-якої форми власності. Також пропонується встановити обмеження по розміру орендної плати, яку сплачуватимуть садочки.[22]

Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки вищих навчальних закладів та наукових установ державної форми власності, евакуйованих із тимчасово окупованої території Донецької або Луганської областей (2813 від 12.05.2015)

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування ввізним митом наукове, лабораторне і дослідницьке обладнання, реактиви, зразки, наукову літературу тощо, що ввозяться на митну територію України евакуйованими із окупованої території вищими навчальними закладами та науковими установами в порядку міжнародної безоплатної допомоги виключно для провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.

У зв’язку з подіями на сході України 25 університетів і наукових установ змінили місце свого розташування та переїхали з окупованих територій. Зараз вищі навчальні заклади, переміщені із зони АТО, змушені відновлювати свій матеріально-технічний потенціал.

Їм згодні протягнути руку допомоги зарубіжні виші – надіслати обладнання зі своїх фондів чи придбати нове. Проте необхідне вишам обладнання та устаткування наразі підлягає оподаткуванню на загальних підставах відповідно до Податкового кодексу України. Більше того, для оформлення допомоги як гуманітарної виші повинні мати на митниці свого брокера, акредитованого як отримувача гуманітарної допомоги. Наслідками цього є значні витрати часу та фінансових ресурсів, зокрема, у той час як питання відновлення ресурсної бази повинно вирішуватись дуже оперативно.[23]

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (щодо діяльності студентських профспілок)" (3474 від 13.11.2015)

Враховуючи недосконалість чинного законодавства, непоодинокими є випадки, коли студентські профспілки перетворюються у залежні від адміністрацій вишів організації, очолювані особами, які вже не є студентами та і не зацікавлені захищати права студентства.

Законопроект покликаний виправити цю ситуацію, а тому пропонується встановити, що після закінчення вишу членство у студентській профспілці припиняється, а до керівних органів профспілок можуть обиратися лише студенти.

Також створюється механізм контролю за діяльністю профспілок: встановлено обов’язок профспілок щорічно публікувати на своєму офіційному веб-сайті всю фінансову звітність.[24]

Інвестиції, державне управління та міжнародні відносини[ред. | ред. код]

Олексій Рябчин є співавтором одного Закону України і одного законопроекту щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, підвищення ефективності управління державною власністю, створення нових "зелених" робочих місць, забезпечення сталого розвитку держави.

Інвестиції Міжнародні відносини Інше
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зняття регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій (817-19 від 24.11.2015) Постанова про Звернення Верховної Ради України до міжнародних організацій, парламентів держав-членів ОБСЄ та Організації ісламського співробітництва щодо останніх подій в Сирії (1690-VIII від 19.10.2016) Про внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України" (1406-19 від 02.06.2016)
Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації (3357 від 26.10.2015) Постанова про Звернення Верховної Ради України до міжнародних організацій та парламентів іноземних держав щодо засудження і невизнання заборони Російською Федерацією Меджлісу кримськотатарського народу та щодо захисту корінного народу Криму міжнародним співтовариством (1652-VIII від 05.10.2016) Постанова про відхилення звіту Кабінету Міністрів України та визнання діяльності Кабінету Міністрів України незадовільною (1007-VIII від 16.02.2016)
Постанова про Звернення Верховної Ради України до парламентів та органів виконавчої влади держав - членів Європейського Союзу стосовно посилення співпраці у галузі енергетичної безпеки та потенційних ризиків реалізації проектів з будівництва транзитних газопроводів в обхід України (1733-VIII від 15.11.2016)

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зняття регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій" (817-19 від 24.11.2015)

Державно-приватне партнерство (ДПП) – це засноване на довгостроковому договорі співробітництво між організацією публічного сектору (наприклад, органом місцевого самоврядування чи центральним органом виконавчої влади) та приватною компанією чи підприємцем щодо надання державних послуг та покращення інфраструктури. При цьому ресурси обох партнерів об'єднуються, а ризики, відповідальність та винагорода розподіляються.

Закон України "Про Державно-приватне партнерство" було прийнято 02 грудня 2012 року, проте запропонований механізм виявився недостатньо ефективним і потребув доопрацювання. На вирішення цієї проблеми було запропоновано прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зняття регуляторних бар'єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій)". Метою законопроекту є зняття регуляторних бар’єрів для розвитку ДПП та стимулювання інших механізмів залучення інвестиційних капіталовкладень в Україні, створення більш ефективних механізмів для співробітництва між державою і територіальними громадами (державними партнерами), та приватними партнерами в рамках ДПП, покращення інвестиційних умов та гарантій для приватних інвесторів.

