Король Антін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анті́н Коро́ль
Korol' Antin.jpg
Народився 30 жовтня 1896(1896-10-30)
с. Соколів, нині Бучацького району
Помер 26 липня 1966(1966-07-26) (69 років)
Венесуела
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Національність українець
Діяльність соціальний активіст
Військове звання Fahnrich USS.jpg Хорунжий (файнріх)
08 УГА Поручник.svg поручник УГА
Діти Богдан


Анті́н Коро́ль (30 жовтня 1896, с. Соколів, нині Бучацького району Тернопільської області — 26 липня 1966, Венесуела) — український вчений, інженер-проектант, громадський діяч у Венесуелі. Член НТШ у Канаді.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 30 жовтня 1896 року в с. Соколові, нині Бучацького району Тернопільської області, Україна (тоді Бучацький повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина).

Навчався у Бучацькій державній[1] та українській гімназії[2] у Тернополі (19111914, р.[3] в 1913/1914 навч. році був учнем VIIb класу, його однокласником був Мариян Крушельницький[2]). Воював у складі Легіону УСС (розвідка, разом з В. Гузаром запобіг арешту Норберта Рибака[4]). Був перекладачем при австрійському полку, мав звання хорунжого.[5] Поручник УГА. Студіював гірничу інженерію у Високій гірничій академії в Пршибрамі (Чехословаччина). Був діяльним у студентських організаціях.[1]

У другій половині 1920-х повернувся до Бучача, став керівником повітової філії українського товариства «Луг», організував улітку 1928 р. перший з'їзд «Лугів» Бучаччини (на огляд приїхав Роман Дашкевич). Автор проекту «Народного Дому» в селі Цвітова.[6] На початку 1930-х виїхав до Львова.[7]

Став членом УНДО, брав участь у суспільній праці, виборах до Сейму 1928 р. У 1932—1933 роках нострифікував диплом, щоб відкрити приватну канцелярію землеміра. У 1930—1937 році працював при воєводськім землемірськім відділі в Тернополі. У 1937 р. покинув державну службу, став заприсяженим землеміром у Бучачі.[1]

Під час ІІ-ї світової війни опинився разом з іншими бучаччанами в Німеччині. 1947 року разом з дружиною і сином переселився до Каракасу, де отримав працю при міністерстві комунікації у відділі будови летовищ, швидко опанував іспанську. Брав участь у проектуванні, будівництві, перебудові багатьох летовищ у Венесуелі, в розбудові урбанізованих околиць Каракасу.

Діяльний в українських громадських об'єднаннях:

  • голова парохіяльного комітету Української католицької церкви в Каракасі (від заснування до смерті)
  • містоголова «Української громади» (Каракас)
  • засновник секцій інженерів, комбатантів, спортивної секції товариства «Чорноморці».[1]

У 1963 р. міністерство освіти і виховання іменувало професором університету в Суідад-Борівар, де викладав геодезію, мірництво.

Автор праці «Вища геодезія у щоденній практиці кожного інженера».[1]

Помер раптово.

Сім'я[ред. | ред. код]

Син Богдан, інженер за фахом, народився у Бучачі, закінчив вищі студії в Університеті Тулиса, проживав у Венесуелі, надав для видання книги «Бучач і Бучаччина» 100$.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 399.
  2. а б IX. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1913/1914. — Тернопіль, 1914. — С. 84.
  3. Мельничук Б., Яворський Г. Король Антін… — С. 182.
  4. Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» // Бучач і Бучаччина… — С. 768.
  5. Спис старшин, що повнили службу в Лєґіоні УСС від 1914 до листопаду 1918 р..
  6. Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина… — С. 675.
  7. Мґр. Данилів Т. Організації молоді в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 284.
  8. Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» // Бучач і Бучаччина… — С. 762.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]