Законопроект №1058 було прийнято 24 листопада 2015 року Верховною Радою України. Цей законопроект названий Мінекономрозвитку однією з 15 пріоритетних ініціатив для розвитку економіки України. [25]Основними змінами є розширення сфер застосування державно-приватного партнерства; вирішення питання надання земельних ділянок, необхідних для виконання договору ДПП, врегулювання питання власності на об’єкти, що створюються в рамках таких проектів.

Закон створює додаткові гарантії для приватного партнера: можливість розгляду справ про ДПП міжнародними арбітражами; можливість відмови держави від імунітету в договорі про ДПП; гарантії щодо стабільності норм законодавства; відшкодування внесених інвестицій та збитків у випадку дострокового розірвання договору державою; зняття валютних обмежень. Разом з тим оптимізовано процедуру аналізу ефективності здійснення ДПП та створено можливість для держави замінити приватного партнера у випадку невиконання ним своїх зобов’язань. Таким чином, Закон збалансовує права та обов’язки обох сторін ДПП.[26]

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації (3357 від 26.10.2015)

Законопроект 3357 (проект Податкової реформи, розроблений Н.П. Южаніною, працівниками податкового комітету, представниками громадськості) підтримано підписанням у зв’язку з його ліберальною спрямованістю, забезпеченням підвалин для детінізації бізнесу, відновлення економіки країни та збільшення купівельної спроможності громадян.

Законопроект передбачає кардинальну реорганізацію структури і функцій Державної фіскальної служби, розширення електронних сервісів адміністрування податків, зменшення навантаження на фонд оплати праці, перехід до оподаткування розподіленого прибутку, вдосконалення загальної системи оподаткування доходів фізичних осіб, виправлення недоліків системи електронного адміністрування ПДВ.[27]

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо особливостей використання окремих публічних коштів на території Донецької області" (1078-19 від 12.04.2016)

Проектом Закону пропонується внести зміни до статті 11 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та до частини першої розділу VIII (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України “Про публічні закупівлі” в частині впровадження в Донецькій і Луганській областях системи електронних закупівель.[28]

Закон України "Про внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України" (1406-19 від 02.06.2016)

Закон дозволив перерахувати залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, що опинились на території, де органи державної влади України не здійснюються свой повноваження, до обласних бюджетів Донецької та Луганської областей на погашення заборгованностей і відновлення інфраструктури житлового фонду.

Станом на 1-е січня 2016-го року таких коштів обліковувалося у Донецькій області 2831,3 мільйонів гривень і вони продовжували надходити.[29]

Сімейний стан[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей.

Рябчин у ЗМІ[ред. | ред. код]

Посилання на сторінки та блоги депутата в Інтернеті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. kompek.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  2. ↑ а б ЦензорРеформ. До ТОП-10 законотворців-реформаторів увійшли Президент і Кабмін, - РПР. ІНФОГРАФІКА. ЦензорРеформ (uk-UA) . Процитовано 24 жовтня 2016.
  3. ↑ а б Новые технократы украинской политики. News.meta.ua. Процитовано 14 березня 2017.
  4. ↑ Рябчин: Я еще не раскрыл весь свой потенциал в «Батькивщине». Процитовано 24 жовтня 2016.
  5. ↑ Випуск 2014. Процитовано 25 жовтня 2016.
  6. ↑ Топ 10 самых авторитетных изданий | ТОП 10. dekatop.com. Процитовано 24 жовтня 2016.
  7. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  8. ↑ Депутат из Батькивщины рассказал, как оказался экс-помощником одиозного регионала Царева. Процитовано 3 квітня 2017.
  9. ↑ Депутат, запустивший дрон в Раде, обещает "еще более интересные мероприятия" (рос.). Процитовано 3 квітня 2017.
  10. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  11. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  12. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  13. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  14. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  15. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  16. ↑ а б Показательная история переселения ВУЗов Донбасса. Процитовано 26 жовтня 2016.
  17. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 26 жовтня 2016.
  18. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 26 жовтня 2016.
  19. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  20. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  21. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  22. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  23. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  24. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  25. ↑ Міністерство економічного розвитку і торгівлі України -> Новини -> Верховна Рада підтримала розвиток індустріальних парків та державно-приватного партнерства. www.me.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  26. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  27. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2016.
  28. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 26 жовтня 2016.
  29. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 26 жовтня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:SailorMoon11/Рябчин,_Олексій_Михайлович&oldid=31032245